Стартапи на кіберфронті: як Reface проривав інформаційну блокаду

Матеріал створено на основі подкасту «Фронт креативних індустрій» з Антоном Воловиком, операційним директором компанії Reface. Усі посилання на подкаст шукайте наприкінці матеріалу.

Стартапи і війна: досвід Reface

Поточна війна ведеться на багатьох фронтах. Одним з них став цифровий вимір, адже тут доводиться боротись із пропагандою, фейками, психологічним тиском та іншими формами цифрового наступу. Крім боротьби, «цифра» стає напрямком емоційної підтримки, координації волонтерів та економічним тилом.

Reface — український застосунок, який знають по всьому світу. Напередодні війни компанія мала багато амбітних планів. На той час вони, з одного боку, все ще були стартапом із доволі вільним підходом до підприємництва, а з іншого — повноцінним бізнесом, який мав усі ресурси, щоб ось-ось зробити масштабний ривок у розвитку. Та війна змусила компанію змінити пріоритети та адаптуватися до нових умов.

У подкасті ми поспілкувалися з Антоном Воловиком, операційним директором Reface. Говорили про те, як Reface перетворили свій застосунок на глобальний канал комунікації, що допомагав поширювати правду про війну та боротися з пропагандою. Дізналися, про реакцію росіян на антивоєнні кампанії Reface та їхні результати. А ще трохи обговорили, як стартапам розвиватись в умовах війни.

Коротка історія стартапу

Reface — застосунок, який за допомогою штучного інтелекту дозволяє користувачам змінювати обличчя у відео чи GIF.

Мабуть, ви не тільки чули про нього, але й самі пробували за допомогою Reface тимчасово перетворитися на Джека з «Титаніка» чи Володимира Зеленського. Окрім вас, це робили ще мільйони людей по всьому світу, адже Reface — це перший AI-додаток українського виробництва, який очолив топ американського AppStore, випередивши TikTok, Netflix та Amazon.

Стартап Reface був створений у 2011 році. Його засновниками є Роман Могильний, Олесь Петрів, Ярослав Бойко, Дмитро Швець, Іван Алцибеев, Денис Дмитренко та Кирило Сигида.

Спершу команда вирішила замінювати обличчя на фото. Так народився пращур Reface — Reflect. Проєкт виявився досить успішний, його оцінив навіть Ілон Маск, який підставив своє обличчя до тіла Дуейна «Скелі» Джонсона і поділився знімком в Twitter. Це був перший значний успіх. Тоді хлопці вирішили перейти до відео. Так у січні 2020-го з’явився додаток Doublicat для зміни облич на гіфках. Про нього одразу написали з півтисячі відомих світових медіа, серед яких Forbes, The Sun, The Verge і Mashable. Втім, західній аудиторії назва Doublicat здавалась заскладною, її було складно запам'ятовувати та промовляти, тож її було змінено на Reface. За 14 місяців застосунок досяг позначки у 100 мільйонів завантажень і перетворився на один із найуспішніших українських стартапів.

Як команда Reface зустріла війну

У момент початку війни команда Reface була розділена по різних країнах, проте переважна більшість людей перебувала в Україні.

Подолати паніку та налагодити робочі процеси вдалося завдяки правильно розставленим пріоритетам.

Перш за все, важливо було подбати про команду, далі забезпечити підтримку та допомогу ЗСУ і волонтерам, та вже потім — зберегти бізнес.

Попри те, що бізнес-процесам було відведено останнє місце в цьому списку, уже через місяць компанії вдалося перевершити свою довоєнну ефективність. Антон пов’язує це з тим, що в Reface завжди заохочували проактивність та підприємництво, тож люди були готові брати ініціативу на себе та діяти попри складні обставини.

Ми робили правильні речі, і ці правильні речі дуже позитивно вплинули на наш бізнес

Багато рефейсіанців таки покинули свої домівки, хтось приєднався до територіальної оборони та волонтерів, а деякі стали частиною кібервійська й розгорнули боротьбу з російською пропагандою.

Reface Fund на гуманітарному фронті

З початку війни Reface одразу почали збирати кошти задля забезпечення гуманітарних потреб українців. До зборів долучалася команда, інвестори та партнери. Та щоб залучати більше пожертв та офіційно звітувати про витрачені гроші команда запустила Reface Fund. Фонд зосередився на підтримці невеликих добровольчих підрозділів. Крім співробітників Reface, допомагали донатами також співзасновник та колишній СЕО геймінгової компанії Unity Software Девід Хелгасон, засновник і СЕО Supercell Ікка Паананен, ексменеджер співачок Майлі Сайрус та Дуа Ліпа Адам Лебер та інші. Всього вдалося зібрати приблизно $180 тисяч.

На ці кошти команда Reface відправляла допомогу до Сєвєродонецька, Маріуполя, Харкова та інших міст. Втім, найбільший їхній фронт боротьби розгорнувся всередині додатку.

Прорив інформаційної пропаганди

Reface — глобальний застосунок, яким користуються не тільки в Україні, але й у Європі та Америці. Тож команда одразу зійшлася на тому, що Reface має перетворитися на інструмент інформаційної боротьби.

