Твори, автори та їхні права
Про що цей курс
Фахівці креативних індустрій щодня щось створюють. Хтось пише тексти для соцмереж, хтось вигадує слогани, хтось малює ілюстрації, хтось пише програмний код, а хтось — створює дизайн для вебсайтів та застосунків.
І навколо цих процесів виникає ціла купа запитань. Для прикладу: хто є автором сайту, якщо над ним працювала ціла команда? Кому належать тоді авторські права? Чи підписання NDA позбавляє авторів їхніх прав? Як пов’язані авторські права з копірайтингом? Де закінчується алюзія та починається плагіат? І що робити, якщо ви відчуваєте, що ваші авторські права порушено?
На всі ці питання і не лише на них, ми відповімо на цьому курсі. У своїх відповідях ми будемо часто звертатись до законів, адже в них часто містяться відповіді на більшість питань.
А почнемо з простого питання: що таке твір?
Що таке твір
В Україні авторське право регулюється Цивільним кодексом та законом «Про авторське право та суміжні права».
І цей закон визначає поняття твору.
Твір — це узагальнене поняття. Ним може бути багато що: книга, світлина, фільм, пісня, креслення, код програми, дизайн сайту, рекламний слоган, навіть допис у фейсбуці. При цьому обов’язкова умова — твір має бути оригінальним, створеним в матеріальній формі, фізичній або цифровій.
Юридично твори та їхні складові називають об’єктами авторського права, а автори та інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори, називаються суб’єктами авторського права.
Якими саме бувають твори, описує стаття 6 закону «Про авторське право та суміжні права». Відповідно до неї твори можуть бути науковими, літературними, мистецькими та не тільки. Виступи, лекції, пантоміми, світлини, архітектурні твори, збірки та ще ціла купа всього — це теж твори.
1. Об’єктами авторського права є твори у сфері літератури, мистецтва, науки, зокрема:
1) літературні твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо) у письмовій, електронній (цифровій) чи іншій формі;
2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;
3) музичні твори з текстом і без тексту;
4) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, музично-світлові шоу, циркові вистави, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;
5) театральні постановки, сценічні переробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки нематеріальної культурної спадщини, придатні для сценічного показу;
6) аудіовізуальні твори;
7) тексти перекладів для озвучення (у тому числі дублювання), субтитрування аудіовізуальних творів іншими мовами;
8) твори образотворчого мистецтва;
9) фотографічні твори;
10) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, художня ковка, ювелірні вироби тощо;
11) твори архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва та ландшафтних утворень;
12) твори художнього дизайну;
13) похідні твори;
14) збірки творів, збірки обробок нематеріальної культурної спадщини, енциклопедії та антології, збірки звичайних даних, інші складені твори, за умови що вони є результатом творчої діяльності за добором або упорядкуванням змісту;
15) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, будівництва та інших сфер діяльності;
16) комп’ютерні програми;
17) бази даних (компіляції даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;
18) інші твори.
Стаття 6 закону «Про авторське право та суміжні права». Об’єкти авторського права
При цьому закон уточнює, що ідея сама собою твором не є.
1. Охорона поширюється лише на форму вираження об’єктів авторського права. <...>
3. Охорона не поширюється на технології створення та вираження твору, на ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони у творі виражені, описані, пояснені, проілюстровані.
Стаття 7 закону «Про авторське право та суміжні права». Охорона об’єктів авторського права
Тож якщо ви раптом планували створити свою соцмережу, і вас спиняло лише те, що ви боялись, що Марк Цукерберг поскаржиться, що ви поцупили його ідею — дійте. Марк, власне, нещодавно і сам так зробив — запустив аналог соцмережі Twitter.
Цінність твору
Слово «твір» може звучати романтично, навіть поетично, але насправді твори мають матеріальну цінність.
В сучасному світі ми часто навіть не усвідомлюємо, як стаємо автором, адже створювати твори тепер дуже просто.
Скажімо, вам принесли каву в кафе, в гарній чашці, ще й з круасаном. І у вас виникло бажання її сфотографувати та викласти в інстаграм. Чі-і-і-і-ік, і ви вже автор. А світлина — це ваш твір. Може здатись: ну світлина і світлина. Що тут цінного?
