Токсичність — це не завжди про інших. Іноді — про тебе Коли керівник втомлюється — команда починає мовчати. Іноді з поваги. А іноді — з обережності

Коли я зрозуміла, що стала “важкою” в роботі

Це сталося після стендапу. Команда затримувала задачу. Я, після кількох безсонних ночей, сказала фразу, яку тепер згадую з соромом:

“Це очевидно, чому це не зроблено?”

Мій асистент написала в Slack:

“Ти не така, коли не втомлена. Можливо, варто трохи відпочити?”

І ось тоді я вперше чесно подивилася на себе з боку. І зрозуміла — напруга, яку я відчуваю, вже передається далі.

Як виглядає токсичність у реальності?

Це не завжди про грубість чи конфлікти. Іноді — про дрібні прояви:

Саркастичний фідбек

Перевірка всього після команди

Контроль, що маскується під “я просто дізнаюсь статус”

Різке “робимо без цього” замість діалогу

Проблема в тому, що ти не помічаєш змін у собі. Але команда — помічає.

Чому так відбувається?

Виснаження. Втомлений лідер не фільтрує тон.

Фокус лише на результат. Люди стають “ресурсами”, а не партнерами.

Синдром “тягну все сама”. Делегувати вже не вистачає енергії.

Відсутність пауз. Немає часу подумати — залишається тільки реагувати.

Що я зробила, щоб не зламати ні себе, ні команду:

1. Попросила чесний фідбек

Не “формально”. А запитала прямо: “Що я можу не помічати?”

2. Визначила свої тригери

У мене це: пришвидшення темпу мови, сухі коментарі, дратівливість до “простих” питань.

3. Встановила “буферні дні”

Дні без зустрічей. Для аналізу, паузи, мислення.

4. Попросила підтримку там, де можна

Асистент, синки, короткі апдейти — замість тисячі уточнень.

Як розпізнати, що ситуація погіршується?

Люди мовчать на брейнштормах

Запитань стає менше — не тому, що все ясно, а тому що бояться

Ніхто не каже “у мене є ідея”

Тобі здається, що “команда стала лінивою”. Хоча справа може бути в тобі

  Токсичність — це не “ярлик”. Це сигнал. Якщо вчасно зупинитись — усе можна змінити.

Команда не боїться твоїх рішень. Вона боїться твоєї втоми.

Якщо ти керівник, і все більше працюєш “на фоновій злобі” — не геройствуй. Постав на паузу. Спитай себе: “Чи я зараз людина, з якою мені хотілося б працювати?”

Мене врятував зворотний зв’язок і чесність із собою. Сподіваюсь, когось ця стаття зупинить трохи раніше.