Рецепти успішного контенту: як обирати підходи — Андрій Чумаченко, Netpeak

У всіх нас є почуття завищених очікувань від повторного використання чогось, що дуже сподобалося нам уперше. Це неконтрольоване бажання випробувати емоцію ще трохи гострішу, ніж першого разу.

І є три підходи до виробництва будь-якого контенту: інтегруючий, стратегічний і послідовний.

Наприклад, запускаючи телеграм-канал можна:

1. Підготувати 30-50 постів десь у блокноті, дати їм настоятися, доопрацювати їх, вибрати найкращий/найактуальніший/найсуперечливіший і почати з нього, ніби обіцяючи, що далі буде ще крутіше (але далі не буде, тому що найкращий пост був першим).

Це інтегруючий підхід, його завдання — отримати підписку на канал, продаж квитка в кіно на другу частину фільму, оплату ще одного місяця за Нетфлікс, щоб додивитися сезон після першої серії, або цілого музичного альбому після прем'єри синглу.

2. З тією самою кількістю постів і підходом до них розподілити їх так, щоб були піки й провисання, що утримують аудиторію. Той «найкращий пост» у такому разі потрапить на середину ітерації, задираючи пік якості й все одно обіцяючи, що далі буде крутіше.

Це стратегічний підхід, він найправильніший і найбільш трудомісткий. Скільки разів ти чув від своїх друзів «на початку слабко, але додивись до 7-ї серії, там самий кайфец»?

3. Нічого не готувати й просто почати вести канал. Не буде регулярності публікацій, не буде контрольованих піків, а якість буде повністю відображати настрій і навантаження автора іншими справами.

Це послідовний підхід, найслабший у комерційному плані та найменш трудомісткий, але найчесніший із трьох.

Неможливо постійно робити так, щоб сьогодні було краще, ніж учора. Залежно від цілей і можливостей кожен обирає один із трьох варіантів виробництва контенту, але особисто я завжди остерігаюся інтегрувального підходу.