КОРПОРАТИВНА ПСИХОЛОГІЯ ЯК ЗАСІБ СТАБІЛІЗАЦІЇ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ'Я КОМАНДИ

«У кейсі йдеться про досвід IT-компанії, яка запровадила скринінг психоемоційного стану працівників та серію взаємодії психологів Betobee для підтримки ментального здоров’я команди замовника. Крім самого кейсу містить практичні рекомендації психологів, тому стаття може бути цікава широкому колу читачі» 

Нещодавно компанії корпоративної терапії Betobee вдалося розпочати співпрацю з ІТ компанією міжнародним провайдером хмарних телекомунікаційних рішень. Колектив з 2007 року надає послуги бізнес-комунікацій для клієнтів у понад сотні країн світу та має офіси в Ізраїлі та Києві. Нашою метою було, оцінити психологічний добробут команди, визначити зони напруги та надати системну підтримку. 

Перша хвиля

Для оцінки психологічного добробуту, психологами було використано wellbeing-скринінг. Це інструмент оцінки загального стану добробуту працівників або інших груп людей. Його ідея, як системного підходу до оцінки та підтримки добробуту виникла на стику психології здоров'я (health psychology), організаційної психології, соціології праці, медицини праці. Сам термін "wellbeing" набув популярності ще у 1980-1990-х роках, коли науковці почали говорити не лише про відсутність хвороб, а й про загальну якість життя (quality of life). У світі сучасних технологій, де кожен може пройти короткий тест не відволікаючись від смартфона, це ідеальний метод оцінки ментального здоров'я.

Скринінг як метод моніторингу, дозволяє визначити, загальний показник добробуту команди, котрий складається з чотирьох вимірювальних показників:

- Соціальні зв'язки;

- Фізичне здоров'я;

- Психологічний стани;

- Кар'єрний добробут.

В результаті першого етапу опитування працівників іт-компанії, психологи діагностували, що загальний показник компанії перебуває на низькому рівні та становить 61 пункт. Аналітиками було визначено, що найбільш проблемна зона знаходиться на перетині психологічного стану та кар'єрного добробуту. По динаміці побачили, що найбільше хвилюють працівників питання про майбутнє, якість сну та наявність тривожних станів.

Щоб виправити ситуацію нашим спеціалістом було проведено вебінар, присвячений роботі та життю в умовах невизначеності. Автором вебінару “Виходячи з темряви” виступила психологиня, тілесно-орієнтована терапевтка, сексологиня Анна Протасова.  

Ділимося з читачами, частиною цінної інформації, яку радо надала психологиня для партнерів: 

“Тривога це нормальна емоція, що сигналізує про наявність небезпеки. ЇЇ завдання – спонукати нас до дій, щоб себе убезпечити. Однак, якщо: а) вона заважає жити і виконувати щоденні задачі; б) виникає безпідставно; в) тривога набагато сильніша, ніж причина, що її викликала; То це перші сигнали, які дають зрозуміти, що тривога стала проблемою і її потрібно пропрацювати. Ось кілька практичних рекомендацій:

1. Турбота про базові потреби, такі як задоволення фізичних потреб (сон, їжа, вода), забезпечення базової безпеки (приклад: стабільність у побуті) та підтримка соціальних зв'язків (спілкування, обійми) допомагають заспокоїти нервову систему.

2. Дихальні практики, а саме повільне, свідоме дихання (наприклад, техніка "4-7-8") активує парасимпатичну нервову систему, знижуючи рівень стресу й тривоги.

3. Заземлення, саме ті техніки, які повертають увагу до теперішнього моменту. Наприклад: звернути увагу на 5 речей, які бачиш, 4 — які чуєш, 3 — до яких торкаєшся тощо. Це допомагає вирватися з кола тривожних думок.

4. Щоденник тривоги таке собі нотування тривожної думки та її аналіз за такими пунктами: Думка: що саме мене турбує? Ймовірність: наскільки реально це станеться? Докази: чи є докази "за" і "проти"? Користь: чи ця думка мені допомагає? План дій: що я можу зробити прямо зараз?

5. Найгірший сценарій. Уявити найгірший розвиток подій і продумати, як діяти у такому випадку. Ми не розписуємо сам сценарій, а продумуємо свої дії на найгірший випадок. Це знижує страх перед невідомістю та додає впевненості у власних силах.”

Друга хвиля

Після того, як психологиня провела вебінар та надала працівникам компанії доступ до персональних консультацій з психологами, ми провели повторний wellbeing-скринінг. Він показав зростання загального показника добробуту з 61 до 75 пунктів, що було хорошим результатом для першого етапу співпраці. Разом з тим аналітиками були знайдені проблемні зони пов'язані з негативними психологічними станами, такими як: страх, тривога, сум та вигорання.

Для партнерів було проведено два практичних вебінари на тему негативних психологічних станів, радо ділимось з читачами практичними рекомендаціями як впоратися з вигоранням (так як знаємо що для ІТ-індустрії це поширене явище):

“1. Щоденник дня, у вигляді ведення записів протягом кількох днів про свій робочий графік, активності та емоційний стан. Дозволяє побачити, що вас виснажує, що дає енергію, і де втрачається баланс.

