Як БФ Future for Ukraine Україна залучає іноземців для підтримки України та для чого їм медіамоніторинг

В еру інформаційного суспільства теза про те, що добрі справи треба робити тихо – застаріла і не відповідає сучасним реаліям. Тим більше якщо йдеться про організацію, яка закликає світ підтримувати Україну та українців. Про те, як підтримувати тих, хто постраждав від війни та правильно розповідати їх історії, поділилася Голова Ради FFU Польща, волонтерка-кураторка зі стратегії та розвитку FFU Україна Олена Ніколаєнко.

Жінки, які хочуть кращого майбутнього для України

Благодійний Фонд Future for Ukraine Україна сформувався ще від самого початку повномасштабної війни. Українські жінки, які виїхали за кордон до Польщі, відчули потребу допомагати співвітчизникам, які залишилися вдома. Так і виникла ідея створити Фонд. Оскільки майже кожна ж цих українок у минулому успішно допомагала розвивати бізнес, усі разом вони беззастережно вирішили використати свій досвід та експертизу задля наближення перемоги та щасливого майбутнього України. Це стало основою ідеї назви Фонду — Future for Ukraine, та його місії.

Наша мета — допомагати українцям, які постраждали від війни, надавати допомогу та підтримувати тих, кому це необхідно найбільше, — пояснює Олена Ніколаєнко

FFU Україна підтримують не тільки українці та українська діаспора за кордоном, але й небайдужі іноземці. Наразі серед тих, хто допомагає Фонду, — понад 40 партнерів із різних країн світу та різних галузей.

Протезування, “гуманітарка”, підтримка жінок і дітей

Основні напрямки роботи – це медицина, гуманітарна допомога, підтримка дітей та психологічна допомога для жінок. У медичному напрямі важливий вектор роботи – підтримка військових, які втратили кінцівки. Здебільшого йдеться про складні випадки ампутацій, які в Україні ще не протезують, тому військовим допомагають отримати якісне протезування за кордоном.

“Одним із перших протезування та реабілітацію за кордоном пройшов молодий хореограф та дитячий викладач Олександр Чайка. Цей чоловік ледь вижив після травми, лікарі давали лише 20% на те, що він залишиться живий. Але він мужньо переніс усі виклики. Я була з Олександром усі 45 днів, коли ми його протезували та разом з ним проходили реабілітацію у Вашингтоні. Там Саша отримав протез, швидко навчився на ньому ходити та повернувся до активного життя. Сьогодні він уже в Києві, відкрив дві власні студії з акробатики та проводить регулярні заняття з дітками”, — ділиться Олена Ніколаєнко.

Окрім того, Фонд закуповує та доставляє обладнання для медичних закладів. Зокрема, українські лікарні отримують медобладнання для реабілітації пацієнтів з поламаними внаслідок артилерійських обстрілів кістками. Наразі вже 220 поранених отримали допомогу.

Гуманітарна робота — це, перш за все, виїзди у прифронтові та деокуповані регіони, аби підтримати місцевих жителів, надаючи їм харчові продукти, медикаменти, одяг та інші необхідні речі.

У Варшаві Фонд відкрив CHILDREN HUB, щоб відновити психологічний стан дітей та їхніх батьків. У Львові — створив соціальний проєкт LEVCHYK SPECTRUM HUB для дітей-переселенців із розладами спектра аутизму. Окрім того, FFU Україна запустив проєкт GIDNA — анонімну безоплатну психологічну підтримку для жінок, які пережили сексуальне насильство з боку російських військових, або стали його свідками.

Проте діяльність благодійників — це не тільки про допомогу та матеріальні речі.

“Надважлива задача — руйнування стигм у суспільстві. Наприклад, ми прагнемо змінити сприйняття людей з протезами серед українців на краще. Ми усіляко показуємо, що з протезами наші воїни можуть вести звичайне активне життя: бігати, рибалити, працювати, виховувати дітей. Ми також намагаємося зменшувати прояви стигматизації щодо жінок, які пережили досвід сексуального насильства, та закликаємо їх не замовчувати пережите”, — пояснює Олена Ніколаєнко.

Загалом команда FFU Україна має амбітні плани. Наприклад, тільки до кінця цього року вони планують допомогти ще 25 захисникам отримати якісне лікування за кордоном.

Як правильно розповідати історії про допомогу людям: кейси

Для благодійних організацій важлива бездоганна репутація та впізнаваність. Для цього використовують різні канали комунікацій: SMM, традиційні медіа, власний сайт.

“Ми налагоджуємо звʼязки зі ЗМІ, щоб всебічно висвітлювати свою роботу у великих національних виданнях та на популярних телевізійних каналах. Здебільшого ділимося новинами, текстовими та відеоматеріалами про наші місії, розвиток окремих напрямів діяльності та проєктів. З нових форматів співпраці у нас — робота з радіостанціями”, — розповідає Голова Ради FFU Польща, волонтерка-кураторка зі стратегії та розвитку FFU Україна.

На думку Олени, найкраще просування — це результати проведеної роботи. Усі історії людей, яким Фонд надав допомогу, команда висвітлює у ЗМІ та на власних сторінках у соцмережах та на офіційному сайті.

Окрім того, FFU Україна активно бере участь у різноманітних заходах. Одним із таких, став благодійний ярмарок і am u are, який пройшов у березні у Нью-Йорку. Там, на благодійному аукціоні, Фонд продав унікальну вазу українського бренду YAKUSH. Покупцем став американець, який підтримує Україну.

“Такі проєкти допомагають нам говорити про Україну, про нашу війну та потреби українців на весь світ”, — наголошує Олена.

Моніторинг медіа для ефективної комунікації

Щоб відстежувати ефективність своїх комунікацій, FFU Україна використовує медіамоніторинг. Оскільки за рік роботи FFU Україна суттєво розширив свою діяльність, збільшився й обсяг згадок у медіа. Тож, коли постала потреба автоматизувати процес медіамоніторингу, команда звернулася до сервісу LOOQME. Платформа дозволяє отримувати детальні звіти саме за тими метриками, які цікаві та важливі для організації.  

Дані медіамоніторингу чітко показують, як діяльність організації висвітлюють медіа, чи донесені ключові повідомлення, а відповідно дозволяють вчасно реагувати на виклики.

Оскільки Фонд їздить із гуманітарними місіями у різні регіони, його діяльність висвітлюють невеликі локальні медіа. Тож, важливо, щоб у цих ЗМІ інформація подавалася структуровано, прозоро та була цікавою для місцевих жителів.

Перш за все у Фонді звертають увагу на кількість публікацій з того чи іншого інфоприводу. У соцмережах враховують реакції на дописи, репости, збереження чи коментарі під дописами. Важливий показник — це підтримка від медійних осіб та лідерів думок.