Поки світлина лежить собі в вашому інстаграмі і мовчки збирає вподобайки, ви й не думаєте ні про яку цінність. Але що як раптом ви побачите свою світлину в рекламі якого-небудь кафе? Майже напевно тої ж миті ви відчуєте, що щось тут не те. Що вас обікрали.
Складно сказати, скільки могла б коштувати світлина з цього нашого прикладу. Але деякі твори та пов’язані з ними активи мають фантастичну цінність.
Взяти до прикладу книгу про юного чарівника Гаррі Поттера. Вона стала поштовхом для створення великої кількості матеріальних цінностей — починаючи від, власне, книжок (що багато разів видавались та перевидавались), до кінофільмів, сувенірів, комп’ютерних ігор та конструкторів Лего. У Флориді навіть є тематичний парк «Чарівний світ Гаррі Поттера».
Вартість франшизи Гаррі Поттера оцінюють у 32 мільярди доларів (між іншим, це майже 5 мільярдів галеонів банку Грінготс).
Так само велику цінність мають твори, які створюють музиканти, художники та дизайнери. У 2018 році знамениту картину Казимира Малевича «Супрематична композиція» було продано за майже вісімдесят шість мільйонів доларів. А у 2010 році компанія Symantec купила фірмовий знак у вигляді галочки у фірми VeriSign за... 1,28 мільярда доларів. І додала її до свого логотипа. Це ледь не найдорожчий логотип в історії людства!
Кого вважати автором
Очевидно, якщо твори мають таку велику цінність, то слід розуміти, як їх захищати, як правильно їх продавати і як не порушувати права інших авторів, коли використовуєте їхні твори. Особливо, якщо ви є творчим фахівцем та працюєте в креативній індустрії, і самі є автором твору.
До речі, закон дає визначення і поняттю «автор»:
1) Автор — це фізична особа, яка своєю творчою діяльністю створила твір.
Стаття 1 закону «Про авторське право та суміжні права». Визначення термінів
А якщо до твору доклались творчою діяльністю декілька людей, то вони створили його у співавторстві, і є співавторами.
Звернули увагу? В обох випадках ми вжили саме таке словосполучення — творча діяльність.
Річ у тім, що творча складова для авторства є дуже важливою.
Часто у створенні твору беруть участь не лише творчі, але і технічні фахівці. Щоб було зрозуміло, про що тут мова, наведемо такий приклад: письменник написав тексти для коміксу, а його товариш-художник створив ілюстрації. Разом вони є співавторами, адже кожен доклав творчу складову у твір. Без участі кожного з них комікс не був би повноцінним твором.
Далі до роботи долучився коректор — людина, задача якої виправити у творі механічні помилки, а також верстальник, задача якого — підготувати твір до друку. Вони теж працюють над коміксом. Але їхній — безумовно, важливий — внесок не змінює і не доповнює творчий задум авторів. Тому ці фахівці не є співавторами.
Є ще одна важлива деталь в законодавчому визначенні авторів та співавторів.
Ними можуть бути виключно фізичні особи. Тобто авторами дизайну, що створила певна дизайн-агенція, насправді можуть бути лише дизайнери, що працювали над проєктом, але не агенція як така.
Втім, частину прав на твір автор може передати і юридичній особі. Наприклад, продати компанії створений ним сайт або передати права на використання цього твору в її портфоліо.
Майнові авторські права
Щоб ліпше розуміти, як це працює, необхідно спочатку зрозуміти дуже важливу річ: насправді навколо твору та автора існує не одне право, а ціла сукупність прав. Частина із них називається майновими, а частина — немайновими.
Майнові права — це ті права, що пов’язані з об’єктами авторського права, як майна — тобто, власністю.
1. Суб’єкт авторського права має право використовувати твір будь-яким способом (способами), а також виключне право дозволяти або забороняти використання твору іншими особами.
Стаття 12 закону «Про авторське право та суміжні права». Майнові права інтелектуальної власності на твір
Поняття «виключне право» означає право, що належить тільки конкретній особі, яка може його комусь передати.
Тобто автор може дозволяти чи не дозволяти використовувати твір, продавати його або давати право користування. При цьому автор може передавати твір у власність чи дозволяти використання іншим особам, як повністю, так і частково.
