Цифровий шлях до справедливості: як Україна фіксує збитки, завдані російською агресією

Україна спільно з Радою Європи, Європейським Союзом та державами-учасницями Міжнародного реєстру збитків створила механізм подання заяв про втрати, завдані російською агресією. Систему онлайн-подання заяв розробила IT-компанія Kitsoft у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України. Сервіс дає змогу офіційно фіксувати збитки від війни та формує основу для майбутніх репарацій.

Понад 100 тисяч заяв про втрати українці вже подали до Міжнародного реєстру збитків через портал і мобільний застосунок Дія.

Це перша міжнародна послуга в екосистемі Дія, що дозволяє подавати заяви безпосередньо до міжнародної інституції.

Як з’явився Міжнародний реєстр збитків

Повномасштабне вторгнення росії в Україну спричинило руйнування масштабу, якого Європа не бачила поколіннями: знищені домівки, вимушено переміщені родини, втрачений бізнес, порушення прав людини та незліченні особисті трагедії. Фіксація цих втрат — це шлях до справедливості.

Саме тому у травні 2023 року Україна спільно з Радою Європи, Європейським Союзом і державами-партнерами створила Міжнародний Реєстр збитків (RD4U). Його штаб-квартира розташована в Гаазі.

Мета Реєстру — системно збирати заяви про шкоду, завдану агресією росії з 24 лютого 2022 року, щоб сформувати доказову основу для майбутнього міжнародного компенсаційного механізму.

У березні 2024 року українці отримали можливість фіксувати воєнні втрати онлайн через портал і мобільний застосунок Дія.

Про які втрати вже можна заявити

Подати заяву до Міжнародного реєстру збитків можуть усі, хто зазнав шкоди внаслідок російської агресії, незалежно від громадянства чи країни перебування. Заяви від імені дітей подають батьки або законні представники.

Сьогодні через Дію доступні 15 категорій заяв, що охоплюють як порушення прав людини, так і втрату майна:

• A1.1 — Вимушене внутрішнє переміщення
• А1.2 — Вимушене переміщення за межі України
• A2.1 — Смерть близького члена сімʼї
• A2.2 — Зникнення безвісти близького члена сімʼї
• A2.3 — Серйозні тілесні ушкодження
• A2.4 — Сексуальне насильство
• A2.5 — Катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання
• A2.6 — Позбавлення свободи
• A2.7 — Примусова праця або служба
• A2.8 — Насильницьке переміщення або депортація дітей
• A2.9 — Насильницьке переміщення або депортація дорослих
• A3.1 — Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна
• A3.2 — Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна
• A3.3 — Втрата житла або місця проживання
• A3.6 — Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях

Як подати заяву онлайн

Щоб зафіксувати втрату, українцям, постраждалим від російської агресії, потрібно:

1. Авторизуватися в Дії за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП), BankID або Дія.Підпису;

2. Обрати послугу «Репарації: міжнародний Реєстр збитків» у каталозі;

3. Зазначити тип втрати та обставини події;

4. Додати підтверджуючі матеріали — фото, відео, документи про право власності чи інші докази;

5. Підписати заяву та надіслати її онлайн.

З моменту запуску цифрового подання вже подано понад 100 000 заяв. Кожна з них — це зафіксований факт втрати, який зберігається в міжнародній системі та стає частиною спільної доказової бази.

Цифровий механізм на базі Liquio

Перед командою Kitsoft стояло завдання створити сервіс, здатний працювати з великим обсягом заяв і водночас гарантувати юридичну надійність зібраних даних. Важливо було зробити його зрозумілим і доступним для людей, які переживають складні обставини, не перевантажуючи процес зайвими кроками чи складними формулюваннями.

Цифровий механізм побудували на базі власної low-code платформи Liquio. Це дозволило швидко налаштувати послуги подання заяв через портал і мобільний застосунок Дія, забезпечити масштабованість системи та її подальший розвиток.

Платформа дала змогу реалізувати інтеграції з державними реєстрами, впровадити автоматичну перевірку даних і забезпечити взаємодію з центральною інформаційною системою Реєстру в Гаазі (RCMS).

Загалом реалізовано близько 20 інтеграцій із державними системами, зокрема:

• ДРРП — Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;
• ЄДР — Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
• ДРАЦС — Державний реєстр актів цивільного стану громадян;
• РПЗМ — Реєстр пошкодженого та знищеного майна;
• АДПСУ — інформаційні системи Адміністрації Державної прикордонної служби України (інтеграція запланована найближчим часом);
• ПФУ — Пенсійний фонд України (інтеграція готується до запуску).
  
  

Зображення: Результати впровадження Міжнародного Реєстру збитків у Дії

Розвиток системи триває. Команда працює над запуском усіх запланованих категорій заяв, удосконаленням сервісів і розширенням каналів подання. Зокрема, передбачено можливість подання заяв через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП), щоб зробити доступ до механізму ще ширшим.

Також у 2026 році планується запуск ще 28 нових категорій заяв. Серед них — втрати підприємництва, пошкодження інфраструктури, втрата активів, обмеження доступу до медицини та освіти, а також інші порушення прав людини й міжнародного гуманітарного права.

Крім того, на фінальному етапі перебувають перші послуги для юридичних осіб із цифровими повноваженнями — механізмом, який дозволить уповноваженим представникам компаній подавати заяви в електронному форматі.

«Управління проєктом такого рівня, як Міжнародний реєстр збитків — це постійний пошук балансу між міжнародними правовими стандартами, високою технічною надійністю та жорсткими дедлайнами. Нам вдалося вибудувати процеси — від синхронізації з державними реєстрами до впровадження надійного захисту даних, адже система працює з чутливою інформацією про втрати людей і потребує особливої уваги до безпеки та збереження цих даних. Цей проєкт — важливий крок до цифровізації справедливості в глобальному масштабі», — розповідає Владислав Фурда, Project Manager в Kitsoft.

Шлях до справедливості продовжується

Розвиток Міжнародного реєстру збитків відбувається у регулярній співпраці з партнерами з Міжнародного реєстру збитків для України у Гаазі.

Команда Kitsoft неодноразово відвідувала штаб-квартиру Реєстру, щоб разом із міжнародними партнерами проаналізувати роботу цифрового механізму, підбити підсумки реалізованих етапів і зосередитися на стратегічному плануванні подальшого розвитку, зокрема на 2026 рік.

Це складний і довгостроковий процес. Але ми бачимо реальні результати спільної роботи: кожна подана заява — це зафіксована історія втрати, яка закладає основу для майбутніх репарацій. Системна робота сьогодні створює основу для відновлення справедливості завтра. 

Зображення: Команда Kitsoft з партнерами з Міжнародного реєстру збитків у Гаазі

Україна разом із партнерами формує механізм, покликаний забезпечити, щоб жодна історія втрати не залишилася непочутою.