Криптовалюта – каталізатор для економіки?

У той час як криптовалюта стає повноцінним гравцем світової економіки, уряди звертають все більшу увагу на децентралізовані фінанси. Чи не є це парадоксальним?

Контекст:

Інтеграція криптовалют на державному рівні залишається найбільш гострим питанням. Це стає більш очевидним, оскільки владні установи по всьому світу опрацьовує нормативно-правову базу для криптовалют, визначаючи їх обʼєктами уваги правоохоронних органів. Варто згадати й те, що Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) – структура, доволі стурбована імплементацією криптовалют – навіть схвалила Bitcoin ETF.

Але в той час як деякі уряди намагаються знайти місце для криптовалюти в системі права, інші використовують її, щоб стати рушійною силою для макроекономіки. Держави, які стали на цей шлях, називають криптохабами – центрами розвитку та інтеграції Web3, які пропонують податкові пільги для адептів технології задля її активного розвитку.

Список криптохабів в основному охоплює держави з розвиненою економікою, як-от Швейцарію, Південну Корею, ОАЕ тощо. Проте приклади Сальвадору, України та Таїланду демонструють, що впровадження криптовалюти на державному рівні може використовуватися як каталізатор для сповільнених темпів економіки.

Та як криптовалюта насправді може вирішити економічні проблеми? Дізнаємося у сьогоднішній статті.

Банки: друзі чи вороги крипти?

Перший і найголовніший ефект, і водночас ще один парадокс – криптовалюта стимулює розвиток банківської системи. Навіть більше – цей сектор є однією з багатьох макроекономічних галузей, на які криптовалюта має домінуючий вплив. Децентралізовані гроші відкривають нові рішення для оптимізації фінансових процесів, спрощення міжнародних транзакцій та підвищення рівня безпеки.

Усі ці фактори разом узяті відіграли вирішальну роль у вирішенні однієї з найактуальніших проблем сьогодення – відсутності доступу до банківських послуг. Справа в тому, що понад 1,4 мільярди повнолітніх осіб як у країнах з низьким, так і високим рівнем ВВП на душу населення залишаються поза банківською системою. Саме криптовалютні транзакції з меншим обсягом паперової роботи та процвітаючим фінтех-сектором можуть охопити цю частку населення, ураховуючи інтеграцію з ліцензійними послугами.

Проте з точки зору управління ризиками, криптовалюта насправді дистанціюється від банківського сектору. Така тенденція отримала назву “de-banking”, яка позначає факти розриву традиційними банками зв'язків з новими або існуючими криптовалютними бізнесами, а в деяких випадках і позбавлення фізичних осіб можливості здійснювати операції з криптоактивами.

Хоча “de-banking” має свої переваги і, зокрема, може бути корисним і ефективним методом у вирішенні проблем відмивання грошей, варто враховувати і його потенційні недоліки, які можуть призвести до гальмування розвитку індустрії криптовалютних активів.

Тим не менш, уряди багатьох криптохабів, схоже, нівелюють ці проблеми, вбиваючи двох зайців одним пострілом. Так, мова йде саме про оподаткування криптовалюти.

Оподаткування – єдине реалістичне рішення

Зважаючи на криптовалютну спільноту та її життєво важливу роль у підтримці роботоздатності технології, стимулювання бізнес-сектору Web3 видається найефективнішим способом використання потужностей блокчейну задля прискорення економіки. Більше того, завдяки обходу регуляторних перешкод, які зазвичай передбачає така стратегія, вона залишається найпопулярнішою.

Останнім прикладом країни, що взялася за стимулювання Web3-сектору за рахунок створення лояльної податкової політики є Таїланд. Для того, щоб країна стала центром цифрових активів, Міністерство фінансів оголосило про звільнення від податку на додану вартість (ПДВ) на торгівлю цифровими активами. Раніше ПДВ у розмірі 7% стягувався з доходів від торгівлі криптовалютою та цифровими токенами. Нові правила звільнення від ПДВ набули чинності 1 січня 2024 року.

Передача цифрових інвестиційних токенів третім особам вже була звільнена від ПДВ, але тепер це правило поширилося на брокерів і дилерів, які перебувають під наглядом Комісії з цінних паперів і бірж (SEC).

Оскільки Таїланд став провідною юрисдикцією для офшорних інвесторів у цифрові активи, ці нові податкові заходи потенційно можуть стимулювати подальше зростання ринку цифрових активів країни. Однак Паопум Роджанасакул, секретар Міністерства фінансів, наголосив на відповідальності уряду за забезпечення стабільності фінансової системи та використання її потенціалу для розвитку.

На теренах Азії Таїланд – не єдиний кандидат на консолідацію криптовалют через реформування податкової політики. Південна Корея також розглядає подібні ініціативи.

Чон Чжон Хун, заступник міністра податкової та митної служби Міністерства економіки і фінансів Південної Кореї, заявив, що Національна асамблея розглядає можливість скасування податку на прибуток від фінансових інвестицій для криптоактивів.

Адміністрація президента Юн Сок-Йола має намір скасувати податки на фінансові інвестиції, такі як акції та фонди, щоб стимулювати громадян до накопичення багатства та фінансового планування.

Новий податковий режим почне діяти з 1 січня 2025 року. Громадяни, які отримають понад 2,5 мільйона корейських вон ($1,865) у вигляді прибутку від криптоактивів, будуть оподатковуватися за ставкою 22%. Уряд планує подати поправку пізніше цього місяця.

Проблема регулювання криптовалют опрацьовується і в Україні. Міністерство цифрової трансформації у співпраці з правоохоронними та фінансовими органами працює над впровадженням податкової та правової бази у відповідь на швидке зростання місцевого Web3-сектору та використання криптовалют, при цьому шукаючи компроміс між забезпеченням справедливого ставлення до операторів активами та посиленням економіки.

Посідаючи п'яте місце у світі серед країн, які найбільше впроваджують криптовалюти, Україна також є домівкою для великої кількості першокласних Web3-проектів, серед яких Hacken, Whitechain (WB Network до ребрендингу), KUNA та інші.

Припущення – не факти

На момент написання матеріалу доцільність інтеграції криптовалют у світову економіку залишається предметом палких дискусій, які потроху переростають у конкретні дії. Та незважаючи на складнощі з регулюванням, переважна більшість макроекономічних акторів сходяться в одному: криптовалюта має потенціал.

Так, на Всесвітньому економічному форумі 2022 року було підкреслено, що криптовалюта може стати поштовхом для вдосконалення фінансової безпеки. Згідно з аналізом CipherTrace, менше 1% транзакцій з криптовалютою є недоброчесними – незважаючи на те, що 98% програм-вимагачів використовують криптовалюту.

Цей короткий, але змістовний факт повертає нас до проблем регуляції, оскільки в їх основі лежать саме безпекові ризики криптовалюти. Незважаючи на це, потенціал криптовалют, безумовно, очевидний, і для його розкриття залишилося лише запровадити належну державну правову базу. Та чи не є це парадоксальним?