Як ефективно поєднувати типографію та зображення

На початку квітня запустився Марафон Креативної Практики, цикл лекцій та майстер-класів від експертів українських креативних індустрій на підтримку Збройних сил України, благодійних фондів, волонтерів та всіх, хто наближає нашу перемогу.

Анна Сенюк, креативна директорка агенції Postmen, присвятила лекцію взаємодії з типографією та поділилася 12 ефективними методами злиття шрифту та зображення. Основні ідеї лекції викладені нижче, проте ви можете переглянути повний виступ за посиланням.

Робота зі шрифтом і зображенням, а також інтеграція цих двох елементів є основою та базою гарного графічного дизайну. Ці навички знадобляться фахівцям у будь-якій сфері: від книжкової графіки до брендингу.

Ідея лекції натхненна діяльністю креативної пари Nancy Skolos та Tomas Wedell, які займаються дослідженням типографії. Для більшого занурення в тему Анна Сенюк рекомендує ознайомитися з книгою їхнього авторства «Type, Image, Message: A Graphic Design Layout Workshop».

Методи ефективної взаємодії тексту та зображення

На першому етапі можна виділити 4 ключові методи інтеграції типографії з зображенням: розділення, злиття, фрагментація та інверсія. Кожному з них підпорядковуються ще три способи. Усі вони мають певні властивості й допомагають вирішувати різні дизайн-задачі: від привернення уваги до створення гармонійної композиції між елементами.

Перший метод — розділення

Головне: типографія та зображення існують окремо один від одного.

У разі використання цього методу принцип поділу наділяє текст і зображення чіткою автономією (такого ефекту розділення можна досягти, наприклад, за допомогою додаткових графічних елементів).

Які бувають типи розділення?

1. Шари (напис та зображення взаємодіють, але розташовані на різних незалежних шарах).
2. Фрейми (як у вебдизайні — кадр є окремою зоною, у якій міститься певний вид інформації; спостерігається чіткий поділ на зону типографії та зону зображення).
3. Маски (зображення обмежене маскою, що відокремлює його від шрифту та від іншого зображення).

Метод розділення використовуємо для того, щоб:

• Посилити зображення типографією або навпаки, протиставити їх одне одному;
• Організувати ієрархію для спрощення сприйняття;
• Додати більше змісту та об’єднати різні сенси тексту та зображення;
• Створити серійність робіт (використовується в дизайні обкладинок журналів, приклад — The New Yorker).

Другий метод інтеграції тексту та зображення — злиття

Головне: типографія та зображення об’єднуються в загальну структуру

Принцип злиття використовує силу синтезу та образу. Він стане в пригоді у випадку, коли потрібно створити цілісну та гармонійну картинку.

Типи злиття:

1. Оптична взаємодія (використання графікою та типографією взаємної перспективи, єдиного оптичного простору).
2. Злиття — загальна площина (коли важко відокремити шрифти від зображення, можливе проникнення та накладання).
3. Злиття — загальний рух (на типографію та зображення діють спільні сили чи закони фізики, або одне є продовженням руху іншого).

Функції злиття в дизайні:

• Посилення концептуального напрямку;
• Створення складного нереального простору;
• Залучення глядача поглянути на певний предмет із несподіваної точки зору;
• Змішування протилежних між собою речей для створення міцної асоціації.

Ще один ефективний тип взаємодії — фрагментація

Головне: типографія та зображення зміщують, перекривають, руйнують цілісність один одного.

Принцип фрагментації виникає, коли текст і зображення порушують стан один одного. Елементи часто розрізнені, розділені або нерівномірно розподілені. Під час фрагментації головна роль дістається візуальній частині, а текстова переходить на задній план.

Які є різновиди фрагментації?

1. Іррегулярність (елементи розрізнені, розміщені хаотично, нерівномірно).
2. Проникнення (текст проникає в зображення або одне витісняє інше).
3. Перебільшення (завдяки розміру та кольору — зображення виділяється на тлі напису або навпаки. Ефекту перебільшення можна досягти будь-якою ознакою: розміром, пластикою чи кольором).

Використання фрагментації допоможе:

• Привернути увагу, зробити правильний акцент;
• Створити відчуття занепокоєння або хаосу;
• Передати ефект сюрреалістичності;
• Побудувати складне повідомлення з кількома сенсами.

Кінцевий тип інтеграції — інверсія

Головне: типографія та зображення міняються ролями

Принцип інверсії — це доволі специфічна категорія взаємодії з обміном ролями. Він посилює зв’язок між словом та образом і створює міцний візуальний союз, що здатний передати нові значення образу.

Інверсію поділяємо на такі типи взаємодії:

1. Реалізм (можливе використання крафту, фотографії або 3D-рендера, наприклад, зображення стає типографією, відбувається зміна ролей, графічна візуальна частина = текстовій).
2. Структури (типографія є структурною частиною зображення, тож у випадку, коли типографія виконує роль зображення, вона має залишатися читабельною).
3. Маски (типографія стає отвором, крізь який ми спостерігаємо за зображенням).

З інверсією можемо працювати, щоб:

• Створити ефект несподіванки;
• Показати зв’язок між елементами;
• Надати композиції гармонійності.

Текст підготувала Дарина Пономаренко.