Чому дизайнерам потрібен український фаховий словник
Одне з моїх улюблених висловлювань Конфуція — правильно назвати значить правильно зрозуміти
Я дійсно вважаю, що влучне іменування — це ключ до розуміння.
Тому, коли ми починали Креативну Практику, то одною з фундаментальних основ нашого продукту визначили формування словника фахових термінів.
В нашій галузі дуже багато специфічних слів. Юзабіліті, ваєрфрейми, кастомери, сурвеї, флоу, мітинг, шедюлінг тощо.
Можна було б сказати, що це нормально. Типу, це лиш фаховий жаргон (тобто, специфічне мовлення, яким користуються в певній соціальній чи професійній або корпоративній групі). І що свій жаргон є всюди — в науковців, у військових, у лікарів, — то чому б йому не бути в дизайні та маркетингу?
Що не так з «юзабіліті»
Річ у тім, що дизайнерський жаргон, на мою думку, міг би бути кращий. В ньому забагато англіцизмів та американізмів.
І у мене є кілька причин вважати це проблемою.
- Поточні терміни самі по собі не зрозумілі, і через це потребують додаткового тлумачення.
- Вони звучать штучно та некрасиво.
- Часто до того ж вони ще й не гнучкі і від них складно створити похідні слова.
- Я думаю, вони виникли та закріпились в галузі внаслідок ліні або ж намагання ускладнити сприйняття.
Взяти хоча б слово «юзабіліті». Без тлумачення воно не зрозуміле. В ньому немає українського кореня, це просто транслітерація англійського слова usability. При цьому слово має простий переклад «зручність». Іноді мені кажуть, що коректніше казати «зручність використання», але я вважаю, що зручність і є зручність.
І вибачте за таке формулювання, але «зручність» зручніша за «юзабіліті». Бо у слова «зручність» є похідний, зрозумілий прикметник — зручний. Тобто, можна сказати «цей сайт зручний» і це звучатиме природно. А якщо сказати «юзабельний», то це вже навіть не транслітерація, а якась дурня. Бо «юзабельний» — це взагалі що? Зручний чи просто такий, що їм можна користуватись?
Як ми започаткували свій словник
Для всіх звичних галузі подібних транслітерацій можна створити нормальні українські відповідники. Коли ми починали робити курси, то їх ще не було (або ж вони не були загально вживаними). Тож ми самостійно переклали низку термінів і зробили на цій основі власний словник. Вийшли, наприклад, такі переклади:
- UX Design — дизайн взаємодії
- UI Design — дизайн інтерфейсів
- Wireframe — схематичний макет
- Low Fidelity Wireframe — схематичний макет низької деталізації
- High Fidelity Wireframe — схематичний макет високої деталізації
- UI Kit — інтерфейсний комплект
- User flow — сценарій взаємодії
- Autolayout — авторозмітка
Переклад термінів не завжди був простим. Бо якщо буквально перекладати UX Design, виходить «дизайн користувацького досвіду». Наче написано українською, але все одно звучить штучно. Тому ми намагались перекладати не буквально, а ґрунтуватись на суті терміна. Перекладали не форму, а суть терміну.
Що насправді проєктують дизайнери в UX? Взаємодію користувача з вашим продуктом. Виходить, вони дизайнери взаємодії. Так само, можна, звісно, перекласти UI Kit буквально, як «набір елементів графічного інтерфейсу». Але ж «інтерфейсний комплект» — це по суті те саме. Просто компактніше.
Важливо і те, що такі терміни зрозумілі інтуїтивно. Вам не потрібне особливе тлумачення для кожного з них.
У частини термінів, які ми використовували, вже були українські відповідники, які нас цілком влаштовували, тож ми не стали винаходити велосипед.
Проблема популяризації фахового словника
Далі постало питання — як це популяризувати? Як переконати людей ним користуватись? Чимало моїх колег з галузі ставились до мого бажання популяризувати український фаховий словник дещо неоднозначно. Більшою мірою, через те, що вони вже звикли до інших термінів. Проблема тут в тому, що якщо термін не стає широко вживаним — він не витісняє попередника. І тоді — яка користь з словника, якщо ним не користуються?
Тож щоб його популяризувати, ми пішли таким шляхом — не переконувати попередників, а впроваджувати словник уже для наступного покоління. І в якості майданчика для популяризація словника використали власні курси.
Наша робота почалась три роки тому. Але я став набагато частіше чути наші терміни в комунікації дизайнерів та в назвах подій. Як же було приємно бачити, коли хтось організовує лекцію чи навіть форум, присвячений дизайну взаємодії!
Та й нові учасники команди Креативної Практики вже працюють з цим словником з самого початку, просувають та популяризують його. А використання цих термінів для мене стало простим способом розпізнати учасника нашої спільноти.
Що далі
Це були лише перші кроки. Для мене цей проєкт виявився дуже важливим. І я сподіваюсь, ми зможемо його перетворити на дещо більше. Нещодавно ми спілкувались про те, як це можна зробити з Михайлом Самоваровим, який також горить ідеєю створити фаховий словник. І, здається, ми придумали дещо круте, що незабаром зможемо вам представити.