Гештальт-закони візуального групування

Вступ

Сприйняття людини прагне до цілісності та впорядкованості. Відчуття цілісності та впорядкованості ще називають гештальтом. Потяг до цього відчуття настільки сильний, що наше сприйняття в будь-якій графічній композиції саме собою тяжіє навести в композиції лад. І одним з ключових засобів нашого сприйняття в цьому є групування об’єктів. Психологи цю його особливість називають перцептивною сегрегацією.

Простою мовою, при погляді на сукупність об’єктів людина тяжіє об’єднувати їх в групи. Скажімо, перед вами знаходиться стіл, на ньому лежать ноутбук, ліворуч від нього чашка з кавою на костері, а праворуч — зошит з олівцем.

Відчули? Саме собою ваше сприйняття поділило всі об’єкти на столі на три окремі групи.

Як саме це групування відбувається і чому?

Річ у тому, що світ навколо нас дуже складний і, вірогідно, безмежний. І щоб не зійти з глузду від цієї величі, наше сприйняття мусить якось орієнтуватись. Тож воно спрощує те, що бачить.

Спрощення є своєрідним інстинктом сприйняття. Один з принципів спрощення тут — фокус на знайомому.

Так, якщо ми розмістимо перед вами масив слів, серед яких одні будуть написані знайомою вам мовою, а інші — ні, ваша увага магічним чином вхопиться за ті написи, які будуть зрозумілими.

Так само підсвідомо помічаємо й знайомі нам обличчя серед тисяч інших. Розрізняємо раніше почуті голоси в галасі вулиці. Радіємо вивісці «Макдональдса» в чужому місті.

Другий принцип спрощення — перетворення сукупності розрізнених елементів на групи. Адже легше сприймати один дощ замість мільйона крапель, одну пустелю замість мільярда піщинок, одне зоряне небо замість нескінченності зірок.

В гештальт-психології цю схильність сприйняття до спрощення шляхом організованого групування ще називають Принципом Прегнантності (від німецького слова prägnanz — «лаконічність», «впорядкованість») або Законом Простоти. Але як саме сприйняття групує об’єкти та інтерпретує їх?

Дослідження піонерів гештальт-психології Макса Вертхаймера, Вольфганга Кьолера та Курта Коффки виявили, що існують конкретні візуальні принципи, що впливають на сприйняття груп. Вони пов’язані з відстанями між елементами, їх візуальною подібністю, відчуттям продовження, замкненості та поєднаності.

Згодом, була сформульована низка гештальт-законів візуального групування:

• Закон близькості.
• Закон схожості.
• Закон замкнутості.
• Закон симетричності.
• Закон спільної долі.
• Закон продовження.
• Закон попереднього досвіду.

Кожен з цих законів визначає власний принцип сприйняття та інтерпретації сукупності елементів. В цьому матеріалі ми докладніше з ними познайомимось та з’ясуємо, як вони можуть бути застосовані в графічному дизайні.