Авторське право і штучний інтелект

Останнім часом здається, що в царині технологій тільки й розмов, що про штучний інтелект. Він допомагає медикам діагностувати захворювання та створювати нові ліки, фермерам — за знімками з дронів оцінювати стан земель та підвищувати врожайність, банкам — боротися з шахраями. Штучний інтелект радить нам товари в інтернет-магазинах, перекладає тексти будь-якими мовами, генерує ілюстрації та відеоконтент.

Немає сумніву, що вплив нейромереж на наше життя найближчим часом лиш посилиться. І звісно, він неодмінно вплине на роботу фахівців в креативних індустріях — копірайтерів, комунікаційників, дизайнерів, маркетологів, розробників тощо.

Когось прийдешні зміни захоплюють, когось лякають, когось обурюють. Нерідко можна почути, що ця технологія не лише здатна позбавити мільйони людей роботи в майбутньому, але й вже зараз краде твори в митців та порушує їхні авторські права та навіть закон. Чи це дійсно так — з‘ясуємо в цьому матеріалі.

Як влаштований штучний інтелект

Насправді штучний інтелект і нейромережі — це не зовсім те саме. Деякі програмісти та ентузіасти цієї технології можуть навіть обуритись через їхнє ототожнення.

Насправді дійсно, в основі технологій, що наразі пов’язують зі штучним інтелектом, лежать так звані нейромережі. Вони так називаються тому, що по своїй організації схожі на нейронну мережу мозку.

Як і мозку, нейромережі потрібна вихідна інформація. Зазвичай це однорідний масив даних: тексти, зображення, звуки, відео тощо. У бібліотеці, з якою взаємодіє мережа, містяться мільйони, десятки чи навіть сотні мільйонів зразків. І вони там не просто зберігаються, а на додаток до цього ретельно категоризуються, описуються, сортуються та аналізуються. Те, що називають штучним інтелектом, по суті є алгоритмом, що вміє, спираючись на цю базу знань, компілювати окремі складові різних зразків та створювати на їхній основі нові продукти відповідно до запиту оператора.

Одна з ключових переваг нейромереж перед традиційними алгоритмами полягає в тому, що вони можуть навчатися — приблизно так само, як людина. Звичайні алгоритми виконують завдання строго за інструкцією: у цьому випадку зроби так, у цьому сяк. Тому їх необхідно постійно розвивати та вдосконалювати. А штучний інтелект навчається майже так само, як людина: він повторює одні й ті ж задачі, помиляється, робить висновки та покращує свої наступні результати.

Які завдання може виконувати штучний інтелект

Зараз штучний інтелект застосовують для вирішення типових, а іноді й просто марудних завдань. Наприклад, у дизайнерів часто виникає задача прибрати зі світлини зайвий об’єкт чи людину. В Photoshop для цього є ціла низка інструментів. І досвідчений дизайнер чи фотограф цілком може зробити це вручну. Для цього доведеться використати кілька інструментів, підібрати відповідні кольори та текстури. І якщо тло не надто складне та однорідне — можна впоратись хвилин за десять-п’ятнадцять. Але в складніших випадках на це знадобиться більше часу. В особливо складних випадках — години чи десятки годин.

Як це було б чудово — замість того, щоб власноруч це робити, просто виділити ділянку з непотрібним предметом і попросити програму: «Прибери цю вазу!». І знаєте що? Алгоритми Photoshop це вже вміють! Вони можуть прибрати зайвий об’єкт за кілька секунд! Так, поки що в нього не завжди виходить це робити охайно, і деякі графічні артефакти лишаються. Але з кожною новою версією редактора результати кращають!

Нейромережа може виконувати чимало подібних марудних задач. Наприклад, розфарбувати старий чорно-білий фільм або покращити якість нерізкої фотографії. Але штучний інтелект здатний вирішувати й цікавіші завдання, у якомусь сенсі навіть творчі. Взяти хоча б ChatGPT, розробку компанії OpenAI.

Ця нейромережа за вашим запитом може написати юридичний документ, створити контент для вебсайту, перекласти текст будь-якою мовою, ще й надасть йому корінного звучання, якщо попросите. А на додачу до звичних нам мов спілкування, ця нейромережа може працювати й з мовами програмування, тож її вже сьогодні використовують для створення та рефакторингу коду.

Часто тексти, написані ChatGPT, буває складно відрізнити від текстів, створених людиною. А в п’ятій версії чату OpenAI обіцяє зробити так, що це й зовсім стане неможливо.

Не менш популярними нейромережами є ті, що працюють із візуальною інформацією. Наприклад, Midjourney. Ви майже напевно бачили, як деякі користувачі за її допомогою генерували, скажімо, персонажів «Гри престолів» у стилі кіберпанку (і навпаки). Виглядають ці зображення цікаво, особливо якщо порівняти з її ж результатами, які видавала ця мережа кілька років тому. Прогрес є досить очевидним.

