Типи UX-досліджень

Якісний інтерфейс часто справляє враження чогось магічного: він є простим, в ньому немає нічого зайвого, а кожен елемент якимось дивним чином розташований на відповідному місці, він інтуїтивно зрозумілий. Але до створення таких інтерфейсів авторів веде не інтуїція. Як правило, якісний інтерфейс стає результатом того, що його творці докладають значних зусиль до проведення найрізноманітніших досліджень. Причому на всіх стадіях роботи: і на етапі аналізу, і під час розробки та створення дизайну, і навіть коли продукт вже запущений і ним активно користуються.

Сам термін UX-дослідження є дещо узагальненим. Насправді немає одного способу проведення користувацького дослідження. Є сукупність різних методів, покликаних дати розуміння усіх аспектів проєктування та покращення досвіду взаємодії із застосунком.

У цьому матеріалі ми поговоримо про те, які ж існують типи досліджень. Але перед цим маємо згадати людей, які доклали значних зусиль, щоб розробити методологію досліджень досвіду використання.

Теорія UX-досліджень

Значна частина ідей та методів, що стосуються досліджень досвіду використання, пов'язані з іменами двох інженерів — Дона Нормана та Якоба Нільсена.

Дон Норман (повне ім’я Дональд Артур Норман) — американський інженер, дослідник, професор та автор книг про дизайн та концепцію створення зручних продуктів, директор Лабораторії дизайну в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго.

Значна частина кар’єри Нормана пов’язана саме зі справою проєктування зручності. Він намагався віднайти методологію розробки зручних продуктів, причому не лише інтерфейсів, а взагалі — будь-яких. Чайників, стільців, інтер’єрів, комп’ютерів тощо. Дослідженню тем зручності та емпатії в дизайні присвячені його книги «Дизайн простих речей», «Опанувати складність», «Емоційний дизайн». При цьому Норман не є теоретиком.

У дев’яності він працював архітектором досвіду використання в Apple (до речі, до 1990-х це поняття в контексті дизайну широко не використовували). Пізніше він став віцепрезидентом групи передових технологій Apple, потім перейшов до компанії Hewlett-Packard, і у 1998 році приєднався до Якоба Нільсена, з яким спільно створив компанію Nielsen-Norman Group.

Данський інженер Якоб Нільсен також знакова фігура в галузі зручності дизайну інтерфейсів, сайтів та цифрових продуктів. Нільсен є доктором наук наукового напрямку людино-комп'ютерної взаємодії Данського технічного університету в Копенгагені.

В дев’яності він працював у компанії Sun Microsystems. Компанії, що створила мову програмування Java. Задача Нільсена полягала саме в спрощенні досвіду використання корпоративного сайту компанії.

Він є автором низки книжок на тему зручності сайтів та цифрових інтерфейсів та низки знакових статей. Зокрема, про 10 евристик зручності. У 2010 році видання Bloomberg Businessweek назвало його 28-м найвпливовішим дизайнером у світі.

В 1998 році Норман і Нільсен вирішили об’єднати зусилля з метою створення незалежної компанії, ключова експертиза якої буде зосереджена саме на розробці методології створення зручних продуктів. Nielsen-Norman Group проводить дослідження, сертифікації та консультації з проєктування зручних продуктів.

Значна частина напрацювань компанії є публічно доступною. На її сайті ви знайдете бібліотеку з понад 1000 статей за темами досліджень, практичних керівництв та UX-методів.

І значна частина методів, які ми опишемо в наших статтях дещо узагальнено, в матеріалах Nielsen-Norman Group будуть описані більш докладно.

Але перш ніж описувати методи досліджень важливо сказати, що всі вони пов’язані з певними етапами розробки продукту.

Етапи досліджень

Відповідно до теорії Нормана і Нільсена, дослідження проєкту діляться на чотири етапи. Вони відповідають стадіям розвитку продукту, про які ми говорили раніше.

  1. Етап пошуку відповідає стадії аналізу продукту. У цей момент дослідник шукає відповіді на базові запитання: хто цільова аудиторія? Як влаштовані бізнес-процеси? Які аналогічні рішення вже існують?
  2. На етапі вивчення проєкту і проєктування продукту дані, отримані на попередньому етапі, перетворюються в конкретні рішення: проєктувальники створюють архітектуру, продумують функції, виробляють конкретні механіки.
  3. Тестування проводиться і на етапі проєктування, і на етапі дизайну. Коли продукт знаходиться вже на передфінальній стадії, потрібно визначити, наскільки вдалими є обрані рішення. Для цього прототип тестують на користувачах.
  4. І, нарешті, зворотний зв'язок збирають вже після впровадження продукту. Може вийти так, що при тестуванні все було добре, але коли продуктом починають користуватися реальні користувачі в реальних умовах, виникають проблеми. Люди пишуть розробникам, скаржаться в соцмережах, залишають відгуки. Цю інформацію потрібно збирати, аналізувати та використовувати для поліпшення продукту.

На кожному етапі завдання дослідження є різними, і методи теж застосовуються різні. Детальніше про конкретні методи ми поговоримо в наступній статті, а тут скажемо про те, чим вони між собою різняться і як їх можна класифікувати.

Кількісні та якісні дослідження

За характером одержуваних даних дослідження можна розділити на кількісні та якісні.

Кількісні дослідження дають вимірний результат. Наприклад, за допомогою системи збору аналітики можна порахувати, скільки людей заходить на сайт і скільки з них роблять замовлення. Або можна попросити користувачів пройти опитування із заздалегідь визначеними варіантами відповідей та дізнатися, які функції потрібні більшості користувачів або яка кнопка їм більше подобається.

Важливо відзначити, що такі дослідження працюють тільки якщо у вас є досить велика кількість людей, готових взяти в них участь — інакше похибка вимірювань сильно спотворить результат.

Якісні дослідження, на відміну від кількісних, дозволяють зрозуміти відчуття і враження людей, мотиви їх дій і переваги. Особливо це цінно для продуктів з різнорідною цільовою аудиторією. Наприклад, якщо говорити про систему управління взаємовідносинами з клієнтами (CRM), то керівництво компанії сприймає її як інструмент оптимізації бізнес-процесів, а менеджери з роботи з клієнтами хочуть мати зручний і зрозумілий інтерфейс, який зменшить їх трудовитрати.

Щоб дізнатися такі речі, людям потрібно ставити більш загальні та, головне, відкриті запитання — тобто не давати варіантів відповіді, а слухати, що вони говорять самі.

Дослідження ставлення та дослідження поведінки

Ще один спосіб класифікації досліджень стосується предмета вивчення: можна вивчати ставлення користувачів до продукту, а можна — їхню поведінку при взаємодії з продуктом. І дуже часто, як це не дивно, ці дослідження дають різні результати.

Наприклад, ще тільки приступаючи до розробки програми, можна запитати у майбутніх користувачів: а чи потрібна вам ось така функція? І користувачі з готовністю дадуть відповідь: так, звичайно, потрібна. Ну а хто відмовиться, коли йому пропонують щось додаткове і цікаве? Але коли функція вже реалізована, раптом виявляється, що не дуже-то нею і користуються.

І ось щоб не вийшло так, що купа часу і сил була витрачена на розробку очікуваної, але насправді непотрібної функції, і потрібно досліджувати не тільки ставлення, але й поведінку користувачів.

А про те, які саме методи використовуються для дослідження цих та інших гіпотез про взаємодію користувачів з продуктом, ми поговоримо в наступній статті.

·
6345
·
12
·
sosogoodsuper 127
Головна