Зловісний сенс Lorem Ipsum
У багатьох макетах дизайну можна знайти загадкові фрази у текстових блоках. Приблизно такі:
Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit, sed do eiusmod tempor incididunt ut labore et dolore magna aliqua...
Дизайнери вставляють цей текст у найрізноманітніші макети — вебсайти, постери, шаблони листівок. І рідко хто з них замислюється над змістом цього тексту.
Багато хто вважає, що ніякого змісту там взагалі немає. Що це просто беззмістовна фраза.
Але мало хто з дизайнерів, що використовували цей текст у своїх макетах, знає, що він був написаний у століття, що передувало народженню Христа, товаришем того самого Брута, який «І ти Брут?». І йдеться там про зло…
І добро.
Про що ж врешті решт Lorem Ipsum
У мене для вас чудова новина — якщо вам коли-небудь доводилося отримувати макет дизайну з «рибою» Lorem Ipsum, можете казати друзям, що читали урикви Цицерона латиною.
Адже слова цієї «риби» (так називають наповнювальний текст) — це трохи спотворений фрагмент трактату Марка Туллія Цицерона «Про межі добра і зла», написаного у 45 році до нашої ери.
Марк Туллій Цицерон навряд чи міг уявити собі, що його думки будуть так активно використовуватися вебдизайнерами. Втім, як і сам вебдизайн, він теж навряд чи міг собі уявити.
Сама по собі фраза «Lorem Ipsum» не зовсім коректна, адже «Lorem» — це обірваний фрагмент слова Dolorem. А все речення, якому воно належить, пишеться так:
Neque porro quisquam est qui dolorem ipsum quia dolor sit amet, consectetur, adipisci velit …
Це перекладається приблизно так:
Ніхто не любить біль сам по собі, не шукає його і не хоче мати, просто тому що це біль...
Цей трактат Цицерона — дуже цікаве філософське міркування про суспільство, мораль, добро, зло, мудрість та побут римлян.
Нащо викривили слова Цицерона
В «Lorem Ipsum» змінено багато рядків. Щоб визначити походження тексту, свого часу довелося провести ціле дослідження. Спорідненість з трактатом Цицерона було виявлено в 1994 році журналом «Before & After».
Але навіщо комусь спотворювати слова Цицерона?
Річ у тім, що текст Lorem Ipsum — панграма. У перекладі з грецької це означає «всі букви». Українською такі тексти ще називають різнобуквицями. Їх навмисно роблять не надто осмисленими, щоб зміст не відвертав уваги від форми. Панграми містять у собі всі літери алфавіту, і їхнє завдання у тому й полягає — продемонструвати шрифт.
Є й інші панграми. Відома українська панграма:
Чуєш їх, доцю, га? Кумедна ж ти, прощайся без ґольфів!
А в англійській:
The quick brown fox jumps over the lazy dog.
Lorem Ipsum, безумовно, одна з найвідоміших панграм. І, згідно з численними джерелами, одна з найдавніших. Але чи так це?
Панграма, що сягає корінням в середньовіччя?
Відомий російський пропагандист та балабол Лєбєдєв у своєму Ководстві § 67 писав:
…Впервые этот текст был применен для набора шрифтовых образцов неизвестным печатником еще в XVI веке…
Аналогічна інформація наявна на сайті російської підтримки Microsoft:
Хоча фраза і безглузда, вона має давню історію. Фраза використовувалася друкарями протягом багатьох століть для демонстрації найбільш важливих особливостей своїх шрифтів. Вона використовувалася тому, що символи утворюють складні за міжсимвольними проміжками і за комбінаціями символів пари, які найкраще демонструють переваги даного начертання.
І трохи далі:
У шістнадцятому столітті друкарі поступово перетворили текст Цицерона в представлений приклад. Відтоді цей, схожий на латинський, текст став стандартом у друкарській промисловості для прикладів шрифтів і текстів. Перед появою електронних видавництв дизайнери імпровізували в роботі над макетами, зображаючи текст за допомогою хвилястих ліній. З появою самоклеючихся наліпок з надрукованим текстом «Lorem ipsum» з'явився більш реалістичний спосіб позначення розташування тексту на сторінці.
Ставитись до цих джерел можна з тою ж довірою, що й до російської Вікіпедії.
А знайти зразки використання «Lorem Ipsum» тими самими друкарями з 16-го, 17-го або навіть 18-го століть — нетривіальне завдання.
Можливо, тому що таких зразків ніколи не існувало?
Ілюстрація із прикладом використання Lorem Ipsum друкарями 16-го століття завантажується. Будь ласка, зачекайте.
Блог www.deepavdantage.com опублікував цікавий матеріал що історії текста Lorem Ipsum.
Щоб розібратися в історії появи тексту, автор статті використав Google Ngram Viewer. Це такий пошуковий сервіс, що вміє будувати графіки частотності мовних одиниць на основі величезної кількості друкованих джерел, опублікованих з 16 століття та зібраних у Google Books.
Виявилося, що частота використання Lorem Ipsum до певного часу була незначною.
Виявилось, до 1970-х років цей текстовий фрагмент зустрічався нечасто, що може свідчити про хибність думки щодо використання тексту друкарями минулого.
Так, Lorem Ipsum дійсно використовувався як текст-заповнювач. Але вже у 20-му столітті. А однією з перших компаній, що використовувала цей текст в цій якості стала Letraset десь у 1960-х роках. Letraset виробляла листи зі шрифтами. З них можна було вирізати окремі літери та переносити потім на плакати або в макети дизайну.
І на відміну від згаданих вище зразків шрифтів друкарів давнини, зразки аркушів компанії Letraset з текстом-заповнювачем «Lorem Ipsum» збереглися.
Аркуш з фрагментами панграми «Lorem Ipsum» компанії Letraset.
Do-lorem ipsum
Що стосується перетворення Dolorem ipsum на Lorem Ipsum, воно, найімовірніше, сталося не в середні віки, а дещо пізніше.
Вірогідно, в 1914 році, коли в видавництві Loeb Classical Library вийшов трактат Цицерона з характерним перенесенням.
Сторінка 34 завершувалась фрагментом do-, а сторінка 35 як раз і починалась с lorem ipsum.
Історія тексту Lorem Ipsum цікава з багатьох причин. І одна з них полягає в тому, що джерела, в яких вона розповідається, суперечать одне одному. Навіть в авторитетних довідниках інформація може виявитися не зовсім точною.
Але, трохи перефразовуючи Цицерона: якщо мудрість досяжна, то до неї необхідно прагнути та застосовувати її в житті. Навіть якщо досягти її важко. Адже соромно відмовлятися від пошуків, коли предмет їх такий прекрасний.