АІ це кльово, але є нюанс: чому митці виступають проти штучного інтелекту

Зображення на обкладинці статті - це скріншот головної платформи ArtStation. Так виглядає бойкот митців проти використання їх робіт у генерації АІ арту. Більшість експертів каже, що люди просто бояться втратити роботу, але чи це справді корінь проблеми? Сьогодні я хочу розповісти вам про війну, що точиться наразі між ілюстраторами та адептами штучного інтелекту. 

Початок конфлікту

Вперше я почула про АІ арт весною цього року. У твітері почали згадувати софт під назвою Midjourney, що функціонував у форматі сервера Діскорду. Він дозволяв генерувати ілюстрації на базі текстового опису. Пізніше я побачила роботи дизайнера Fireflypath, яка використовувала софт для створення власних дизайнів суконь, і це надихнуло мене cпробувати створити АІ арт власноруч. Після кількох днів експериментів я мала на руках готові ескізи, проте всі вони потребували доробки професійними ілюстраторами. 

Проблеми почалися восени. Ілюстратори почали доповідати, що все частіше бачили копії власних робіт, створених за допомогою штучного інтелекту. І якщо на початку все можна було списати на співпадіння, то пізніше стало зрозуміло, що АІ артисти навмисне копіюють стиль ілюстраторів, використовуючи ці роботи у комерційних потребах.

То що, люди бояться втратити робочі місця?

Ілюстратори не сильно хвилювались щодо появи АІ та зростання його популярності. Так, АІ спрощував роботу над концептами та дозволяв робити цікаві речі, проте наврядчи він міг "вкрасти" роботу у досвідченого ілюстратора. У ілюстратора завжди є власне бачення та стиль, яке доповнює проект та робить його унікальним.

Конфлікт почався від моменту, коли стало зрозуміло - для створення АІ потрібен певний фундамент. І у ролі цього фундаменту виступають роботи живих людей. Так у соціальних мережах почали використовувати термін "feeding", який відсилав до ідеї того, що АІ навмисне "годували" роботами певних художників, аби скопіювати їх стиль.

І саме тут почався конфлікт інтересів.

Хіба це не просто використання референсів?

Саме до такого аргументу апелюють користувачі АІ. Всі художники так чи інакше використовують референси для створення робіт, і АІ не є виключенням. Однак тут є велика різниця - використання референсу не знімає питання практики та техніки. Можна використати Мону Лізу у якості референсу, проте без відповідної практики та напрацьованої техніки у вас не вийде навіть якісна репліка.

АІ дозволяє створити арт належної якості з нуля без практики. І автор ілюстрацій, на базі якіх це було створено, не отримає за це жодної копійки.

Більше того, ком'юніті АІ доволі часто булить авторів, котрі просять не використовувати їх роботи для "годування" алгоритму. Так нижче ви можете побачити скрін з сабреддіту Stable Diffusion. Коли автор зв'язався з модераторами та попросив не використовувати його роботи, у відповідь адміністратори влаштували конкурс на те, хто краще всього скопіює стиль ілюстратора. Переможець мав отримати принт з магазину автора оригінальних робіт, адже вони поважають роботу митців.

І що ти мені зробиш?

Розвиток АІ та його комерційне використання виявили гостру проблему у питанні інтелектуальної власності. І наразі автори та їх роботи є беззахисними перед користувачами АІ. 

Більш того, адепти штучного інтелекту це чудово розуміють. Багато авторів рапортують про булінг, з якими вони стикаються після заяви про використання їх робіт як бази для АІ. І оскільки у них немає ніякого законодавчого регулювання, все, що їм залишається - це ховати роботи у приватний доступ або робити їх такими, щоб вони не могли бути використані у роботі штучного інтелекту. 

Ви пропонуєте зупинити прогрес?

Це основне питання, яке задають адепти штучного інтелекту. Вони порівнюють штучний арт з фотографією або з використанням комп'ютерів для написання музики. І хоча АІ дійсно є прогресом, треба розуміти, що прогрес має залишатись етичним.

Саме етичності використання вимагають автори від розробників штучного інтелекту. Технологія АІ врешті решт є комерційним продуктом і не може існувати без творчості живих людей. Наразі обговорюється кілька варіантів етичного використання АІ, і найбільш популярною є пропозиція оформлення виплат авторам за використання їх робіт, а також надання їх згоди у роботі штучного інтелекту. Є пропозиції оформити це на базі стрімінгових сервісів по типу Spotify, проте технічна реалізація такого формату викликає питання. Проте таким чином АІ може сприяти розвитку творчості та допомагати авторам монетизувати свої роботи. 

У найгіршому випадку спільнота ілюстраторів буде ставати дедалі слабшою, і ми будемо бачити все менше яскравих авторів. Адже який сенс розвивати роками унікальний стиль, якщо його можна буде скопіювати за кілька годин?

У підсумку

Креативна індустрія - це завжди про передові погляди та передбачення трендів. А тренд на етичність є одним з головних у сьогоденні. Ми масово засуджуємо мінуси індустріалізації та спонукаємо бренди працювати гуманно. Тож якщо ми підтримуємо ідею етичного ставлення один до одного, то це має поширюватись і на митців. Тим більше що без творчості не буде існувати ніякого креативу. Адже як не крути, а наш світ все ще є гуманістичним, і у центрі його є саме людина, її бачення та навички. І наразі без людини неможливе існування штучного інтелекту.

Харарі писав, що гуманістичну концепцію замінить інформаційна, проте я не можу з ним погодитись. І допоки ми хочемо працювати в етичних умовах, для нас важливо обирати правильні інструменти та підтримувати прогрес, який враховує потреби людини - як клієнтів, так і учасників спільноти.

Нам же залишається лише вести себе у відповідності до власних принципів. 

Матеріал підготувала Марія Карпенко. Якщо вам сподобався матеріал, більше інформації ви можете знайти у моєму Телеграмі та Інстаграмі.