Шрифтові абетки. Уривок із книги "Сіткові системи в графічному дизайні"

Йозеф Мюллер-Брокманн «Сіткові системи в графічному дизайні: Посібник із візуальної комунікації для графічних дизайнерів, верстальників і 3D-дизайнерів», Видавництво ArtHuss

Шрифтові абетки

Сучасні дизайнери мають у своєму розпорядженні безліч друкарських шрифтів. Відтоді як Ґутенберґ винайшов спосіб друкування рухомими літерами у 1436–1455 роках, сотні різних шрифтів було розроблено та відлито зі свинцю. Останні технічні розробки, пов’язані з комп’ютерним і фотонабором, також принесли нам нові шрифти або модифікації старих.

Вибір залишається за дизайнером. Від його відчуття форми залежить, чи використовуватиме він вдалі чи невдалі шрифти для своєї роботи. Зважаючи на обмеженість у сторінках, ми згадаємо тут лише деякі з найвидатніших дизайнів минулого та XX століття, які найчастіше з’являлися в публікаціях.

Знання якостей шрифту має величезне значення для практичного, естетичного та психологічного ефекту друкованої продукції. Крім того, типографічний дизайн, тобто правильні інтервали між літерами і словами, а також довжина й інтервали між рядками, що сприяють легкому читанню, значною мірою визначають враження, яке справляє друковане видання. Насьогодні цю галузь переважно представлено комп’ютерним і фотонабором. Характерна особливість цих форм набору — надто тісне розташування літер, що ускладнює читання. Замовляючи фотонабір, дизайнеру варто наполягати на нормальному інтервалі між літерами.

Вивчаючи класичні гарнітури Garamond, Caslon, Bodoni, Walbaum та інші, дизайнер може дізнатися, які позачасові критерії створюють вишуканий і естетичний шрифт, що забезпечує легкість читання. Свинцеві гарнітури Berthold, Helvetica, Folio, Univers і т. д. мають приємні та зручні для читання накреслення. Типографічні правила, які застосовуються до римських шрифтів, також дійсні для некарбованих (беззасічкових) шрифтів. Творці цих дизайнів шрифтів були надзвичайно розумними художниками з високим рівнем творчих здібностей. Про це свідчить той факт, що протягом більш ніж чотирьох століть незліченна кількість дизайнерів шрифтів намагалися створити нові шрифтові абетки, однак лише деякі з них отримали визнання. Наприклад, абетка Ґарамона — мистецьке досягнення найвищого ґатунку. Кожна літера має свій неповторний вигляд, незалежно від того, мала вона чи велика, і демонструє найвищу якість форми й оригінальність. Кожна літера має власну ідентичність і помітно вирізняється з-поміж інших.

Кожен дизайнер, який займається типографією, створюючи графічні дизайни, повинен виділити час на розробку рукописних начерків слів і речень. Багато дизайнерів користуються перевагами процесу Letraset, який, безсумнівно, може створити чистий чорновий дизайн, практично готовий до друку. Але розуміння гарних форм літер і привабливих гарнітур можна набути лише шляхом постійних і ретельних тренувань у створенні начерків літер.

На прикладах на наступних сторінках можна побачити, як форми літер можуть водночас передавати напругу й вишуканість, і наскільки приємними для ока читача можуть бути розбірливі лінії шрифту.

У добу Відродження з’явилася типографія середньої лінії (midline typography), яка утримувала свої позиції аж до XX століття. Нова типографія відрізняється від старої своїм підходом, а саме тим, що зовнішній вигляд тексту почали вперше розробляти виходячи з його функцій.

Нова типографія використовує фон як не менш важливий елемент дизайну. Попередня типографія (типографія середньої лінії) відігравала провідну роль на неживому, пасивному тлі.

868
Події
Спільнота
Відеотека
Про нас