Методи захисту авторських прав

Творчі люди, створивши об’єкт інтелектуальної власності — оповідання, музичний трек, п’єсу, дизайн, програмний продукт — часто починають турбуватися, що хтось вкраде їхній твір.

При цьому авторам здається, що має бути якась складна процедура, яку необхідно пройти, щоб отримати надійніший захист. Хтось прагне «запатентувати книгу», комусь кортить «отримати авторське свідоцтво на дизайн». В цілому, навколо методів та способів захисту авторських прав існує чимало міфів.

В цьому матеріалі ми деякі з цих міфів розвіємо. І, що навіть важливіше, розповімо про реальні механізми засвідчення авторства, які забезпечує закон про авторське право і суміжні права та не лише він. Ви дізнаєтесь, чим авторське свідоцтво відрізняється від патенту, кому і навіщо потрібно реєструвати торговельну марку, що таке ISBN і чи можна виграти суперечку про авторські права за кордоном, якщо твір зареєстровано в Україні.

Ідентифікація автора

1. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення.

<...>

3. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація авторського права чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Стаття 9 закону «Про авторське право та суміжні права». Виникнення і здійснення авторського права. Презумпція авторства

Тож щоб вважатись автором, ніякі хитромудрі процедури проходити не потрібно. Достатньо просто підтвердити своє авторство. І в цьому місці якраз і постає питання — а як саме це зробити?

Насправді — дуже просто. Можна, наприклад, розмістити твір на Facebook або на іншій платформі, що фіксує дату розміщення. Не обов’язково викладати твір публічно, можна просто покласти його до Google Drive, але важливо, щоб час створення твору було вказано на примірнику.

Також, щоб полегшити ідентифікацію автора, цінно вказувати його ім’я безпосередньо у творі. Наприклад, додавати його на обкладинку книги, чи першим рядком у її цифровій копії, зазначити у назві файлу або ж у супровідному файлі до твору, якщо це, скажімо, аудіофайл.

Існує таке поняття, як презумпція авторства. Відповідно до неї, людина, що оголосила себе автором твору, вважається таким, доки не знайдеться інша особа, що зможе довести, що вона створила цей твір раніше від інших.

2. За відсутності доказів іншого, автором твору вважається фізична особа, ім’я якої, як автора, зазначено в оригіналі або копії твору (презумпція авторства).

Стаття 9 закону «Про авторське право та суміжні права». Виникнення і здійснення авторського права. Презумпція авторства

Тобто, в сучасному світі той, чия цифрова копія твору матиме найдавнішу позначку часу, й буде правомірним автором.

Авторське свідоцтво

Альтернативою розміщення твору на загальнодоступних платформах може бути свідоцтво про авторське право.

По суті, ідея та ж сама. Тільки ви не просто кладете копію твору в цифровий репозиторій, а віддаєте її до спеціальної державної установи. Окрім, власне, копії вашого твору, там фіксуються додаткові відомості про нього — наприклад, імена співавторів, анотація та дата створення, яка може суттєво відрізнятись від дати публікації.

Натомість — ви отримуєте авторське свідоцтво, в якому вказано назву твору, ім'я автора та дату реєстрації. Державна установа, що видає такі свідоцтва, називається «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій». Вона регулярно публікує бюлетень з усіма творами, на які було отримано авторське свідоцтво. А ще в цьому бюлетені публікують договори про передачу авторських прав.

За допомогою авторського свідоцтва можна зареєструвати будь-який об’єкт авторського права: поему, роман, наукову статтю, посібник, пісню, зображення, фотографію, картину, комп'ютерну програму (вона, до речі, реєструється як літературний твір), макет графічного дизайну.

Тоді ваше авторське право буде дійсним у всіх країнах, що підписали Бернську конвенцію про охорону літературних і художніх творів — а підписали її майже всі країни світу. Правда, якщо вам постане задача використати свідоцтво для підтвердження ваших прав, то необхідно буде також пройти процедуру легалізації свідоцтва. Річ у тім, що наразі ці свідоцтва в Україні виписуються українською мовою, а легалізація в такому випадку передбачає юридично коректний переклад первинного документа на мову країни, в якій ви хочете його пред’являти як доказ авторства.

ISBN

У випадку літературних творів є ще один досить простий спосіб зафіксувати авторство — публікація. Але не в репозиторіях і навіть не в бюлетені Офісу інтелектуальної власності, а у звичайних місцях публікації — тобто книгах, журналах тощо.

Іноді кажуть, що публікація у виданні може бути кращим способом захисту авторського права, ніж просто публікація в інтернеті. Але не тому, що вона, так би мовити, «сильніше захищає», а просто тому, що вона передбачає долучення твору до спеціального каталогу — ISBN. Це скорочення від англійського International Standard Book Number. Тобто «міжнародний стандартний номер книги». Це такий спеціальний код, що ідентифікує книгу та є унікальним для кожного видання. За ним твори можна знаходити в каталогах, бібліотеках та базах видавців.

