Професійна етика в українському дизайні: що ми побачили, коли поставили правильні питання

Минулого року ми в Design for Ukraine задали собі питання:

– А що по етиці в українському дизайні?

– 🤷🏻‍♀️🤷🏻‍♂️

Тож, за підтримки Британської Ради в Україні, команда Design for Ukraine розпочала дослідження стану етики в українському дизайні. Дані, які ми зібрали, і картина, яка з них вимальовується, вийшла неочікувано розгалуженою і складною. З тестом звіту ви можете ознайомитись за посиланням: Design+Ethics_2025_Report_v1_1.pdf

Це дослідження — перша спроба системно подивитися на те, як дизайнери в Україні мислять про відповідальність, авторство, контракти, стосунки в спільноті, інклюзію, використання штучного інтелекту, а також про роботу в умовах війни.

Нам було важливо зафіксувати момент — своєрідний зріз думок, “моментальну світлину” галузі, яка дорослішає в умовах повномасштабної війни, технологічного зсуву через AI та поступової інтеграції у міжнародний професійний контекст.

Кого ми слухали

У дослідженні взяли участь 156 дизайнерів різних напрямів — від комунікаційного та UX до шрифтового і промислового дизайну. Анкета опитування вийшла досить великою — з відкритими питаннями і простором для рефлексії. Саме це стало її цінністю: багато учасників зізнавалися, що самі питання змусили їх інакше подивитися на власну практику.

Ми також провели глибинні інтерв’ю з сімома лідерами індустрії та окремо поговорили з представниками закладів вищої і неформальної освіти.

Крім того, з ініціативи професійних спільнот — Kyiv UX та спільноти шрифтових дизайнерів — ми організували дві панельні дискусії: про етику в дизайні цифрових продуктів і про етику в шрифтовому дизайні.

Про що ми запитували

Ми ставили питання про дуже різні аспекти професійної практики.

Від стосунків усередині професійної спільноти — до відносин із роботодавцями і клієнтами.

Від впливу війни — до впливу генеративного AI.

Ми говорили про:

• авторство і порушення домовленостей
  
• демпінг, тендери та конкурси
  
• зарплати “в конверті”
  
• різні види дискримінації
  
• використання ліцензійного програмного забезпечення і шрифтів
  
• відповідальність дизайнера
  
• типи замовників, з якими дизайнери не хочуть працювати
  
• принципи доброчесності у професії

Що стало очевидним

По-перше, етична рамка в українському дизайні існує. І це хороша новина, особливо зважаючи на те, що спеціалізованих курсів з етики майже немає, підручників бракує, а зафіксованих дискусій у професійному полі поки що небагато.

Але ця рамка – фрагментована. Є особисті принципи, є окремі інституційні правила (наприклад, академічна доброчесність), але поки що немає узгодженого професійного поля.

По-друге, війна змінила фокус відповідальності. Дизайн перестав бути лише комерційним інструментом — він став частиною культурної та інформаційної безпеки.

По-третє, штучний інтелект уже перестав бути теоретичною темою. Частина дизайнерів активно використовує AI, частина ставиться до нього обережно, але запит на зрозумілі правила гри є очевидним.

І ще один висновок: сам по собі кодекс етики навряд чи стане ефективним рішенням. Натомість значно більшу користь можуть принести регулярні професійні дискусії та розбір реальних кейсів.

Як результати можна використовувати

Звіт може бути корисним у кількох різних контекстах.

Його можна використовувати як відправну точку для дискусій у командах, у навчанні або під час самоосвіти.

Він допомагає звірятися з досвідом колег, коли ми опиняємося в складних або неоднозначних професійних ситуаціях.

У певному сенсі це також “детектор диму” — інструмент, який допомагає раніше помічати потенційно ризиковані або неетичні практики.

Який ефект ми вже бачимо

Один із закладів вищої освіти після нашого опитування ухвалив рішення додати курс з етики дизайну до своєї навчальної програми. Для нас це важливий сигнал, що дослідження не залишилося лише у форматі PDF-файлу.

На основі зібраних даних ми також готуємо аналітичну записку для профільних міністерств із пропозиціями щодо:

• організації державних дизайн-конкурсів
  
• розвитку нових освітніх програм
  
• підходів до використання AI
  
• формування професійних стандартів
  

Ми переконані, що без етичної інфраструктури креативна економіка не може бути стійкою.

Ми запрошуємо вас ознайомитися зі звітом і долучитися до подальшої професійної розмови.

Подяки

Ми щиро вдячні всім дизайнерам, які взяли участь у дослідженні — відповідали на питання анкети, давали інтерв’ю, брали участь у дискусіях і ділилися своїм досвідом.

Окрема подяка Британській Раді в Україні, чия підтримка зробила цей проєкт можливим. 

Детальніше про програму Британської Ради «Розвиток креативної економіки»:

Гранти для розвитку креативної економіки 2024-2025 | British Council Україна

Дослідник: Микола Скиба — культурний антрополог, дослідник креативних індустрій. Викладач Львівської бізнес-школи УКУ, співзасновник ГО «Агенція культурних стратегій», координатор освітніх програм ГО «Політея», член Коаліції дієвців культури.

Партнери проєкту

Видавничий партнер: видавництво ArtHuss.

Інформаційна підтримка: CASES, Creativity.ua, Happy Monday, канал «Дизайн Борщ», Rentafont, Читомо, Фестиваль Linoleum, Українському центру культурних досліджень, Kyiv Design Week, студія каліграфії «Арт і Я», спільноти Kyiv UX, Behance Ukraine, Ілюстрактор.