Огляд методів та інструментів досліджень взаємодії. Дослідження користувачів

У попередньому матеріалі ми говорили про етапи, з яких зазвичай складається розробка цифрового продукту. У міру розвитку він стає дедалі більш деталізованим і набуває все нових функцій. І ось питання: в який же момент уже час починати взаємодіяти з користувачами? Насправді робити це можна (і корисно) на будь-якому етапі проєктування.

Найпопулярнішим методом дослідження тут, як і на етапі попереднього аналізу, лишаються інтерв’ю. Але тепер ви можете під час спілкування з користувачами показувати ваші напрацювання. Демонстрація схематичних макетів високої деталізації дозволить ще до підбору шрифтів, іконок та кольорів зрозуміти, чи є інтерфейс в цілому зрозумілим, чи зчитується взаємодія розділів, чи вдається користувачу зрозуміти, які саме дії необхідно виконати в інтерфейсі, щоб досягти тої чи іншої мети.

На додачу до інтерв’ю, на цьому етапі можна використати різноманітні додаткові методи дослідження. Зокрема такі:

• Сортування карток
• 5-секундний тест
• Аналіз зручності
• A/Б-тестування
• Евристична оцінка

Познайомимось з ними дещо ближче!

Сортування карток

Цей метод може стати в пригоді, коли ви займаєтесь проєктуванням інформаційної архітектури сайту або застосунку.

Користувачеві дають умовний набір карток і просять розсортувати їх на кілька груп. Звучить просто, але буває досить корисно! Наприклад, для того, щоб визначити, які розділи меню користувач вважає найважливішими. Або — що зрозуміти, які функції йому найбільше хотілося б бачити в застосунку.

Також метод сортування карток часто використовується при формуванні каталогу інтернет-магазину. Адже буває непросто зрозуміти, в яку категорію віднести той чи інший товар. Скажімо, до якого типу товарів користувач радше віднесе ігровий ноутбук — до товарів для геймерів чи до ноутбуків?

П’ятисекундний тест

Назва цього метода досить красномовна. В ньому учасникам тесту показують інтерфейс рівно 5 секунд, після чого вони мають відповісти на кілька запитань. Наприклад, можна запитати, які елементи інтерфейсу їм запам'яталися, яке завдання виконує продукт, хто його цільова аудиторія, яке враження залишає дизайн.

Втім, п’ятисекундний тест на практиці використовується нечасто. 

Аналіз зручності

Частіше дизайнери застосовують аналіз зручності — англійською Usability Benchmarking.

Ідея цього метода проста — оцінити те, наскільки зрозумілим виходить інтерфейс для користувача. Але як саме це зробити?

В межах цифрового продукту користувач може виконувати різні дії. Скажімо, у випадку онлайн-банкінга: зареєструватись, переслати кошти на картку другу, поповнити мобільний рахунок. Перед проведенням аналізу зручності дослідник складає перелік таких от ключових дій і запрошує користувача їх виконати.

Якщо продукт вже створено — то можна попросити зробити це в межах діючого застосунку. Якщо він лише проєктується — то в інтерактивному прототипі.

Далі дослідник спостерігає за діями користувача, аналізує, як той проходить шлях екранами застосунку, з якими проблемами стикається. Виконання користувачем цих задач ще називається сесією. Як правило, ці сесії записуються та аналізуються.

Особливу увагу дослідник приділяє тим випадкам, коли виконання задачі зайняло в користувача дуже багато часу, або коли той взагалі не зміг виконати поставлену задачу.

A/Б-тестування

Буває таке, що команда, що створює застосунок, не до кінця впевнена, який спосіб організації екранів кращий. Чи навіть, який колір кнопки ліпше спрацює. Чи яке формулювання.

Щоб не покладатись на внутрішню оцінку, в межах аналізу зручності можна проводити також так зване А/Б-тестування. Ідея його полягає в тому, щоб одне і те саме завдання користувач виконав спочатку в одній версії екрана, а потім в іншій. Відповідно, якщо більша частина користувачів ефективніше виконує задачу в одній з цих композицій, саме її й варто затвердити.

А/Б-тестування можна проводити й інакше. Наприклад, Google та Facebook нерідко можуть розділяти групи користувачів в тестовій версії інтерфейсу. Одній групі показується одна версія інтерфейсу, іншій — альтернативна. І тоді різні групи користувачів виконують ті самі задачі в різних версіях інтерфейсу, незалежно одна від одної, а команда впроваджує ті інтерфейсні рішення, які ліпше себе покажуть на практиці.

Якщо вам кортить спробувати цей тип дослідження — можете спробувати зробити це за допомогою платформ Google Optimize для сайтів або Optimizely — для застосунків.

Існує ще один метод досліджень, який доречно проводити на етапі проєктування — це евристична оцінка. Його варто розглянути детальніше, тому йому ми присвятили окремий матеріал.