Я завжди пам'ятаю, проти якого зла я воюю і хто чекає вдома. Історія спортивного копірайтера Parimatch Ukraine Вʼячеслава Лашука

Вже 8 місяців ЗСУ захищають свободу, суверенність України та волю українського народу. Ми — молода, сильна та талановита нація з героїчним минулим та успішним майбутнім, проте зараз всі ми вимушені змінюватись, обирати іншу сферу діяльності або наполегливо ставати кращими у власній справі.

Редакція поспілкувалась з В’ячеславом Лашуком, спортивним копірайтером Parimatch Ukraine та водночас військовим ЗСУ. Ми запитали його, чи складно було перекваліфікуватись у військового, які навички з мирного життя стають наразі у нагоді та хто за фахом є його побратими.

Як оцінюєш свою військову підготовку зараз, у порівнянні з твоєю підготовкою до повномасштабної війни? Як щодо тренувань з тактики та медицини?

У мирні часи я багато років займався гірським туризмом та цікавився військовою тематикою, а саме, грав у страйкбол та вчився стріляти з різних видів зброї. Завдяки цьому хобі у мене гарна витривалість та досвід перебувати довгий час в похідних та некомфортних умовах. На початку війни я дійсно мав непогану підготовку та, завдяки своїм хобі, прийшов у тероборону майже повністю в амуніції. До війни, щоб отримати знання та навчитись практиці з військової справи, мені було необхідно шукати платні індивідуальні уроки або спеціалізовані курси. Та й вільний час випадав не завжди — тому мої тренування були дещо ситуативними.

Зараз, по можливості, навчаємось кожного дня. Але тепер це вже не тільки здобуття нових знань, у більшості — це практичне відпрацювання засвоєного матеріалу та навичок і відточування майстерності. Наприклад, швидкість та техніка накладання турнікету для зупинки кровотечі, дуже важливі, адже ти не знаєш, коли ця навичка може знадобитись. А у військовій справі навіть секунди мають величезне значення та можуть стати вирішальними.

Звичайно, у моїй підготовці змінилось багато що. Реальна війна у твоїй країні та щоденна практика дає чітке розуміння та усвідомлення важливості кожної твоєї дії, швидкості та майстерності.

В тебе є стандартний розпорядок дня чи кожен день не схожий на інший? Якою є рутина військового?

Розпорядок дня у військових існує, проте він мав значення лише у мирний час. Власне й у мене він був таким: прокинутись, працювати із дому або офісу, провести час з сім’єю, хобі та сон.

Зараз умови змінилися, як власне, і потреби. Після того, як наш підрозділ релоціювався в лісову зону, більшість військових постійно у нарядах. Загалом наш графік — це наряд, їжа та сон.

Тепер, я навчився жити і почуватися щасливим та заможним, маючи речі, що вміщуються в один рюкзак та спокійних декілька годин сну.

Після 8 місяців вторгнення, на твою думку, якими рисами характеру має володіти людина, аби бути військовим?

Стресостійкість — без цього в армії буде складно. Ніякі курси не підготують до справжньої війни та її реалій. Коли у твоєму житті щось відбувається вперше — це завжди деякий стрес. А коли це повʼязано з питанням життя та смерті, потрібно мати волю та силу духу, щоб адекватно реагувати та продовжувати жити далі.

Перепрофілюватися з копірайтера у військового — наскільки це складно? Якими є найцікавіші професії твоїх побратимів, які змінили сферу своєї діяльності на військову службу після повномасштабного вторгнення?

Я готувався до війни ще до вторгнення росії, ходив у походи, жив у лісі не один день. Так, цього разу мій “похід” затягнувся, але морально, навіть будучи копірайтером, а не професійним військовим, я був готовий до таких умов.

В нашому батальйоні є представники різних професій: ресторатори, програмісти, кінологи, банкіри, лікарі, вчителі. Одна наша посестра раніше працювала майстром манікюру, а зараз вона відмінно виконує військовий обов'язок і навіть отримувала грамоту від Кіма.

Взагалі, складно тільки уявляти: як це — з копірайтера чи програміста стати військовим. Але коли ти ухвалюєш рішення і потрапляєш в оточення таких як і ти, все простіше. Так, деякі навички приходять згодом, але завжди простіше “проживати” ніж “уявляти як воно”.

Чи вдається слідкувати за спортивними подіями у світі?

Намагаюся слідкувати за нашими спортсменами, але це виходить не часто. Більшість подій я пропускаю, але коли, нарешті, маю доступ до новин, то в одну мить дізнаюся дуже багато нової інформації — це цікаве відчуття. Свої робочі обов’язки по спортивному копірайтингу в Parimatch Ukraine я передав колегам й іноді слідкую, як вони справляються, хоча й упевнений в них на 100%.

Як змінилися твої пріоритети та цілі після повномасштабного вторгнення рф?

Фактично ніяк. Вистояти, перемогти, повернутися до мирного життя. Відбудовувати країну та прославляти її. Родина та країна завжди були та будуть на першому місці.

Як вдається підтримувати бойовий дух?

Наразі складний та дуже нестабільний час. Ми всі йдемо у щось нове, та щодня невпинно змінюємося самі. Тож, як і у всіх, у мене бувають емоційні гойдалки, але в основному їх рух пов'язаний із втомою. З бойовим духом все гаразд — я завжди пам'ятаю, проти якого зла ми воюємо і хто чекає на нас вдома.

Українці, кожен на своєму фронті, наближають країну до перемоги. Перемоги у війні за нашу незалежність, суверенітет та щасливе майбутнє України. Дякуємо нашим захисникам та тримаємо віру в ЗСУ! 

·
1725
Головна