А нейромережа Alpha3D перетворює двовимірне зображення на тривимірну модель.

Нейромережі та авторські права

Коли дивишся на всі роботу штучного інтелекту, здається що це справжня магія! І що потенціал цих технологій дійсно є безмежним. Однак у роботі нейромереж є важливий нюанс. На відміну від художників, які свої картини фантазують, нейромережі створюють зображення на основі наявного масиву інформації. Тобто у випадку Midjourney — на основі бібліотеки зображень.

З технічної точки зору, нейромережа не створює новий продукт з нічого. Вона компілює його з вже наявних зразків. І коли Midjourney отримує від оператора завдання зі словами «Гра престолів» та «Кіберпанк», то підбирає зі своєї бази найбільш відповідні зображення та компілює з них нове. Через таку природу роботи нейромережі іноді доходить до курйозів. Наприклад, у ранніх зразках робіт Midjourney можна було зустріти водяні знаки платформ Shutterstock або Getty Images.

І ось ми нарешті дістались питання інтелектуальної власності. Виходить, що в цих бібліотеках, які використовують у своїй роботі нейромережі, знаходяться зображення або тексти, що мають авторів. Тобто, це об'єкти інтелектуальної власності, що охороняються законом про авторське право. І постає питання: чи взагалі законним є використання творів, створених нейромережею?

Питання гостре, і стосовно нього досі тривають дискусії. У світі використання нейромереж ще перебуває на стадії врегулювання.

А тим часом в Україні у 2023 році прийнято новий закон про авторські та суміжні права, в якому, зокрема, були внесені уточнення, пов'язані з поширенням штучного інтелекту. Так, у цьому законі з'явилася нова стаття — № 33 — що описує права на об'єкти, згенеровані комп'ютерною програмою. Ці об’єкти називаються законом «неоригінальними».

Буквально, закон дає таке визначення:

1. Неоригінальним об’єктом, згенерованим комп’ютерною програмою, є об’єкт, що відрізняється від існуючих подібних об’єктів та утворений у результаті функціонування комп’ютерної програми без безпосередньої участі фізичної особи в утворенні цього об’єкта.

При цьому:

Твори, створені фізичними особами з використанням комп’ютерних технологій, не вважаються неоригінальними об’єктами, згенерованими комп’ютерною програмою.

Стаття 33 Закону України про авторське право і суміжні права. Право особливого роду (sui generis) на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою

Тобто неоригінальним є не будь-який об'єкт, створений з використанням комп'ютерних технологій, а лише той, у створенні якого людина не брала безпосередньої участі. Тобто макет, створений у Photoshop, як і раніше, вважається твором дизайнера, який його створив.

Відповідно закону, права на згенерований програмою об'єкт отримує автор програми або користувач, якщо автор передав йому такі права, наприклад, за ліцензією:

2. Суб’єктами права особливого роду («сурі генеріс») на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою, є <...> автори такої комп’ютерної програми, їх спадкоємці, особи, яким автори чи їх спадкоємці передали (відчужили) майнові права на комп’ютерну програму або правомірні користувачі комп’ютерної програми.

Стаття 33 Закону України про авторське право і суміжні права. Право особливого роду (sui generis) на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою

Але в третьому пункті статті є уточнення:

3. У результаті утворення неоригінального об’єкта, згенерованого комп’ютерною програмою, особисті немайнові права не виникають.

Стаття 33 Закону України про авторське право і суміжні права. Право особливого роду (sui generis) на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою

Простою мовою — якщо ви згенерували зображення чи текст в нейромережі, то ви не маєте права називати себе його автором. Проте, відповідно до п’ятого пункту статті, ви отримуєте майнові права на цей твір:

5. Право особливого роду (sui generis) на неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, виникає внаслідок факту генерування цього об’єкта і починає діяти з моменту його генерування.

Стаття 33 Закону України про авторське право і суміжні права. Право особливого роду (sui generis) на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою

Але істотною відмінністю творів, що згенеровані програмою, є те, що майнові права на них діють лише протягом 25 років з моменту створення. В той час як права на оригінальні твори охороняється протягом життя автора і ще сімдесят років після його смерті.

В решті — закон ставиться до результатів роботи нейромереж так само як до творів, створених людиною. Наприклад, якщо під час створення такого об'єкта використовувалися оригінальні твори інших авторів, їхні права мають бути дотримані. Тобто автори вихідних творів можуть вимагати відраховувати роялті за використання їхніх творів нейромережами.

Так само не можна просто взяти й використовувати згенеровані іншими операторами твори.

