Ключові види авторської винагороди

У попередніх матеріалах ми поговорили про те, що таке авторські права, якими вони бувають та як їх захищати. Ми вже знаємо, що автори можуть регулювати використання творів за допомогою ліцензій. А коли створюють твори на замовлення — за допомогою відповідних угод, в яких описують терміни створення твору, його особливості та суму винагороди.

Власне, цього разу саме про винагороду і піде мова!

Ця тема є дуже важливою та цікавою. Адже отримувати оплату за твори можна по-різному, і авторам не завадить знати, які формати винагороди бувають, та які вони мають особливості та відмінності.

Види авторської винагороди

Серед різноманітних прав автора є й законне право на винагороду. Якщо хтось хоче отримати ваш твір — він має заплатити. А якщо договір з замовником не містить інформації про авторську винагороду, або ж якщо передача прав є безоплатною, то стаття 48 Закону про авторське право взагалі визнає такий договір нікчемним.

Отримувати свою винагороду автор може по-різному, але в креативних індустріях найпоширенішими є три формати:

• Разова винагорода за створення або продаж об'єкта інтелектуальної власності.
• Заробітна плата або премія за створення продукту в межах взаємодії з працедавцем за трудовим договором.
• Роялті.

Який формат винагороди кращий? Однозначної відповіді немає. Іноді доцільно отримувати гонорар, іноді зарплату, а іноді — роялті. Познайомимось з ними ближче, щоб з’ясувати, в яких випадках який формат буде вигіднішим.

Разова винагорода

Коли ви працюєте в креативних індустріях, разова винагорода може сплачуватись як за твори, що вже існують, так і за послуги зі створення майбутніх творів.

Винагорода за готовий твір

Якщо автор вже створив твір — картину, світлину, шрифт тощо — то звісно, він має право його продати. Скажімо, художник створив пейзаж і продав його на Андрієвському узвозі. Але що саме придбав клієнт? Правильна відповідь — примірник твору. При цьому майнові та немайнові права залишаються в автора. Це означає, що митець має повне право створити іншу копію свого твору і знову продати її, нічого не узгоджуючи з покупцем першої картини.

Так само це працює і з цифровими творами, музичними треками, ілюстраціями, літературними творами тощо.

Втім, якщо письменник продає свою книгу видавництву, то це трохи інша справа. Адже видання та просування книги — це великі інвестиції з боку видавця, і справедливо, щоб автор не створював для нього додаткової конкуренції. Так само, деякі покупці особливо цінних картин не будуть в захваті, якщо їхня покупка виявиться не унікальною. В таких випадках підписується відповідна угода, що додатково регулює права на твір. Скажімо, письменник може зобов'язатись протягом десяти років не видавати книгу в іншому видавництві, а художник — не створювати інших копій картини.

Винагорода за ще не створений твір

З готовими творами, наче, зрозуміло. А як все працює, коли твору ще немає? Скажімо, коли замовник хоче замовити у вас логотип чи вебсайт. В цьому випадку він теж платить разову винагороду, що містить авторську винагороду та оплату послуг. В чому тут різниця? На прикладі вебсайту, послуги — це процес роботи над вебсайтом. А авторська винагорода — це оплата безпосередньо за вебсайт, тобто за твір, що було створено в результаті надання послуг. У цьому прикладі справедливо включити авторську винагороду в ціну послуг, але для точності важливо чітко так це і зазначати це в договорі.

Винагороду за послуги створення твору часто називають «гонорар». Це слово досить старе. Воно походить від латинського honorarium, що означало «добровільний дар за вчинену працю, винагорода за послуги». Такий поважний вік терміну свідчить про те, що ще з часів Римської Імперії дизайнеріуми мали право отримувати свої хонораріуми. Звісно, якщо не зривали дедлайніуми.

Часто такі послуги надаються за цивільно-правовим договором. В ньому описується обсяг винагороди та спосіб оплати. Гонорар може виплачуватись повністю або частинами. Авансом або за фактом виконання робіт.

Також не зайвим буде створити додаток до договору, що містив би опис твору, який автор зобов’язується створити. Його ще називають «специфікація» або «технічне завдання».

Скажімо, якщо ви домовляєтеся провести фотосесію, в додатку можна зазначити, скільки фотографій має бути створено та передано замовнику. Якщо монтуєте відеоролик — яким має бути його хронометраж тощо. А якщо створюєте сайт — якою має бути його структура і яким технічним характеристикам він має відповідати.