ISBN є обов’язковим елементом вихідних даних видання, тобто його повинна мати кожна книга, кожне її перевидання, переклад або випуск у новому оформленні. 

Фіксація авторства цифрових та інших творів

З книгами та журналами тепер зрозуміліше. А як це працює з іншими творами? Виявляється — подібним чином!

Наприклад, публікація сайту в інтернеті на публічному домені також є закріпленням факту його створення. Якщо він буде доступний для сканування пошуковими системами, то можна буде без проблем довести факт та час його створення. Причому, навіть якщо згодом сайт зникне. Але як саме це працює?

Ви майже напевне чули про те, як яка-небудь знаменитість необережно опублікувала неоднозначний допис, а потім видалила його, а всі все одно про це знають і навіть цитують її. З цим допомагають сервіси, що називаються вебархівами. Вони зберігають у себе копії сайтів, проскановані пошуковими системами. Там ви можете набрати адресу сайту та побачити його збережені копії на ту чи іншу дату. Корисно про це пам’ятати, коли щось пишете в соцмережах.

Втім, вебархіви зберігають не всі сайти, іноді не повністю та не за будь-який проміжок часу.

Тож є й інші способи засвідчити факт створення сайту. Наприклад, завдяки публікації на портфоліо-платформах типу CASES, Behance чи Dribbble. Це може стати в пригоді навіть тоді, коли сайт з якихось причин не був опублікований в інтернеті.

Компенсація за порушення авторських прав

Слід зазначити, що факт фіксації авторського права ще не гарантує якихось компенсацій у разі його порушення.

Так. Як би гірко це не прозвучало, але якщо якийсь злодій вкраде ваше оповідання і ви його на цьому спіймаєте, це не значить, що ви можете автоматично відсудити в нього купу грошей. Річ у тім, що, навіть якщо ваш твір для вас особисто є неоціненним, компенсація за порушення авторських прав, як правило, ґрунтується на сумі завданих збитків. От якщо вкрадене оповідання у злодія перекупив Netflix, екранізував та створив на його основі популярний серіал — тоді інша розмова! Там збитки будуть значними, і є перспектива відсудити в мерзотника пристойні гроші. От тільки знадобиться час, щоб довести злочин та завдані збитки в суді. А ще необхідно буде довести, що твір не просто схожий, а саме скопійований. Про те, де проходить межа між запозиченням ідеї, пародією та плагіатом, ми ще поговоримо згодом, в одному з наступних матеріалів.

А поки з'ясуймо, чи можна захистити ваш твір патентом!

Патент

Часто люди, які лише починають вивчати для себе питання авторських прав, саме в патентуванні вбачають захист твору, і тому запит на ці послуги є досить поширеним серед юристів, що спеціалізуються на авторському праві. Але що таке насправді патент? В яких випадках патенти діють, а в яких ні? Зараз з’ясуємо!

Особливість патентів полягає в тому, що вони видаються тільки на винаходи та корисні моделі. Тобто на деякі пристрої, вироби, механізми, їхні складові частини, або, — як каже закон, — «результати інтелектуальної творчої діяльності людини в будь-якій сфері технології».

Простою мовою: запатентувати все на світі не вийде.

Так, дизайнер має авторське право на зовнішній вигляд. Наприклад, на фірмовий стиль чи ілюстрацію. Але отримати на нього патент не можна. Бо це не технологія. Проте можна отримати патент на новий вид ременя безпеки. Або на цілий автомобіль, включаючи принцип його руху, матеріали та технологію виробництва.

Патентування винаходів та корисних моделей може зробити підприємця надзвичайно багатим. Звичайно, в тому випадку, якщо цей винахід дійсно є корисним та оригінальним. Бо кожен, хто використовуватиме цей винахід чи корисну модель, зобов'язаний буде платити автору відрахування весь термін, доки цей патент має силу. Для корисної моделі цей термін складає 10 років, а для винаходу — 20.

Цінність патентів

Наведемо приклад. У 1941 році сім'я італійських кондитерів Ферреро відкрила маленьку лавочку в П'ємонті. Там вони продавали шоколад, цукерки та інші смаколики. У 1979, коли їхня шоколадна імперія вже розрослася, Ферреро отримали патент на дивовижний кондитерський виріб — яйце з двошарового шоколаду з пластиковим контейнером усередині, схожим на жовток. У контейнер вони клали невелику іграшку. Шоколадне яйце з сюрпризом так сподобалося дітям, що перша партія розлетілась з прилавків за лічені години. А сьогодні кіндер-сюрпризи можна знайти в магазинах по всьому світу, в той час, як оборот компанії Ферреро у 2022 році становив 14 мільярдів доларів.

