Світлана Омельченко про штучний інтелект у житті та творчості

У сучасному світі новацій та технологій митці стикаються з новими викликами й можливостями. Творчі паузи, експерименти з ШІ та пошук комфорту — все це впливає на процес створення мистецтва. У цьому інтерв’ю Світлана Омельченко ділиться своїм досвідом, роздумами про творчість, технології та вплив новацій на життя митця.

Давайте поговоримо про новації у нашому житті. Але спочатку, як на Вашу думку, якщо у житті митця трапилась творча пауза, чи є ліки, чи потрібно протидіяти цьому?

Світлана Омельченко: Якщо не працюється, не пишеться, то я використовую саме простий засіб – пробую відпочити. Відпочинок – найкращий метод для перезавантаження тіла та розуму. Творча пауза для мене не є ворогом, вона не затягується на невизначений термін. Це скоріше сигнал, що потрібно зупинитися. Я не намагаюся ламати себе, примушувати до роботі, бо з цього рідко виходить щось добре. А з іншому боку, після розудумів й відпочину, саме в творчій паузі народжуються нові ідеї, просто не одразу.

Наскільки ця пауза затягується?

Світлана Омельченко: Буває по-різному. Може на день затягнутися, а може на тиждень. Я намагаюся не рахувати цей час як втрачений. Навпаки, сприймаю його як частину процесу. Бо без таких зупинок не буде руху вперед.

Як себе відчуваєте у цей час?

Світлана Омельченко: Якось так, наче це буває у дощову погоду та під меланхолічно сумний настрій. Тимчасово пробую ні про що ні думати. Якщо є можливість, йду просто гуляти у парк.

Чи не пробували ставити запитання модному зараз пораднику Штучному інтелекту?

Світлана Омельченко: Я рідко використовую ШІ. По-старинці гуглю у інтернеті про те, що хотіла би дізнатися. Мені більше подобається сам процес пошуку. Хоча розумію, що ШІ може зекономити час. Але поки що я не відчуваю в ньому повної довіри.

ШІ потрібне людям?

Світлана Омельченко: Думаю потрібен. У людей завжди є багато питань й кожного дня ми зіткаємося з тим, що треба дізнаватися про що завгодно. Ми – залежні від інформації. Будь-якої. Такий зараз світ. Всі шукають новини, живуть новинами, й очікують новини. Хоча, по справді, вони нічого не значать для нашого життя. Люди звикли отримувати відповіді швидко, і ШІ це дає. Але це також трохи відучує думати самостійно. Інформації стає більше, а розуміння – не завжди. Це така подвійна річ.

Чому? Думаєте, що люди це роблять просто автоматично без зайвої необхідності?

Світлана Омельченко: Можливо й так. Прогрес останніх років зробив людей лінивішими. Пульт від телевізора, говорити по телефону, лежачи в ліжку – це все заради комфорту. Ми звикаємо до легкості. І вже не хочеться повертатися до складнішого.

Комфорт потрібен, як вважаєте, чи ні?

Світлана Омельченко: Мені потрібен (посміхаєтесь). Я людина-комфорт – це про мене. Але іноді комфорт розслабляє занадто сильно. І тоді важче змусити себе діяти. Тому баланс тут дуже важливий.

А чи можна уявити апокаліпсичні сценарії розвитку ШІ? Наприклад, він створить умови, які призведуть до війни?

Світлана Омельченко: Все можливо. Але, сподіваюся, ми до цього не доживемо. Я думаю, що все залежить від людей, а не від технологій. ШІ – це лише інструмент. Питання в тому, як його використовують.

Не пробували спробувати ШІ у роботах?

Світлана Омельченко: Якось я переформатовала свої картини заради інтересу. Й ШІ їх трохи змінив. У ШІ переробляла картини з Арнольдом та Луческу, робила відео й вони вийшли дещо брутальними – мені сподобалось. Іншим разом деякі роботи вийшли несподівано гіршими, зовсім не такими, як я їх намалювала спочатку. Думаю, ШІ не завжди розуміє задум творчої думки. Й хоча ШІ допомагає людям, все ж таки відчувається, що він ще у зародковому стані. Я сприймаю його більше як експеримент над людством, ніж як інструмент для серйозної роботи.