Розвиток міленіала в українській рекламі

Колись міленіал сидів на килимі, жував «Мівіну» і дивився рекламу порошку. А сьогодні — сидить у Figma, п’є матчу зів'ялою рукою й готує презентацію на 70 слайдів, щоб переконати клієнта, що "без відео на TikTok ми не злетимо". Це не вигадка — це історія української реклами через призму одного покоління.

📺 1991–2000: Телевізор — квадратний, реклама — чужа, але смішна

Рекламна Україна 90-х була схожа на бутерброд: іноземне зверху, вітчизняне знизу, а посередині — музика з «Орбіту». Міленіал у цей час вчився читати з упаковки «Турбо» й вірив, що якщо десь і є рай, то це магазин із VHS і жуйками по 10 копійок.

Реклама? Вона вже була. В основному — адаптації з Польщі чи Франції. Але — працювало! Якщо хтось кричав з телевізора «ЗНИЖКИ ДО -70%» — значить, треба бігти. Навіть у 5 років.

💻 2000–2010: Інтернет на CD-дисках і перший український креатив

Нарешті реклама почала говорити українською — і не тільки в субтитрах. З’являються українські бренди, бізнеси, логотипи з тінню та градієнтом. Міленіал у цей час або вчиться на журфаці, або вже «робить флаєри в CorelDRAW».

Саме тоді реклама стала трохи менш «на продаж» і трохи більш «на стиль». Слогани типу «Смакуй життя» з’являються не просто так — це початок українського брендінгу, який перестав соромитись бути своїм.

🕺 2010–2015: Креатив як релігія. І трохи — секта. А потім — криза. І Майдан.

Це був період ейфорії: агентства плодились, хаби зростали, пітчі ставали вечірками. Бути в рекламі — це було не просто роботою, а епосом. Кав’ярня — твій офіс. Facebook Ads — новий Бог. Слоган на футболці — твоя місія.

А потім — 2013. Майдан, війна, девальвація. Світ зупинився. Бізнес — замовк. Бюджети — зникли. Агентства — скоротились. І вся ця креативна армія залишилась у тиші з одним запитанням: а що тепер?

Реклама почала шукати себе наново: в соціальних кампаніях, волонтерстві, ідеях без клієнтів. Але в серці багатьох народився сумнів: а чи вистоїть індустрія знову?

💼 2015–2020: Міленіали втікають у ІТ. А реклама лишається на самоті

І тоді почалась велика втеча. Хтось іще робив презентації, але все більше людей з’являлось у LinkedIn з тайтлом "Junior Product Manager" або "UX Writer".

Це був не відхід — це була еміграція в спокій і зарплатню в доларах. Міленіали йшли в ІТ не тому, що не любили рекламу. Вони просто втомились її тримати. А ІТ пропонувало структуру, де дедлайни — це Jira, а не паніка, і де бриф приходить не в суботу о 23:51.

В рекламі залишились найсміливіші, найупертіші й ті, для кого «писати слоган на стіні — це не жарт, а суть». Інші — створювали продукти, дизайн-системи, онбординг-буклети. І часом, у глибині душі… сумували за клієнтськими правками.

🧘 2020–2025: Креатив на виживання. І війна

Спочатку — пандемія. Zoom. Slack. Креатив у піжамі. А потім — 2022. Повномасштабне вторгнення.

У цей момент міленіал у рекламі перестає бути просто креатором. Він стає мобілізованим комунікатором. Пости — вже не для залучення, а для донатів. Банери — не для продажу, а для безпеки. Ідеї — для того, щоб сказати: ми не зламались.

Реклама більше не жартує. Вона говорить правду. І в цьому — її нова велич.

🌀 2025: Міленіал знову в грі. Але вже не в азарті — а в усвідомленні

Сьогодні міленіал не поспішає. Він не біжить за тендерами, не переживає за feed у соцмережах клієнта. Він читає бриф — повільно. Говорить з командою — чесно. Пише текст — коротше, але точніше.

Його фокус змістився: з «зробити вау» → на «зробити сенс»; з «усіх здивувати» → на «усіх почути»; з «виграти фестиваль» → на «не зійти з розуму».

Він уже не доводить, що розумний. Він просто — досвідчений. Він не виставляє кейси щотижня. Але коли щось публікує — це або смішно, або боляче, або обидва варіанти одразу.

Міленіал у 2025-му — це людина, яка пройшла все, бачила все і тепер точно знає: найкраща реклама — та, в якій є трохи правди, трохи болю, і бажано — без тендера.

І так, він досі трохи мріє. Просто — тихо.

🤖 2040+: Міленіал натискатиме “оформити пенсію” і відкриватиме Notion одночасно

Ми впевнені, що міленіал не піде на пенсію. Він буде менторити, редагувати бриф, вести свій Substack і викладати курс "Як вижити після 9 креативних директорів".

Він збиратиме зумерів на лекцію з темою «Чому ми не любили Comic Sans, і що з того вийшло». Писатиме мемуари у Figma. Розроблятиме гайд «Як пітчити, коли тобі 60 і в тебе свій шрифт».

І щороку писатиме іронічний пост у LinkedIn: «Ще один рік у рекламі. Все так само: клієнт править усе, бюджету нема, але ми в кайфі. Дякую собі за витримку».

Міленіал майбутнього — не втомиться. Він просто перейде в режим “реклама як дзен”. І навіть якщо забудеться, куди подів логін від Behance — він точно пам’ятатиме, що таке цінність і смисл.

Рекламний Вентилятор

Архіви для зумерів

З любов’ю до міленіалів