У публічному просторі «Аврора» давно стала брендом «для всіх»: її магазини — у сотнях населених пунктів, а в TikTok компанія збирає понад мільйон підписників. Але за впізнаваністю є складніша історія — про управління, технології та дисципліну процесів.
Про це говорили у п’ятому сезоні подкасту «Закрив раунд» у випуску з одним зі співзасновників «Аврори» Тарасом Панасенком: від маркетингових експериментів і «магії treasure hunt» — до власних кас самообслуговування та щоденної «дошки проблем», яка тримає разом 16-тисячну компанію.

Ритм, який виглядає нереалістично
Колись фраза з інвестіндустрії про «один магазин кожні 17 годин» звучала як перебільшення — аж поки не виявилась робочою реальністю. Згодом темп сповільнився, але залишився вражаючим: нині «Аврора» відкриває новий магазин приблизно кожні 30 годин.
Масштаб, на якому це відбувається, визначає контекст розмови: близько 1700 магазинів, 16 000 співробітників, присутність у Румунії та інвестиції в розширення можливостей в Україні (зокрема розвиток логістики й інфраструктури).
Ключове питання тут не в темпі як такому. Питання — що під ним: які процеси, яка автоматизація, яка логіка управління, якщо компанія росте, як конвеєр.
Маркетинг без пастки «перепозиціонування»
У ритейлі є відома пастка: коли дискаунтер раптом починає грати «в преміум», він ризикує втратити і нову, і базову аудиторію. Панасенко називає це дуальністю: модні колаборації можуть заплутати людей — і зробити бренд незрозумілим.
Тому маркетингові активації «Аврори» вбудовують у тверду рамку «звичної ціни». Один із прикладів — колаборація з шоколадом, де ціллю було утримати ціну на рівні 49 грн: цінник має сигналізувати, що це все ще «той самий магазин», навіть якщо комунікація стала гучнішою.
Логіка розширення аудиторії тут практична: «Аврора» намагається «стукатися в різні бульбашки», щоб дістатися людей, які ще не були в магазинах. У Києві, за словами співрозмовника, є помітна група людей, які «жодного разу не були в Аврорі». Саме тому з’являються нетипові для дискаунтера локації й партнери — від електронних фестивалів на кшталт Black Factory до нестандартних колаборацій.
Показовий епізод із Black Factory: на фестивалі працювала точка, і найбільш продаваним товаром стали льодяники. Тобто активація не обов’язково продає «ядро асортименту» — вона продає знайомство з брендом і звичку заходити.
Аудиторія, якої «вже багато» — але все ще недостатньо
Один із найсильніших маркерів масштабу — цифри клієнтської бази.
За день, за словами співрозмовника, покупки в «Аврорі» роблять близько 1,1 млн людей.
Оцінка унікальних клієнтів — понад 11–12 млн.
У перерахунку «кожен третій українець» робить покупки в «Аврорі».
Якщо рахувати за домогосподарствами — близько 70% домогосподарств в Україні купують у «Аврорі».
Мережа присутня приблизно у 607 населених пунктах.
Ці цифри важливі не як самовихваляння, а як рамка задачі: коли база вже масова, ріст — це або географія, або проникнення в «неохоплені» групи, або зміна сервісу так, щоб збільшувався частотний попит.
У Києві, за словами Панасенка, економічна специфіка відчутна: ВВП столиці — у 2–3 рази вищий за середній по Україні. І саме це робить київську «бульбашку» окремою задачею для ритейлу, який історично сильний у малих населених пунктах.
Детальніше на Speka.ua