Першим кроком до цього стали зміни в брендингу. Reface додали до внутрішнього дизайну патріотичні кольори, прапори України та переробили іконку додатка в Apple Store та Google Play. Також на платформі з’явилося більше українського контенту (відео з Володимиром Зеленським, військовими ЗСУ та волонтерами).

Тоді кожен робив те, що вмів найкраще. Сильною стороною Reface стала їхня аудиторія. Інформація про війну поширювалася через застосунок на 200 мільйонів користувачів з усього світу. У застосунку стали публікувати фотографії та правдиві факти про війну. Reface не лише боролися проти пропаганди, але й прямо зверталися до громадян росії із закликом читати інформацію в перевірених джерелах та виходити на антивоєнні мітинги.

Окрім цього, для додатка створили банер з інформацією про реальні втрати російської армії.

Це була робота суто всередині Reface. Багато членів їхньої команди самостійно долучалися до окремих IT-ініціатив і створювали цифрові продукти, що допомагали наближати нашу перемогу. Наприклад, дизайнер Reface Марко Іваник, за участі Дмитра Красноукова, розробили платформу "Sirens Today", де в реальному часі можна побачити, скільки годин люди з різних міст України провели в цей день в укриттях, ховаючись від російських ракет.

Імперія завдає зворотного удару (по рейтингах Reface в AppStore)

Перші наслідки своєї боротьби на інформаційному фронті компанія відчула досить скоро. Більшості користувачів із росії не сподобалися антивоєнні дії Reface. Відбулася масова атака, яка на певний час призвела до зниження рейтингу додатка. Найнижчі оцінки супроводжувалися гнівними коментарями від ображених росіян. Це був відчутний удар, адже додатком користувалося приблизно 5 мільйонів росіян, що складало 2-3 % від загальної кількості користувачів. Траплялося, що й англомовні користувачі негативно відгукувалися на дії застосунку, звинувачуючи Reface в надмірній політизації. Втім, ситуацію з гейтерською атакою вдалося стабілізувати і компанія уникнула великих репутаційних збитків.

В межах антивоєнної кампанії Reface поширили через застосунок понад 9 мільйонів інформаційних повідомлень, 2 з них — були адресовані суто росіянам.

Однак, як показали результати, російським глядачам було байдуже на зруйновані будинки та вбитих мирних людей в Україні. Тож на 15-ий день війни Reface вирішили видалити застосунок з російських App Store та Play Market.

Reface звертається до західної спільноти

Крім протистояння з російською пропагандою, Reface мали можливість звертатися й до англомовної аудиторії. Застосунок піднявся на 2-е місце в американському App Store в категорії «Розваги».

Раніше більшість контенту в застосунку була пов’язана з популярними співаками та фільмами. А на початку війни — велика частина домашньої сторінки користувачів заповнилася матеріалами, присвяченими Україні. І глядачі сприйняли це позитивно.

Окрім push-сповіщень, для західної аудиторії в Reface також поширювали відеоконтент, створений за допомогою головної технології додатка — Face Swap.

За цим принципом Reface спільно з ADC*UA та відеопродакшном Gvardiya створили відео «Що, якби путін казав правду?», яке мало на меті продемонстрували усьому світу справжні наміри диктатора щодо України.

Реакція інвесторів на війну

Для українських стартапів війна стала черговим випробуванням на міцність. Попри загальну емоційну підтримку з боку західної спільноти, інвестиційний світ тепер сприймає українські стартапи обережно. Адже інвесторами керує першою чергою здоровий глузд, а отже, вони мають зважати на ризики. Притомно, з початком війни, українські стартапи стали ризикованими інвестиціями.

Окремо страждають стартапи, які мають велику частку прибутку з українського ринку чи прив’язані до офлайн-роботи. Тож наразі потрібно фокусуватися на ринках, які нас підтримують та налаштовувати віддалений формат роботи. Найгірше, що ми можемо зараз зробити — перестати працювати. Необхідно і далі боротися та будувати власні бренди, а тим самим і бренд України.

Боротьба триватиме до перемоги

Наразі Reface розвивають нещодавно запущений додаток «Мемомет», який має на меті допомагати ефективно створювати меми на українську тематику. За допомогою нейромереж в додатку користувачі можуть легко вирізати об'єкт, людину чи голову з будь-якого зображення і перетворити їх на мем. Також у застосунку є чимало готових шаблонів й об'єктів, до яких постійно додаватимуть нові.

Гумор завжди був частиною українською культурного коду, а меми вже багато років вважаються не лише інструментом для розваг, а маркером того, що відбувається в суспільстві. Окрім того, з ними легше переживати стрес та долати тривогу. Це підтверджує й велика кількість мемів, які народилися з початку війни: базовані кавуни, задоволений Генштаб, робота ППО (Порошенка Петра Олексійовича) та інші.

На цьому боротьба Reface не зупиняється. Як і всі, сьогодні команда перебуває в постійному пошуку нових ініціатив, які зможуть допомогти наблизити нашу перемогу і працюють одночасно на всіх доступних фронтах: від економічного до мемного. 

Слухайте подкаст на зручній для себе платформі

Відтворюйте на YouTube:

Або обирайте зручний майданчик:

·
1232
·
super 2
Головна