Наразі цей закон діє лише в Україні. В більшості країн використання творів, згенерованих нейромережами, врегульовані слабо, чи ж взагалі не врегульовані. Тобто, їхнє використання не є незаконним. Але і Європа, і Сполучені Штати Америки активно працюють над тим, щоб визначити принципи та правила роботи нейромереж.

І таке врегулювання потрібне. Адже окрім юридичної складової існує ще морально-етична. Хоч закони наразі й не забороняють використання нейромереж, але не варто забувати, що нейромережі навчались на творах авторів. Без їхнього відома та згоди. Багатьох художників це гнітить. Адже в генераціях нейромереж вони помічають риси власних творів. При цьому автори не отримують ані згадки власного імені, ані виплати роялті. 

Майбутнє нейромереж у креативних індустріях

Майже напевно в майбутньому ця проблема все ж буде врегульована. Наприклад, нейромережа Firefly від Adobe вже зараз запроваджує етичну модель навчання. З одного боку, автори мають право відмовитись від того, щоб нейромережа навчалась на основі їхніх творів. А з іншого — в майбутньому планується запровадити механізм винагороди для авторів, чиї твори були використані в генерації.

Напевно, подібним шляхом зрештою піде й решта нейромереж.

Але поки ці питання врегульовуються, кожен автор самостійно вирішує, чи доцільно використовувати нейромережі для комерційних проєктів.

А от для некомерційних задач нейромережі можна використовувати без побоювань вже зараз. Скажімо — для пошуку ідей або просто для навчання.

І опановувати їх корисно за будь-яких умов. Адже цілком очевидно, що це не тимчасовий тренд, а революційна технологія, яка активно і динамічно розвивається і стає частиною як цифрових продуктів, так і нашої буденності. Очевидно і те, що вміння оперувати нейромережами вже досить скоро стане типовою вимогою до фахівців.

Втім, існують серйозні побоювання стосовно того, що темпи впровадження технології наразі надмірні, і людство банально не готове до наслідків її появи. Як дивишся на стрімкий розвиток нейромереж, мимоволі в голові спливає слово — Skynet. Так називали штучний інтелект з фільму «Термінатор», що зрештою вийшов з-під контролю і почав ядерну війну. Бр-р-р.

У березні 2023 року Стів Возняк, Ілон Маск, Ной Харарі та ще понад тисяча експертів закликали зробити паузу у навчанні нейромереж, потужніших за четверту версію ChatGPT. Вони вважають, що спочатку необхідно скласти та впровадити відповідні протоколи безпеки.

Дедалі частіше звучать побоювання, що штучний інтелект може суттєво вплинути на ринок праці й спричинити масові скорочення фахівців. Відповідно до прогнозів Світового економічного форуму, до 2025 року штучний інтелект позбавить роботи близько 85 мільйонів людей.

І безумовно, штучний інтелект необхідно контролювати, але було б дуже наївним думати, що будь-які механізми зупинять його розвиток. На це не варто розраховувати. Нейромережі вже нікуди не подінуться.

Навпаки, вони все більше проникатимуть у наше життя і ставатимуть частиною повсякденності. Вже зараз ці технології широко використовуються. Наприклад, Google використовує штучний інтелект у своєму перекладачі, а Grammarly — у сервісі перевірки текстів та в генераторі текстів GrammarlyGO.

А компанія Ubisoft, розробник таких ігор як Far Cry та Assassin's Creed, оголосила про роботу над штучним інтелектом, що називається Ghostwriter. Він зможе на льоту генерувати репліки для неігрових персонажів. Тож з ними можна буде поговорити майже про що завгодно.

За допомогою штучного інтелекту кіностудії планують оптимізувати також і роботу власних сценаристів та замінити акторів масовки! Навіть головних акторів можуть замінити їхні цифрові двійники. І таке вже траплялось! Зокрема в одному з фільмів «Форсаж» в фінальній сцені з’являється цифровий двійник актора Пола Вокера, що трагічно загинув в період зйомок. Також за допомогою цифрових технологій для реклами оживляли Брюса Лі та Одрі Гепберн. І ця тенденція, схоже, показує, що не за горами той день, коли цифрові двійники знаменитих покійників типу Мерілін Монро та Елвіса Преслі гратимуть в кіно поруч з живими акторами. А подекуди — взагалі без них.

Втім, поява штучного інтелекту не означає, що митці залишаться без роботи. Радше за все, їм — як і всім нам — просто доведеться звикнути до нової реальності та опанувати нові інструменти роботи.

На вище згаданому Світовому економічному форумі спрогнозували, що одночасно із тим, що частина робочих місць зникне, з’явиться майже сто мільйонів нових робочих місць в області великих даних, машинного навчання та цифрового маркетингу.

Тож саме час опановувати роботу з нейромережами!