Відома своїми патентами й компанія Apple. Вони отримують патенти не тільки на кожен пристрій, але й буквально на кожну деталь в цьому пристрої, починаючи з механізму натискання кнопочки, закінчуючи сенсорами та мікросхемами.

У 2019 році компанія Innolytics Group та юридична компанія Aequo опублікували список найдорожчих українських патентів. Здебільшого це патенти іноземних компаній, але є там і приватні винахідники. Найдорожчий приватний патент коштує три мільйони доларів, виданий він на хімічні речовини для моторних олій. Також ви можете знайти там патент на метод та пристрій для визначення пошкоджень міокарда вартістю один мільйон доларів та навіть на рибальську блешню — також на один мільйон доларів.

На жаль, поки що в нашій країні більшість винахідників не розуміють цінності патентів та реєструють свої винаходи рідко. Але відзначимо, що ситуація потроху покращується.

Ноу-хау

Окрім патентів, ви могли чути про ще одну штуку, пов’язану з винаходами — ноу-хау. Так зазвичай називають секретні технологічні знання та процеси, деталі яких не розкриваються. Наприклад, ноу-хау може бути метод виробництва фарби, склад косметичного засобу, технологія обробки деревини, а ще склад та рецептура виготовлення тої самої Coca-Cola.

Ноу-хау в Україні охороняється як комерційна таємниця згідно із Цивільним кодексом. На ноу-хау недоцільно отримувати патент, оскільки після його отримання інформація стає загальнодоступною в певних реєстрах. А правова охорона на комерційну таємницю розповсюджується, якщо вона відповідає вимогам, встановленим законом.

Простою мовою — якби Coca-Cola опублікувала патент, то її рецепт став би публічно відомим. А з ноу-хау він і понині лишається таємницею.

Захист від недобросовісної конкуренції

Саме секретність та недоступність такої інформації для третіх осіб надає її власникові певні переваги на ринку та можливість охорони за законодавством. А якщо ж комерційну таємницю отримують конкуренти, то її власник може зазнати величезних збитків.

Існує навіть така форма недобросовісної конкуренції, коли компанії чи окремі люди дізнаються комерційні секрети конкурентів, а потім їх розголошують чи використовують у власних цілях. Це називається «промислове шпигунство», або трохи більш замудре — «неправомірне збирання комерційної таємниці».

В Україні такі дії регулюються законом «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Промисловий зразок

Крім винаходів і корисних моделей та ноу-хау є ще одне близьке до них поняття — це промисловий зразок. Промисловим зразком може бути тільки зовнішній вигляд виробів або їхніх частин. Наприклад, стіл, пакування, форма пляшки тощо. Але при цьому, ні механізм, ні принцип дії зареєструвати як промисловий зразок не можна.

2. Промисловим зразком може бути зовнішній вигляд виробу або його частини, що визначається, зокрема, лініями, контурами, кольором, формою, текстурою та/або матеріалом виробу, та/або його оздобленням.

Стаття 5 закону «Про охорону прав на промислові зразки». Умови надання правової охорони

Закон охороняє як зареєстрований, так і незареєстрований промисловий зразок. Майнові права на незареєстрований промисловий зразок діють 3 роки. А якщо отримати свідоцтво — то вже 5 років. І цей строк може продовжуватися кожні 5 років протягом 25 років.

Цікаво, що при реєстрації промислових зразків не проводять експертизу. Тому в реєстрі ви можете знайти, наприклад, п’ять абсолютно однакових медичних масок або пляшок.

Торговельна марка

Люди, що працюють в креативних індустріях, можуть стикатися з ще одним поняттям, пов'язаним із продуктами інтелектуальної та творчої діяльності — це торговельна марка. Торговельну марку можна зареєструвати, наприклад, на логотип або назву компанії. Але на логотип також розповсюджуються авторські права. В чому між ними різниця?

Коли агенція створює назву та логотип компанії, звісно ж, вона одразу отримує авторські права на цей твір. Але треба розуміти, що і назва, і логотип є чимось більшим, ніж просто твори. Вони стають юридичною та економічною складовою компанії. За назвою споживачі відрізняють компанію та її продукцію серед конкурентів, а логотип розміщують на вивісках, на пакуванні та на товарах. Тож з часом вони отримують додаткову цінність, яка пов’язана не з назвою і логотипом як твором, а з діяльністю компанії.

Завдяки торговельній марці інші компанії не матимуть права використовувати назву вашого продукту чи компанії в вашій категорії товарів чи послуг. Варто уточнити, що торговельна марка може збігатися, а може не збігатися із назвою компанії (хоч назва також може бути торговельною маркою). Коли ви реєструєте одночасно назву та графічний образ, це називається «комбіноване позначення». Як правило, хоча і не завжди, комбіноване позначення — це саме логотип разом з назвою компанії. Але взагалі торговельною маркою може бути й сама собою назва, так і саме собою зображення, так і вони разом.

