У 2026 році UI/UX орієнтується на персоналізацію та інклюзивність досвіду, і водночас поєднує практичність із провокативним новаторством. Огляд головних тенденцій — далі у статті.
ШІ-помічники
ШІ-помічники — це проактивні асистенти, які підказують користувачу оптимальні дії, автоматизують рутинні завдання та надають контекстні інструменти. У застосунках вони можуть генерувати контент, автоматично заповнювати форми або підлаштовувати інтерфейс під сценарій взаємодії.
Підхід AI-first робить UX розумнішим і більш персоналізованим, водночас прибираючи зайві елементи. Замість того щоб користувач сам шукав функції, помічник пропонує їх у потрібний момент. Поступово ШІ-помічники стають частиною SaaS і цифрових продуктів, і цей тренд буде лише посилюватися.
Мультимодальність та Zero UI
Мультимодальні інтерфейси дають змогу взаємодіяти з продуктом одразу через кілька каналів — голос, жести, дотик або сенсори. Підхід Zero UI робить інтерфейс майже "невидимим": система самостійно враховує контекст і виконує потрібні дії без звичних кнопок і меню.
До таких рішень належать голосові помічники, керування жестами на мобільних пристроях, сенсори руху в "розумних" просторах та AR-інтерфейси, що накладають цифрову інформацію на реальне середовище.
Гіперперсоналізація
Гіперперсоналізація робить UX максимально адаптованим до конкретного користувача. Системи аналізують поведінку, уподобання та контекст, щоб пропонувати релевантні функції, контент і підказки.
На практиці це реалізується через динамічні інтерфейси, персональні рекомендації та адаптивні робочі простори. Важливо водночас зберігати баланс між персоналізацією та прозорістю: користувач має розуміти, чому бачить певні пропозиції, і контролювати власні дані.
Motion як мова інтерфейсу
Motion в UX виступає інструментом візуальної комунікації, який через рух передає стан інтерфейсу, пріоритети та можливі дії. Анімації й мікроінтеракції будуються на природних принципах руху — інерції, прискоренні та плавності переходів.
Зміни масштабу, трансформації та поява елементів формують зрозумілу інформаційну ієрархію й допомагають користувачу швидко орієнтуватися в інтерфейсі.
Інклюзивний дизайн як стандарт
Інклюзивний дизайн зосереджується на створенні продуктів, доступних для якомога ширшої аудиторії — незалежно від фізичних можливостей, віку чи досвіду. Сьогодні його закладають уже на етапі проєктування, а не додають пізніше як окрему опцію.
На практиці це передбачає дотримання стандартів доступності (WCAG), підтримку різних способів взаємодії, адаптивні колірні палітри та шрифти, а також врахування когнітивних і нейроінклюзивних потреб.
Сталий UX
Сталий UX зосереджується на створенні продуктів, що зменшують негативний вплив на довкілля та раціонально використовують ресурси користувача. Основна увага приділяється оптимізації продуктивності, зниженню енергоспоживання, легким дизайн-рішенням і використанню "зелених" хостингів.
Продукти, побудовані за цими принципами, поєднують екологічну відповідальність зі зручністю: швидкі сторінки, ефективні алгоритми та мінімалістичний інтерфейс без перевантаження.
Адаптивні колірні палітри й типографіка
Адаптивні кольори та шрифти підлаштовуються під контекст користувача — час доби, освітлення або особливі потреби в доступності. Це реалізується через динамічні теми, автоматичне регулювання контрасту, масштабування шрифтів і колірні схеми, які змінюються відповідно до пристрою або середовища.
Антидизайн та експериментальна естетика
Експериментальна естетика охоплює нестандартні візуальні рішення, що виходять за межі звичних правил композиції й створюють унікальний досвід. Антидизайн — один із її напрямів: навмисне порушує класичні принципи гармонії та ієрархії, привертаючи увагу до продукту.
Серед проявів — бруталізм, хаотичні макети, грубі шрифти, несподівані кольорові поєднання, гра з простором і пропорціями та неочікувані інтерактивні елементи. Антидизайн дивує й провокує, але при цьому взаємодія залишається зрозумілою й доступною.
Візуальний сторітелінг на основі даних
Раніше візуальний сторітелінг використовували, щоб просто пояснювати складне, створювати цілісні історії та послідовно комунікувати з користувачем. Зараз він дедалі більше спирається на дані — порядок подачі інформації визначається аналітикою. Кожен елемент історії обирається та розташовується з урахуванням метрик і тенденцій.
Наприклад, дашборди виділяють ключові показники, а інтерактивні графіки підсвічують закономірності й дозволяють користувачу самостійно досліджувати тренди.
Просторові інтерфейси
Просторові інтерфейси переносять цифровий контент у тривимірний простір, поєднуючи AR, VR та 3D‑візуалізації. Елементи реагують на рухи, положення користувача й оточення, що робить навігацію та взаємодію більш природними.
Наприклад, можливість "розставити" 3D‑моделі предметів інтер’єру безпосередньо у фізичному просторі. Інший приклад: віртуальні навчальні середовища, у яких об’єкти можна обертати, масштабувати чи розглядати з будь‑якого ракурсу.
Тож, цього року тренди UI/UX поєднують технологічність із фокусом на користувача: персоналізація, інклюзивність та адаптивність стають стандартом, а експериментальні підходи роблять продукти впізнаваними.