Чим я зараз керуюсь в редагуванні текстів

🟢  Передавати сенси, а не переклад слів

За звичкою «тягнемо» з російської не тільки слова, а й логіку побудови речень. Через те виходить наче й за нормами СУП, але якось формалізовано та мляво.

Приклад:

🙃 За останній рік ми стали продавати на третину менше, ніж роком раніше. Якщо ми не зможемо змінити ситуацію, ми будемо винні або закрити всю компанію, або скоротити частину персоналу. Скорочення торкнуться …

🙂 Останній рік ми продаємо на третину менше, ніж роком раніше. Якщо ми не зможемо змінити ситуацію, ми мусимемо або закрити компанію взагалі, або частково скоротити персонал. Скорочення стосуватимуться…

Я б ще поредагувала, але нашвидкоруч вже так. Тут використала дослівний переклад прикладу з ПШСКРЩ, який наведено як вдалий. То на підкріплення тези, що воно так не працює)

🟢  Шукати готові рішення, а не винаходити нові

Бачу, як заграв цвітом словотвір. Та якщо це не стосується термінів останніх десятиріч, зазвичай, в українській вже все готове — тільки відшукати.

Щоб ефективніше шукати ті рішення, я перечитую дорадянську художню літературу. Займаюсь збиральництвом, перейду потім до систематизації 😂

На мою думку, саме за СРСР в українську потрапило найбільше подарунків від «братів», тому цей період поки відпадає, хоча шістдесятники — то любов 🖤  Ну а в сучасній літературі та перекладах нема такого різноманіття мови, натомість є внормовані русизми (особливо в бізнес-літературі).

Запозичені слова перекладаю напряму з англійської, не кручу російський відповідник.

Приклад:

Останнє, що бачила та запам’ятала — це «будинковолодіння» замість «домовласності». Були й інші, але я не фіксувала ті перли.

🟢  Не чіпати нічого в припадку націоналізму

Трошки парадокс: нам здаються питомими слова та словоформи, які насправді калька та русизм, а от нормальні українські слова і словосполучення намагаємось задвинути в кут.

Не треба заміняти слова просто заради того, що виглядає несхожим на російські слова. Буває, виходить ще гірше.

⚡️ «Красивий» та «правильно» — нормальні українські слова, а от «послуговуватись» українською в значенні «спілкуюсь» — то не ок.

🟢  Конкретизувати сенси

Це пропоную роздивитись з різних сторін.

В «вєлікам і магучем» склалось так, що різні дії позначають одним й тим самим словом. В українській можна інакше.

Приклад:

🙃 Не відкривати все підряд: двері, вино, нові ліки, обман

🙂 Двері відчиняти, вино відкорковувати, ліки винаходити, обман викривати

Стає ж краще)

Ще ми беремо сліпо російські ідіоми й несемо їх собі, на тому й стоїть весь суржик. Я не буду про класичні: розв’язувати проблеми, а не вирішувати; мати підґрунття, а не лежати в основі; та ще мільйон інших. Хочу про інше — нагородження дієслівних форм. Вони все ускладнюють.

Приклад:

🙃 Ми збираємось зустрітись о 15 годині

🙂 Ми зустрінемось/зустрічаємось о 15 годині

Оце «збираємось» віддає якоюсь невизначенністю. Та якщо й справді немає ніяких гарантій зустрічі (у наш-то час, ага 😂), можна так:

🙂 Ми хочемо зустрітись о 15 годині

🙂 Ми зустрінемось о 15 годині, якщо …

Саме ж «збиратись» краще використовувати за прямим значенням і також без нагромадження дієслів:

🙂 Ми збираємось зустрітись о 15 годині

🙂 Ми збираємось йти в парк

Більше про редактуру та контент-маркетинг на телеграм-каналі «Писанка»

·
1195
·
super 1
Головна