2. Навички турботи про себе та самоспівчуття - здатність помічати свої потреби, визнавати втому і ставитися до себе з добротою. Це дозволяє не виснажувати себе, знижує рівень самокритики.

3. Ідеальний робочий день, візуалізація того, яким би був ваш день, якби ви працювали збалансовано, із задоволенням. Це допомагає зрозуміти, що саме варто змінити в реальному розкладі.

4. Світлофор. Це класифікація справ за трьома категоріями:

Треба припинити (виснажують, не приносять користі)

Треба переоцінити (потребують корекції)

Варто продовжити (підтримують, важливі)

5. Робота з цінностями, дати собі простір порефлексувати над тим, що для вас важливо в житті і роботі. Цінності дають сенс, знижують відчуття даремності чи автоматизму дій.

6. Майндфулнес (усвідомленість) - це практика зосередження на теперішньому моменті без осуду, яка допомагає знижувати стрес, покращує концентрацію, «заземлює».”

Третя хвиля 

Третє і на сьогоднішній день, останнє опитування працівників показало, що рівень командного добробуту знизився до середнього показника “66” пунктів. Найменший рівень побачили у сфері фізичного самопочуття, а найбільший у соціальних зв’язках, які є на першому місці серед інших сфер по результатам скринінгу. Емоційні стани вирівнялись до середньостатистичних показників трьох опитувань, вони стали краще ніж на початку першої хвилі, але відбувся значний спад в порівнянні з другою хвилею опитування.

Найбільше психологів схвилювало падіння показника кар'єрного добробуту (в який входили питання про розвиток, досягнення, та достатня кількість коштів для задоволення власних потреб). Тому запропонували пройти вебінар присвяченій цій тематиці. Однак він поки не відбувся, та наші психологи готові поділитися з вами напрацюваннями:

1. Методика позитивної психотерапії коли основна орієнтація на сильні сторони особистості та ресурсне мислення. Вправа «Щоденник трьох позитивів» – запис трьох хороших подій щодня і чому вони відбулися;

2. Техніка емоційної саморегуляції (Self-Reg) яка полягає в усвідомленні емоційного стану і застосування індивідуальних стратегій заспокоєння. Методика: тілесні сигнали – виявлення тригерів стресу й вибір відповідної відповіді (рух, пауза, дихання);

3. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) для самостійного застосування. Навчання розпізнаванню автоматичних негативних думок і їх заміні на раціональні. Методика щоденник думок – фіксація стресових ситуацій, реакцій і альтернативних оцінок;

4. Техніка ведення професійного журналу, це рефлексивна практика для осмислення професійного досвіду, емоцій, труднощів і досягнень. Сприяє глибшому саморозумінню, профілактиці вигорання.

Замість висновків

Звичайно, це не остаточний результат співпраці по корекції ментального здоров'я колективу. Платформа й досі надає консультації та тісно взаємодіємо з HR-ми команди. Ментальний добробут це не сталий показник, він постійно змінюється, та перебуває під тиском зовнішнього середовища. Тому він вимагає постійної роботи компанії стосовно ментального здоров'я, і ми продовжуємо її реалізувати на сьогоднішній день.

І насправді тут мова не тільки про практичні вебінари від психологів для людей. Працюючи з ІТ-компаніями, ми помітили, що навіть серед працівників такої прогресивної сфери досі відсутнє розуміння, про те, чому важливо професійно дбати про ментальне здоров'я (в більшій мірі стосується це працівників та керівництва компанії). Тому вирішили на написати кілька пунктів, які допоможуть HR-професіоналам переконати працівників (та керівництво) дбати про ментальне здоров'я:

1. Психічне здоров’я прямо впливає на продуктивність. Зниження тривожності та емоційної напруги покращує концентрацію, креативність і прийняття рішень.

2. Профілактика професійного вигорання, адже егулярна психогігієна запобігає хронічній втомі, цинізму та втраті мотивації.

3. Формування емоційної стійкості, бо коли працівники, які мають навички саморегуляції, краще адаптуються до стресу, змін і кризових ситуацій.

4. Зміцнення командної взаємодії - емоційно здорові люди краще комунікують, менше конфліктують і сприяють здоровій атмосфері в колективі.

5. Підвищення залученості та лояльності працівників Компанії, які підтримують ментальне здоров’я, мають вищий рівень утримання кадрів і менше плинності персоналу.

Ментальний добробут динамічний показник, ми це розуміємо і працюємо надалі з партнером, надавати йому рекомендації та консультації, як приватні, так і колективні. Разом з тим продовжуємо вдосконалюватися, щоб краще допомагати замовнику, розвиваємо інструменти взаємодії з людьми, працюємо над створенням інформаційних матеріалів, щоб підвищити мотивацію людей працювати над покращенням ментального добробуту.