🌀 Грінвошинг у рекламі: «Ми такі зелені, аж сині»

На етикетці - листочок. У ролику - олені, туман і дзюрчання гірського потоку. А в коробці - той самий товар, який кілька років тому обвинувачували у шкоді довкіллю.

Це не магія. Це грінвошинг - коли бренд робить вигляд, що він еко, аби виглядати краще в очах споживачів. Тільки от виглядає, а не є.

🔍 Що таке грінвошинг?

Грінвошинг (від англ. greenwashing) - це практика, коли компанія перебільшує або вигадує свої екологічні досягнення, щоб отримати довіру споживачів. Особливо популярно стало після того, як тренд на sustainability (сталий розвиток) став must-have для глобальних брендів.

Зелений став не просто кольором - він став маркетинговим інструментом.

🎯 Чому це працює?

Бо споживач змінився. Особливо зумери - ті, що вибирають бренди не лише за продукт, а й за цінності. Але разом із попитом на «етичність» з’явилась ціла індустрія красивих, але порожніх екомеседжів.

💔 Чому це болить рекламникам?

Бо іноді ми - ті самі люди, які малюють ці листочки й додають до тексту «100% натурально» (коли це не так).

Ми йдемо на бриф, слухаємо клієнта, тиснемо «зрозуміло» й відкриваємо Figma. Іноді - з сумнівами. Іноді - з внутрішнім протестом. Але рідко - з відмовою.

🧼 Реальні кейси грінвошингу, які викликають нервовий сміх

✅ H&M: “Conscious Collection”

Бренд запустив "еколінійку", але журналісти виявили, що речі там… не більш сталого виробництва, ніж у звичайній колекції. Просто ціна - вища. Звісно ж.

Ми свідомі. Свідомо заробляємо на green labels.

✅ McDonald’s: паперові трубочки

Великі заголовки: “МакДональдс переходить на паперові соломинки!”. Але... їх не можна переробити. А старі пластикові - можна було.

Зелене - не завжди про користь. І не завжди про логіку.

✅ Volkswagen: дизельгейт

VW назвали свій дизель “clean diesel”. Потім з’ясувалось, що в авто було спеціальне ПЗ, яке занижувало рівень викидів під час тестів. Скандал на мільярди. Справжній "еко-перфоманс".

Ну так, дизель. Ну так, clean. Але тільки коли камера ввімкнена.

🇺🇦 А що в Україні?

Вітчизняний ринок реклами поки що не поспішає ставити «екологічність» у топ пріоритетів. Тут важливіше - швидко, дешево і щоб «продажі пішли». Але нове покоління споживачів і творців вже не хоче мовчати.

І ось тут - головне питання до нас, креативників:

Чи готові ми відмовитись від проекту, якщо він - проти наших цінностей?

Чи маємо ми право «не знати», коли просуваємо неетичний бренд?

Чи можлива в українській рекламі етика без лицемірства?

💬 Підсумок

Грінвошинг - це не просто поганий копірайт. Це репутаційна бомба, яку креативна індустрія або знешкодить, або продовжить упакувати в гарну обгортку.

Реклама - сильна. Вона створює сенси, норми, приклади. Якщо вже ми вміємо «розказати історію», то, можливо, варто розказувати чесну?

🔜 Рекламний Вентилятор. Надуває тільки чесне.