Як визначити ціну

Якщо для готового твору ціна може бути узгоджена одразу, то для творів, що створюються на замовлення, розрахувати вартість буває непросто. Тому існує модель оплати за тарифом. ЇЇ ще називають Time and materials, або ж українською «Відшкодування за час та матеріали». Якщо ви працюєте за цією моделлю, в договорі вказується годинна ставка, а клієнт розраховується з вами за результатами співпраці. Скажімо, якщо годинна ставка була 250 грн на годину і ви зробили дизайн за 10 годин, ваша винагорода складає 2500 грн. А якщо за 20 годин — то 5000 грн. Відповідно до цієї моделі окремо відшкодовуються також і матеріали. У випадку сайтів ними можуть бути придбані на стоках світлини та шрифти.

Під час передачі готового продукту замовнику підписується акт виконаних робіт або наданих послуг, бажано з розшифровкою. В ній вказуються технічні особливості створеного твору, щоб було очевидно, який саме твір придбав замовник. У випадку сайту — можуть міститись копії дизайн-макетів. А для ведення соцмереж — скриншоти дописів.

Зауважте, що майнові права на створений твір замовник отримує лише після того, як роботи виконані, акт підписано, а договір оплачено. В інших випадках майнові права належать автору.

Зарплата

Другий спосіб отримання авторської винагороди — це зарплата.

Коли дизайнер, копірайтер чи ілюстратор працюють за трудовим договором в агенції, то саме зарплата слугує винагородою, а замовником їхніх послуг та покупцем створених ними творів є, відповідно, працедавець.

Багато років точились суперечки, чи включена ще й авторська винагорода в зарплату найманих співробітників. Закон про авторські і суміжні права чітко відповідає на це запитання:

2. <...> Якщо посадові обов’язки працівника прямо передбачають створення службових творів відповідних видів, авторська винагорода за створення і використання таких творів, а також за перехід прав на них може бути включена до заробітної плати автора відповідно до договору між автором і роботодавцем.

Стаття 14 закону «Про авторське право і суміжні права». Авторське право на службовий твір

Службовими закон називає ті твори, що створені працівником у зв’язку з виконанням ним своїх обов’язків за трудовим договором (контрактом).

Але насправді, трактуватись це може по-різному. Скажімо, програміст розробив застосунок, який працедавець в нього не замовляв. Він писав його у власний час — по вечорах та у вихідні — але використав для розробки комп'ютер працедавця. Чи буде в цьому випадку застосунок вважатись службовим твором? Насправді відповісти на це запитання не так просто.

Часто в договорах зазначається, що службовими творами вважаються всі файли та їхні версії, що зберігаються в репозиторіях працедавця та зазначені в програмах обліку задач, таких як Jira, Asana чи Trello. А якщо компанія надає фахівцям комп'ютер, в договорі часто також зазначають, що власністю компанії вважається будь-який твір, створений на ньому. Тож в нашому прикладі з програмістом застосунок однозначно інтерпретувався б як службовий твір, попри те, що працедавець його не замовляв.

В популярному серіалі «Кремнієва Долина» показана подібна ситуація: головний герой, Річард Гендрікс, ледь не втрачає власний стартап через те, що невеличкий шматок коду для нього він колись створив на комп'ютері попереднього працедавця. 

Роялті

Нарешті, поговоримо про третій тип винагороди — роялті.

Це дуже популярна тема на лекціях про інтелектуальну власність. Всі хочуть роялті! Комусь здається, що це найкращий з усіх можливих способів винагороди для авторів. Але чи це дійсно так? З’ясуймо!

В епоху феодалізму словом «роялті» називали «королівську ренту», яку селянин сплачував королю за землю. А сьогодні роялті — це вид винагороди за твір, коли ви отримуєте оплату за розповсюдженням його копій. І поки твір продається чи монетизується — автор отримуватиме відрахування. Звучить круто: один раз зробив роботу, і потім все життя на ній заробляєш. Але якщо все так просто, нащо письменникам, музикантам, режисерам та акторам весь час доводиться створювати нові твори? Очевидно, тут є нюанси, з якими варто розібратись. 

Плюси та мінуси роялті

Уявіть ситуацію: письменник написав книжку, і видавець пропонує йому на вибір — одноразовий гонорар сто тисяч доларів або роялті в розмірі десяти доларів за кожен проданий примірник. Що обрати?

