Я автор-інтроверт, і мені складно спілкуватись з людьми. Ось як я проводжу інтерв’ю

Привіт! Я Марко Кольченко — копірайтер, контент-маркетолог. Три роки працюю з рекламним контентом: пишу статті, роблю сайти для бізнесу, створюю розсилки. 

І я максимальний інтроверт: кожен дзвінок — це стрес, а нові знайомства — невідома прірва, страх і паніка.

Раніше я думав, що написання контенту — це про пошук матеріалу. Насправді — це про пошук і розуміння людей. Тому, щоб залишитись в професії і отримувати задоволення, я зробив декілька правил ефективного та комфортного інтерв’ю — без стресу та виснаження.

Основи

Краще будь-якого текстового опитування працює особиста розмова з людиною — інтерв’ю. Ні, Гордоном бути не обов’язково. Ми просто спілкуємось, щоб дізнатись важливу для тексту інформацію.

На інтерв’ю є три дійові особи.

🐳 Клієнт — людина, яка замовляє текст.

🐳 Експерт — людина, яка может дати інформацію з теми тексту. Експерт знає більше за інших, він на цьому спеціалізується.

Експертом може бути клієнт, маркетолог компанії, менеджер з продажів. Якщо пишете статтю — запрошена особа ззовні. Якщо пишете для себе, то експерт — ви.

🐳 Інтерв’юер. Копірайтер, редактор. Якщо автору важко спілкуватись з людьми, він може працювати з менеджером. Той бере питання в автора і проводить інтерв’ю.

В опитуванні клієнта та експерта є відмінності. Але загальні правила підходять будь-де.

Виконайте домашню роботу

Домашня робота — це попередня підготовка до інтерв’ю: опрацювання теми з відкритих джерел та пошук цікавих запитань. Домашня робота допомагає в будь-якій ситуації, навіть якщо ви — далекі від теми.

Ще підготовка вражає клієнта й експерта: ви не осторонь розмови, не прийшли заради півторагодинного монологу експерта. Ви залучені в процес, ставите влучні запитання. Здавалося б, що ви цікавий співрозмовник і знаєтесь трішки на всьому. Однак, в цьому допомогла підготовка.

В домашньому завданні я аналізую тему зустрічі, продукт та експерта. На цьому етапі в мене немає інформації від клієнта, є заповнений бриф або повідомлення в чаті. Цього достатньо, щоб розуміти, що шукати.

Підготовка до інтерв'ю — обробка інформації.

Прочитати бриф. Перейти за всіма посиланнями, подивитися відгуки, коментарі клієнтів. Усе, що незрозуміло — записуйте на папері й питайте експерта.

Подивитися інформацію за темою в Інтернеті. Допоможе створити картинку в голові про ринок схожих товарів, аудиторію, питання теми статті.

Є декілька джерел, якими я часто користуюсь і вам раджу. Наприклад:

🟢 Форуми. Нещодавно я створював головну сторінку для сайту-будівельника. Більша частина запитань аудиторії взяв саме з форумів. Форуми програмістів взагалі процвітають. Форуми — золото, бо люди живі та відверті.

🟢 Відео від експертів на Youtube. Важливі експертні відео: продаємо дошки на сайті → беремо канали конкурентів, огляди, поради від технологів, інженерів, будівельників. Спорт → шукаємо професійного тренера й аналізуємо інформацію з його відео. Корисно перевірити експерта на авторитет в інтернеті: якщо це тренер — яку інформацію він дає? Це балачки чи досвід через дослідження?

🟢 Коментарі під відео. У коментарях люди часто питають про те, чого експерт не сказав на відео. Беремо в розробку, якщо питання реально цікаве. Питання можна використати як гачок на інтерв'ю.

🟢 Запитання до аудиторії. Запитайте аудиторію напряму в соцмережах клієнта, тематичних групах чи на форумах. Колись я писав статтю про першу мову програмування — і нічого в цьому не тямив. Я запитав на DOU програмістів і отримав 12 тисяч переглядів запиту та 300 коментарів. Люди — клондайк контенту.

🟢 Дослідження і статистика. Допомагає знайти підводні камені навколо здоров’я, на кшталт медицини, спорту, нутриціології, психології. Дослідження беремо лише з першоджерел. Якщо знайшли статистику в статті з гугл-пошуку — знайдіть автора та публікацію. Не беріть матеріали, якщо не впевнені в достовірності.

Наприклад, для медицини можна шукати на сайті ВООЗ або на pubmed.ncbi.nlm.nih.gov (pubmed). Якщо потрібна статистика в Україні — беремо сайт Державної Служби Статистики (www.ukrstat.gov.ua).

🟢 Блоги відомих експертів у ніші. Писати експертний контент важко і довго, тому він рідко потрапляє на сторінки гугл-пошуку. Перша сторінка гугл — це не блоги експертів. Це якісно оптимізований текст, часто без змістовної та корисної інформації.

Тому, доведеться шукати. Колись для допису я перекладав статтю маркетолога Ренді Фішкіна з блогу Sparktoro. Чи знайшов я його в гугл? — ні. Я колись прочитав статтю в медіа, побачив посилання на його цитату. Перейшов на сайт й додав у «збережені», на майбутнє.