Наприклад, письменник може продати права не на весь твір, а лише на переклад свого роману. Тоді видавець, який купив ці права, не зможе надрукувати книгу мовою оригіналу. До речі, перекладач при цьому отримує власні авторські права на переклад.
Так само продюсер може продати права на публічний показ кліпу, але лише на одному каналі. Або обмежити кількість показів. А дизайнер може дозволити використовувати створений ним логотип для фруктових соків і заборонити — для алкогольних напоїв.
Передати майнові права автор може шляхом укладання договору. І тоді всі обмеження, які автор хоче накласти на використання твору, описуються саме у договорі. Так само у договорі визначають вартість майнових прав на твір.
Як визначити ціну твору
Автори-початківці часто запитують: а як визначити ціну? На це питання закон не відповідає. Але каже, що винагорода має бути справедливою. Що саме вважати справедливою винагородою, у кожному випадку автор має вирішувати сам.
Наприклад, Стівен Кінг відомий тим, що іноді продає права на екранізацію деяких своїх творів за 1 долар. Він пояснює, що краще буде віддавати їх за символічні гроші, ніж вони будуть припадати пилом на полиці.
Але найчастіше справедливу ціну допомагає визначити ринок: якщо ви не знаєте за скільки продати свій твір, подивіться за скільки продають аналогічні твори інші автори.
Особа, яка отримала майнові авторські права, теж може продати їх або передати у використання за ліцензійним договором, якщо це не заборонено у договорі, за яким вона набула права.
Строк чинності авторського права
Відповідно до закону, майнові авторські права мають строк дії.
1. Авторське право на твір є чинним з моменту створення твору.
2. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора, крім випадків, передбачених частинами третьою — шостою цієї статті.
Стаття 31 закону «Про авторське право та суміжні права». Строк чинності авторського права
Після смерті автора права на твір отримують його спадкоємці. А коли строк чинності майнових прав інтелектуальної власності закінчується, твір переходить у суспільне надбання — і це значить, що використовувати його може будь-яка особа, причому вільно, без виплати авторської винагороди.
Тепер ви розумієте, чому BBC так часто екранізує Конан Дойла та Дікенса?
Немайнові авторські права
З майновими правами більш-менш розібрались. А що таке немайнові права?
Якщо говорити просто — це ті права, що існують для морального і духовного, проте не фінансового задоволення автора.
Наприклад, це його право на авторство як таке. Або ж навпаки — автор може заборонити вказувати своє ім’я, залишитись анонімом. Або ж вимагати зазначати не його справжнє ім’я, а псевдонім.
Також автор має право вимагати збереження цілісності свого твору, протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню та іншим діям, які можуть зашкодити його репутації. Це теж приклади немайнових прав.
При цьому, відповідно до закону «Про авторське право та суміжні права», немайнові права завжди належать автору.
Особисті немайнові права належать лише автору та не можуть бути передані (відчужені) іншим особам і не переходять у спадщину.
Стаття 11 закону «Про авторське право та суміжні права». Особисті немайнові права автора
Втім, варто зазначити, що хоч особисті немайнові авторські права не відчужуються, вони можуть бути обмежені. Такі обмеження можуть бути пов'язані з комерційною таємницею.
Часто дизайнерам, що беруть участь у масштабному проєкті хочеться якнайшвидше похизуватись цим та заявити про своє авторство. Але якщо зробити це передчасно, це може призвести до величезних збитків замовника: через те що конкуренти передчасно побачать проєкт або ж тому, що терміни проєкту посунуться, а його вже всі чекають, і це призведи до негативних репутаційних наслідків.
Саме тому корпорації та стартапи часто вимагають від своїх співробітників підписувати так звану угоду про нерозголошення, або англійською Non-Disclosure Agreement (NDA). Згодом ми ще поговоримо, як ставитись до таких угод, і чи є вони порушенням авторських прав.
І от тепер, коли ми з’ясували хто такі автори, співавтори, що таке твори і які навколо них існують права, постає чимало інших питань. Як захистити власні авторські права? Як не порушити авторських прав інших авторів, якщо використовуєш їх твори у своїй роботі? Про все це читайте у наступних матеріалах!