Якщо ви Стівен Кінг, то роялті — геть непоганий формат винагороди. Один лише роман «Сяйво» був проданий загальним накладом близько 700 тисяч примірників! Ще й досі продається. З такою кількістю проданих копій наш умовний автор міг би збагатитись на сім мільйонів доларів! І сто тисяч здавалися б здирництвом на тлі такої суми.

Але в тому то й річ, що далеко не всі книжки такі успішні. Що якби кількість проданих копій його книги склала б лише півтори тисячі? Тоді він отримав би з роялті лише п’ятнадцять тисяч доларів. В сім разів менше від запропонованого гонорару.

Тож роялті є вигідною винагородою за популярні твори. І в тому й криється проблема — наперед пророкувати успіх не завжди можливо. Інакше існувало б набагато менше історій про кіноблокбастери, що провалились в прокаті. До того ж далеко не кожен твір, що був популярним п’ять років тому, продовжує цікавити людей сьогодні. Тому із часом роялті природним чином зменшуються.

Адміністрування роялті

Є ще одна суттєва проблема з цим видом винагороди — роялті буває складно адмініструвати.

Скажімо, наш умовний автор книги все ж вирішив отримувати винагороду в форматі роялті. Тепер його книгу продають у сотнях книгарень по всій країні та навіть за кордоном. Якщо видавець йому трапиться порядний, то він чесно звітуватиме про продажі. Але що як видавець буде хитрий? Казатиме, що книга продається вкрай погано, буквально одиниці копій, а письменник бачитиме, що написав бестселер, примірники якого розбирають жвавіше ніж київську перепічку. А ще може бути, що на папері наклад книги один, а насправді — інший. В цій ситуації може бути непросто довести, що роялті вам не доплатили. Доведеться судитись і боротись за справедливість. Адмініструвати гонорар, звісно, набагато простіше.

Але на щастя, сучасні технології суттєво спрощують облік роялті. Якщо ви є автором цифрових творів, то можете продавати їх через спеціальні платформи на кшталт Shutterstock, AudioJungle або Depositphotos. Ці сервіси автоматично розраховують кількість реалізованих копій і розмір роялті, а звітність з продажів є прозорою.

В деяких випадках формати винагороди можна комбінувати. Тобто, частину отримувати як гонорар, а ще частину — як роялті. Також можна обмежувати термін дії роялті. Наприклад, прописати в договорі, що умови відрахувань діятимуть, скажімо, протягом 10 років, а потім — їх необхідно переглянути. 

Податки з винагороди

Який би формат авторської винагороди ви не обрали, не забудьте ще й про сплату податків. Обсяг та види податків в різних країнах можуть бути відмінними, але в цьому матеріалі ми розповімо саме про податки, що діятимуть для різних видів авторської винагороди в Україні.

Спочатку з’ясуємо, які податки ви сплатите з гонорарів! Якщо ви отримуєте гонорар як звичайна фізична особа, що не зареєстрована як підприємець, то замовнику необхідно буде сплатити з вашої винагороди податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18% від суми договору та ще 1,5% військового збору.

Для тисячі гривень — це відносно невеликі відрахування. Але для двадцяти тисяч вони вже будуть доволі відчутними. На щастя, ви маєте законне право платити менші податки, якщо зареєструєтесь як фізична особа-підприємець на третій групі оподаткування. В такому випадку ви платитимете лише 5% від доходу та єдиний соціальний внесок. Для ФОПів у січні 2024 року він складає 1562 гривні на місяць.

При цьому право на знижену податкову ставку дають не для будь-якої діяльності, а лише для окремих видів послуг. Їх описує Класифікатор видів економічної діяльності — скорочено «КВЕД». Відповідно до нього кожному виду креативних послуг відповідає свій код. Наприклад, якщо ви дизайнер, то вам потрібно під час реєстрації ФОПа на третій групі вказати код 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну. І тоді саме за цей вид діяльності ви платитимете менші податки. При цьому ви зможете надавати й інші послуги, але по них ви платитимете ті ж податкові ставки, що й в першому випадку. Тож ліпше прив'язувати до вашого ФОПа декілька кодів.

На роялті спрощена система оподаткування не поширюється. Тому, хто вам його платить, у будь-якому разі доведеться вирахувати з вашої винагороди 18% податку на доходи фізичних осіб та ще 1,5% військового збору. Навіть якщо ви матимете зареєстрований ФОП.

Ну а якщо ви працюєте за трудовим договором, то в цьому випадку сплачується і податок на доходи фізичних осіб, і воєнний збір, і єдиний соціальний внесок, який для найманих працівників складає 22%.