На практиці, для підготовки достатньо інформації з форумів та відео на Youtube.

До кінця аналізу у вас буде купа запитань та історій, які можна обговорити з клієнтом чи експертом. Не зробили домашнє завдання — не витрачайте час.

Дотримуйтесь базових правил поведінки редактора

Я вивів декілька правил-порад для хорошого опитування. Користуватись чи ні — ваше право.

Розпочніть з порядку денного. В кожному інтерв’ю є дві людини: ви та експерт. Ви знаєте, які питання заготували, але не експерт. Він не знає, якого результату ви бажаєте, і що від нього точно потрібно. Щоб «звірити годинники», оголосіть завдання та результати перемовин.

Ігоре, сьогодні я хочу з вами поговорити про котиків. Я поставлю декілька питань про вашу компанію, котиків та кошачий корм. Наприкінці зустрічі я хотів би, щоб ми прийшли до загального розуміння котиків та обрали найкращого. Що ви про це думаєте?

Порядок денний допоможе разом рухатись до мети зустрічі.

Фіксуйте інтерв’ю кількома джерелами. Усього за 1–2 години не згадаєш, а із часом більше забувається. А ще — інколи невчасно вимикають світло, і запис конференції зникає. Раджу запастись диктофоном на телефоні, записувати голос в Zoom чи Skype. Так ви впевнені, що переслухаєте та пригадаєте важливі моменти.

Майте папірець і ручку замість ноутбука. Співрозмовник може відволікатись, якщо чує стук-стук по клавіатурі з боку інтерв’юера. А що, якщо він у соцмережах сидить і мене не слухає? Замість ноута я виписую ключові моменти на папері.

Не перебивайте. Інтерв’ю — це про людину, не про вас. Важливо поважати досвід, час експерта та надану можливість.

Папір та ручка убезпечують від того, щоб втиснути свою історію чи приклад у розмову, задати швидке запитання чи перефразувати. Коли інша людина говорить — ви мовчите. Хочеться запитати — записали й чекаєте, доки співрозмовник закінчить думку. 

Знімайте напругу. Під час розмови некомфортно всім, хоча б підсвідомо. Вам важливо показати себе, як зацікавленого співрозмовника, а клієнту — впевнитись в повноті своєї відповіді і цінності допомоги автору. Тому можуть бути заминки й непорозуміння.

Корисно знімати напругу. Я можу сказати, що трішки переживаю. Кажу, що хочу зробити максимум користі під час зустрічі. Або, що забув ручку, папір, тощо. Клієнт розслабляється, йому простіше говорити — як з людиною, а не як з інтерв’юером. Строге опитування перетворюється на звичайне спілкування.

Використовуйте відкриті запитання. В них ніяк відповісти «Так» чи «Ні». Людині потрібно подумати.

Хороше опитування — це відкриті питання. Ви не знаєте: що, як і в який момент отримаєте якісну інформацію від людини. Тому слухайте історію і задавайте відкриті питання.

На противагу відкритим існують закриті питання — де людині достатньо відповісти «Так» чи «Ні».

Закриті запитання — це наручники для розмови. Що дали клієнту, те і відповів. Навіть, якщо запитання поставили некоректно й реальність виглядає інакше.

✅ Відкрите запитання

Розкажіть про свій бізнес.

Що продаєте?

Ми продаємо підгузки різних розмірів. Зараз маємо одну точку в Києві, та онлайн-магазин. Я вам надішлю адресу сайту, щоб зайшли й переглянули асортимент.

❌ Закрите запитання

Ви ж продаєте підгузки, так?

Так, все правильно.

Ще є «псевдовідкриті» запитання. Вони маскуються під відкриті, але в самому запитанні мають один або декілька варіантів відповіді.

✅ Відкрите запитання

Що ви думаєте про кольори сайту? Які б ви хотіли бачити?

❌ Псевдовідкрите

Як ви думаєте, який колір підійде? Червоний чи зелений?

Дайте клієнту подумати. Для цього ви й прийшли на інтерв’ю.

Отримайте право на уточнюючі запитання. Буває так, що після інтерв’ю інформації недостатньо: з аудіо немає прикладів, у записах — та ж ситуація. Або ви промайнули важливу деталь, і її важливо розкрити.

✅ Ідеальний варіант — перечитати інтерв’ю. Зрозуміти, чого не вистачає і додатково перепитати експерта.

Наприкінці зустрічі подякуйте людині й запитайте, чи маєте ви шанс на додаткові питання. Наприклад, в робочому чаті або зробити ще одну зустріч. Так у вас принаймні є дозвіл на додаткову інформацію.

Дякую за розмову. Ви — дуже змістовний співрозмовник, мені було надзвичайно цікаво послухати про ваш досвід та глибше разом із вами дослідити завдання. Підкажіть, будь ласка, чи можу я до вас звернутись ще із запитаннями: наприклад, якщо ми не розкрили якесь питання або потрібна буде історія чи приклад із життя?

✅ Підписуйтесь на мене в Instagram, там інтроверт-копірайтер розповідає про контент, копірайтинг та комунікації в рекламі.»