У впровадженні ШІ має бути чітка вертикаль - і рухатися нею краще знизу вгору.
Спочатку - просто користуєтеся нейромережею на своїх реальних задачах. Не читаєте гайди «як правильно», а пишете запити так, як зручно, і дивитесь, де він реально економить час, а де ні.
Потім розумієте, що зручніше працювати через окремі проєкти - з потрібним контекстом, файлами та інструкціями. Замість того, щоб щоразу пояснювати одне й те саме в новому чаті, збираєте контекст в одному місці - і ШІ перестає «забувати», хто ви і чим займаєтесь.
Далі - підключаєте скіли для повторюваних щоденних задач. Те, що ви пояснюєте втретє-вчетверте, оформлюєте в інструкцію один раз і більше не повторюєте.
Потрібно, щоб ШІ щось робив сам за розкладом?
Наступний рівень — автоматизації. Тут ви вже не сидите поруч і не тиснете «відправити» — процес працює без вас, за тригером чи розкладом.
І лише після цього варто переходити до «другого мозку», власних систем, конвеєрів, дашбордів та інших складних конструкцій. Це вже інша вага — свої бази знань, зв'язки між інструментами, кастомна логіка.
Бо якщо перескочити кілька рівнів, легко наплодити десятки чатів, інструкцій і підходів та відчути себе дуже продуктивним. Виглядає, ніби у вас складна система — насправді купа розрізнених шматків, які ніхто, крім вас, не зрозуміє.
А потім виявиться, що половина часу йде на підтримку всієї цієї системи. Замість того, щоб робити задачі, ви лагодите те, що мало їх вирішувати.
При цьому сам шлях від новачка до впевненого користувача не такий довгий. Якщо працювати з ШІ щодня й усвідомлено, вже за тиждень можна дуже серйозно прокачатися.
P.S. Сьогодні лопата - завтра прибуток. Не питання "чи знайдете золото". Питання - скільки лопат ви купите, поки шукаєте.