Одна компанія може мати багато торговельних марок на різні свої продукти. Мета торговельної марки — відрізняти ці товари від інших.

А в деяких випадках торговельна марка є не лише способом захисту від конкурентів, але й необхідністю: наприклад, щоб розмістити логотип на вивісці, треба отримати на це відповідний дозвіл. І орган, який видаватиме дозвіл, обов'язково перевірить, чи маєте ви право використовувати такі назву та логотип. Якщо виявиться, що логотип чи назву вже зареєстровано як торговельну марку іншої компанії, дозвіл не нададуть. Більше того, ця компанія може вимагати від вас змінити назву та логотип.

Торговельна марка та реєстрація доменного імені

В Україні існує ще один нюанс, пов’язаний з реєстрацією торговельної марки. За Регламентом особливостей реєстрації приватних доменних імен другого рівня в домені .ua, зареєструвати доменне ім’я в ній можна лише якщо ви маєте торговельну марку, що за написанням повністю збігається із назвою сайту.

Існують навіть компанії, що цуплять домени брендів, користуючись цим правилом. Їх називають кіберсквотерами. З цим феноменом пов'язана одна курйозна історія: роками корпорація Google не могла отримати права на домен google.ua, тому що одна дуже спритна компанія вже зареєструвала в Україні торговельну марку Go Ogle. Втім, в результаті суд все ж таки вирішив суперечку на користь Google.

Зараз з подібною історією зіштовхнулась компанія Starlink: Ілон Маск сперечається в суді з українською компанією за однойменну торговельну марку. Втім, чим завершиться ця суперечка, на момент створення курсу ще невідомо. До того ж українська торгова марка старша за масківську — її зареєстрували ще у 2010 році, а Ілон свою — у 2017. Тож ми вболіваємо за наших. 

Реєстрація торговельної марки

Як бачите, реєстрація торговельної марки для логотипу, а особливо для назви є дуже важливою процедурою. Якщо цього не робити, то можна опинитись в досить неприємній ситуації.

Нерідко трапляються випадки, коли компанія, своєчасно не виконавши реєстрацію торговельної марки, згодом змушена інвестувати великі кошти в ребрендинг або ж купівлю торговельної марки у власника.

До речі, для агенції може бути корисним відразу перевіряти, чи не зареєстровані вже логотипи та назви, які ви збираєтеся запропонувати клієнту, як торговельні марки. Насамперед, це збереже клієнта від подальших претензій з боку власників схожих чи таких самих торговельних марок та зекономить гроші на редизайн.

Як торговельну марку можна зареєструвати багато різних об’єктів: назву, графічний об’єкт, в тому числі тривимірний, музичний твір або звук, колір, форма товарів, їх пакування, а також їх комбінація. Компанія Roshen намагалася зареєструвати як торговельну марку червоний колір.

Після реєстрації торговельної марки її власник отримує відповідне свідоцтво, яке діє 10 років і може продовжуватися кожні наступні 10 років.

На відміну від свідоцтва про авторське право, яке розповсюджується на твір як такий, торговельна марка прив’язана до виду товарів та послуг. Наприклад, якщо одна компанія вже зареєструвала торгову марку «Президент» для молочної продукції, це не заважає іншій компанії зареєструвати торговельну марку з тою самою назвою для цигарок. Ідея полягає в тому, що компанії з різних сфер не перетинаються на ринку та не заважають одна одній.

Товари та послуги розрізняються за так званою Міжнародною класифікацією товарів і послуг, в якій вони поділені на 45 класів. Торговельну марку можна реєструвати як в одному, так і в декількох класах. Але за кожен клас стягується додаткова плата.

Торговельні марки бувають локальними, міжнародними та регіональними. Тож торговельна марка, що зареєстрована в Україні, діє тільки в межах нашої країни. І якщо ви плануєте виходити на закордонні ринки, треба реєструвати торговельні марки у кожній країні, де ви плануєте працювати.

Також можна зареєструвати торговельну марку за так званою Мадридською системою. Такі марки дійсні у країнах, що підписали Мадридську угоду про міжнародну реєстрацію знаків. Ці торговельні марки називають міжнародними, але це не означає, що вони діють у всьому світі. При реєстрації міжнародної торгової марки все одно необхідно вказувати, у яких країнах вона має діяти. Чим на більшу кількість країн поширюється її дія, тим дорожче доведеться заплатити за реєстрацію.

Крім локальних та міжнародних існують ще регіональні торговельні марки. Наприклад, є торговельні марки Євросоюзу чи Бенілюксу.

На цьому розповідь про методи захисту авторських прав ми завершуємо. А в наступному матеріалі поговоримо про ключові види авторської винагороди — гонорари, роялті й не тільки.