Куди зникає IT-бюджет: як знайти приховані перевитрати на інфраструктуру

29 вересня •

1 читач

Оптимізація бюджету на хмарну інфраструктуру стає дедалі актуальнішою. У компаніях потроху зʼявляється посада FinOps аналітика, а провайдери пропонують таку різноманітність хмарних послуг, що можна самостійно скомпонувати собі вигідне рішення.

Однак обсяг неефективних витрат на хмару продовжує зростати. За даними Flexera, у 2026 році компанії вважають марними майже третину своїх витрат на IaaS та PaaS, тоді як роком раніше цей показник становив 27%.

Розповідаємо, як помітити зайві витрати на хмарні сервіси, оптимізувати інфраструктуру та водночас не втратити продуктивність.

Причини перевитрат та як їх виправити

На основі поширених проблем, які присутні в більшості компаній, ми виокремили декілька основних причин, які невиправдано збільшують ІТ-бюджет. Під кожну з них ми підібрали також рекомендоване рішення, яке може допомогти впоратися з наслідками перевитрат або ж їх попередити.

Ресурсів більше, ніж реально потрібно

У хмарній інфраструктурі неправильний підрахунок ресурсів має назву overprovisioning — це відбувається, коли компанія замовляє зайвий обсяг памʼяті, обʼєм сховища чи обчислювальні потужності про всяк випадок. Такий підхід можна зрозуміти: під час раптового зростання навантажень процеси не будуть збоїти та не доведеться звертатися до провайдера для збільшення послуг. Однак для розрахунку вартості хмари це означає значне здорожчання.

Помітити у власній інфраструктурі цей надлишок легко: варто подивитися на середнє та пікове використання CPU, RAM і дисків хоча б за кілька тижнів. Якщо значна частина ресурсів стабільно простоює, конфігурація, ймовірно, завелика.

Найдешевша зміна полягає в тому, щоб просто зменшити конфігурацію віртуальної машини, яка довгий час працювала не на повну потужність. Але щоб суттєво виправити цю перевитрату, варто розглянути публічну хмару. Зокрема в публічній хмарі на OpenStack можна збільшувати або зменшувати кількість ресурсів відповідно до поточного навантаження, гнучко й легко за пару кліків у клієнтському порталі. Це особливо корисно під час тимчасових акцій, сезонних навантажень, розробки й тестування нових продуктів.

Оплата ресурсів, які фактично не використовуються

Тестові VM та середовища після завершених проєктів, резервні інстанси та інші сервіси, які забули вимкнути. Окремо вони можуть коштувати небагато, тому місяцями залишаються непоміченими.

Щоб виявити цю проблему, варто скласти перелік усіх окремих ресурсів, які входять у хмарні витрати. Команду можна опитати по кожному з них, і якщо ніхто не може одразу пояснити, хто використовує конкретний ресурс і для якого сервісу він потрібен, його треба позбутися.

Після такої інвентаризації на майбутнє потрібно встановити правило: кожен ресурс повинен мати власника, призначення та зрозумілий життєвий цикл. Наприклад, dev/test-середовища можна створювати лише на період роботи над завданням, а після завершення — вимикати або видаляти. Дані, які потрібно зберегти, але до яких немає постійного доступу, немає сенсу тримати на дорогих продуктивних дисках — частину таких сценаріїв можна перенести в S3-сумісне сховище.

Відсутність оновлення інфраструктури

Навіть правильно спроєктована система через рік може стати економічно неефективною. Змінюються застосунки, кількість користувачів, патерни навантаження, обсяг даних, але інфраструктура при цьому часто продовжує працювати в конфігураціях, що були актуальними на момент запуску.

Раз на квартал або пів року варто переглядати такі показники:

завантаженість CPU та RAM;
обсяг і тип сховищ;
невикористані VM і диски;
ресурси для розробки й тестування;
резерви, які фактично ніколи не використовуються.

Якщо у вас не вистачає можливості команди, щоб провести оцінку інфраструктури на її ефективність та можливості оптимізації, ви можете замовити обслуговування ІТ-інфраструктури від хмарного провайдера, який бере на себе задачі з моніторингу й управління інфраструктурою, підвищення її безпеки та оновлення.

Недоцільне використання хмар гіперскейлерів

AWS та Azure дають величезну кількість сервісів, які використовуються в усьому світі. Але для більшості задач можна використовувати не дорогі інструменти гіперскейлерів, а базові VM, диски, мережу, бекапи.

У таких випадках економічнішим стає гібридний або мультиклауд сценарій: сервіси, які залежать від AWS/Azure, залишаються в цих середовищах, а базові навантаження переносяться в локальну хмару. Це зокрема раціонально зробити зі сховищем даних чи бекапами, які можна швидко перенести в публічну хмару на OpenStack — вона в цілому дешевша та більш гнучка, ніж інфраструктура глобальних провайдерів.

Також варто врахувати приховані витрати у гіперскейлерів. Зокрема, це може бути вартість вихідного трафіку під час доступу до файлів (egress fee), операції зі сховищем, бекапи, IP-адреси, балансувальники, ліцензії чи додаткова сплата за технічну підтримку. Особливо проблемною стає ситуація, коли архітектура активно генерує трафік між сервісами або регулярно вивантажує великі масиви даних. Часто суми цих додаткових стягнень важко передбачити, тому безпечніше віддати більш динамічні навантаження під українського провайдера.

Висновок

Вартість оптимальної інфраструктури відповідає реальному навантаженню бізнесу, тому кожен випадок оптимізації варто розглядати окремо. Іноді правильним рішенням буде зменшити VM, а іноді — перенести частину даних до іншого провайдера, наприклад в публічну хмару на OpenStack для більшої кастомізації.

За даними Accenture, міграція в публічну хмару може скоротити сукупну вартість володіння IT-інфраструктурою на 30-40% — зокрема завдяки можливості гнучкіше підлаштовувати ресурси під навантаження та не утримувати надлишкові потужності. Тому в багатьох випадках саме це рішення може стати основою для оптимізації ІТ-витрат.