Головна задача правосуддя – добити платника податків, щоб не було кому працювати

ШТРАФИ ЗА НЕВЧАСНУ РЕЄСТРАЦІЮ НАКЛАДНИХ. Нова стаття доходів українського бюджету в умовах війни

2022 рік – блекаути, «робота» серверів ДПС зі скороченим операційним днем, обстріли, блокування податкових накладних, «покращення» процедури зупинення реєстрації в бік їхнього погіршення, аби платники податків відчули на собі любов податкової та турботу держави.

Восени 2022 року почалася комунікація бізнесу з державою. Мета одна – навести лад з цими блокуваннями, зменшити невиправдані штрафи за невчасну реєстрацію податкових накладних.

Парламент бізнес почув, але тільки на одне вухо, приймаючи в січні 2023 року норму про зменшення штрафів за невчасну реєстрацію податкових накладних, збільшення операційного дня для реєстрації накладних (ця норма набувала чинності 8 лютого 2023 року). Чому тільки на одне? Бо, ймовірно, через свою недолугість депутати забули чітко прописати, що норма діє із моменту введення воєнного стану, а не набуття чинності закону. Проте на всіх усюдах ми обговорюємо КІК-штрафи, коли те, що годує та підживлює економіку загибається.

Отож, усі зраділи: платники податків, сподіваючись, що питання з «блекаутними» штрафами за невчасну реєстрацію накладних вирішено, натомість податкова, хтиво посміхалася та чекала на свої «камеральні» жнива.

Судова практика була сталою та зменшувала штрафи за результатами камеральних перевірок, однак це все тривало до 30 січня 2024 року, коли з’явилося перше, а через тиждень і друге рішення Верховного Суду, яким ламається вся судова практика та констатується, що штрафи за невчасну реєстрацію накладних до 08 лютого 2023 року не зменшувати! Для прикладу, справа № 160/10740/23 від 06.02.2024, справа № 280/4484/23 від 30.01.2024. А як же положення ПКУ про те, що застосовуються штрафи в розмірах на час виявлення, а не на час вчинення? Питання риторичне. А як же принцип, якщо ПКУ передбачає неоднозначне розуміння, то має тлумачитися на користь платника? Питання риторичне.

Загалом, ціна питання - це зменшення штрафів у чотири рази, тобто бізнес в умовах війни має тягнути штрафи періоду до повномасштабного вторгнення.

Рішення Верховний прийняв, тож чекаймо на масовані відмови в задоволенні вимог про зменшення штрафів, а потім – закриття бізнесу, виведення активів.

Мабуть, план такий – добити бізнес остаточно, адже ніщо так не «мотивує» працювати та захищати як «турбота держави про своїх громадян та підприємців».