Як креативні індустрії долучилися до найтривалішої конференції на підтримку ЗСУ — Анатолій Попель, СЕО CASES
Рівно рік тому, 4 квітня 2022 року, в Україні розпочався Марафон Креативної Практики — цикл лекцій та майстеркласів від представників креативних індустрій на підтримку ЗСУ. За цей час до нього долучилося понад 230 провідних компаній, які мотивують спільноту, заохочують допомагати армії та показують, наскільки в Україні потужні креативні індустрії. Анатолій Попель, СЕО соцмережі та EdTech платформи CASES, що ініціювала подію, розповів, як зародилася ідея заходу, і навіщо креативна спільнота вже рік проводить найтривалішу освітню конференцію.
Після 24 лютого 2022 року креативні індустрії України ненадовго замовкли
На початку 2022 року українські креативні індустрії ще відчували на собі наслідки найбільшої кризи останнього десятиліття. Навіть після завершення пандемії, повноцінно «вийти з локдауну» та повернутися до стабільної життєдіяльності змогли не всі компанії. Утім, поступово навіть маленькі команди рухалися вперед та планували свою діяльність на прийдешній рік.
24 лютого усі ці плани перервала повномасштабна війна, що стала новим, ще складнішим за попереднє, потрясінням.
Фокусуючись в основному на внутрішній ринок, комунікаційні та дизайн-агенції втратили більшість своїх контрактів та були вимушені зупинити робочі процеси. 4 з 10 компаній взяли паузу в роботі або повністю призупинили свою діяльність, а понад 30% фахівців втратили роботу. Ці дані нам вдалося отримати завдяки опитуванню спільноти, яке ми проводили з 28 по 31 березня 2022 року.
У лютому-березні представники індустрії ще не розуміли, які перед ними відкриваються перспективи та чи вдасться повернутись до роботи. Команда CASES перебувала в схожому положенні. Ми щодня зідзвонювалися з колегами, аби запитати просте «Як ти?» та обговорити важливе «А що далі?». Відповідь вдалося знайти не одразу. Російські окупанти лише зробили «жестів доброї волі» і накивали п’ятами з Київщини, ЗСУ тільки-но звільняли Бучу та Ірпінь і все, що відчувала спільнота — стан «поцупленого завтра» та відчуття, значна частина фахівців думала, що її знання та навички наразі не потрібні. І можливо, й не знадобляться. Але ми вірили, що це не так.
Ми прагнули створити майданчик для пожвавлення спільноти
Дизайн, маркетинг та комунікації й справді були тоді не на часі, утім, виключно як комерційні послуги. Натомість вони майже одразу перетворились в засоби боротьби на інформаційному фронті. В один момент ми зрозуміли, що досвід креативників має ще один нерозкритий потенціал.
Тож ми прагнули дати спільноті відчуття, що її кваліфікації може бути корисною та потрібною.
До квітня на CASES сформувалася велика спільнота користувачів, серед них зокрема були ті, що знаходили в освітньому контенті підтримку та спосіб сконцентруватися. Ми відкрили безплатний доступ до всіх наших курсів з дизайну та IT, але розуміли, що цього замало. Тоді й народилася ідея Марафону Креативної Практики — майданчика, що, з одного боку, допоміг би показати, що індустрія жива, а знання її фахівців є справді важливими, а з іншого — допомагав би аудиторії хоча б на годинку відриватися від нескінченного гортання стрічки новин.
Марафон став спільною реакцією креативних індустрій на початок повномасштабної війни
Ми назвали його Марафоном, адже розуміли, що війна не закінчиться через 2-3 тижні, тож нам варто готуватися до довгих дистанцій і створювати стільки контенту, скільки буде потрібно людям до самої перемоги.
Ідея записувати корисні лекції та проводити майстеркласи швидко знайшла відгук серед спільноти, утім, в реальності це виявилося дещо складніше, аніж ми думали. Якщо поглянути на перші виступи спікерів, можна побачити, наскільки експертам було емоційно важко мовити в таких умовах. Одну з перших лекцій в межах Марафону прочитала креативна директорка агенції Vintage — Ольга Шевченко. Вона розповіла про те, як дизайнеру прокачувати себе під час війни й наголосила на тому, що навіть в таких умовах не варто зупиняти свій саморозвиток.
Попри війну є багато тем, про які потрібно говорити
В лекції Ольги тоді прозвучало ще одне важливе повідомлення — заклик підтримувати донатами Збройні сили України. Відтоді воно прозвучить ще понад 280 разів. В кожній з лекцій Марафону. Адже його важливою місією є регулярно нагадувати про необхідність допомагати армії.
Марафон — спільний продукт усіх, хто до нього долучився
Те, що Марафон триває уже 365 днів, є заслугою кожної людини, яка прийняла участь у його проведенні, зокрема експертів з 230 крутих компаній, серед яких ELEKS, SoftServe, Ciklum, GlobalLogic Україна, Readdle, MacPaw, CodeIT, League Design Agency, Genesis, Publicis Groupe Україна, LOOQME, Robota.ua, BetterMe, Innovecs, Newsfront Communications Agency, Укрзалізниця, музей Ханенків, та інші. Лекції читали навіть експерти з РНБО й Мінцифри!
Ніхто з учасників не отримав за свій виступив жодних гонорарів. Водночас кожна їхня доповідь допомогла зробити перемогу на декілька кроків ближчою. На 365, якщо бути точним!
За цей рік завдяки ініціативі Марафону в Україні сформувалась величезна бібліотека безплатних лекцій на різноманітні теми: про побудову кар’єри, роботу на фрилансі, саморозвиток, ментальне здоров’я та сучасні технології. Зараз кожен може знайти для себе цікаву та релевантну тему серед лекцій Марафону.
В Україні сформувалась велика та потужна креативна індустрія
Марафон Креативної Практики допоміг зрозуміти, наскільки потужні креативні індустрії сформувалися в Україні. Зокрема він показав, що у цієї галузі є велике майбутнє. З крутими експертами та найзавзятішою аудиторією.
Марафон не зупинився навіть під час блекаутів. Спікерам доводилося часто перезаписувати лекції, утім, вони все одно регулярно виходили в ефір та поширювали важливе повідомлення «Надсилайте донати ЗСУ».
Завдяки згуртованості та ефективній колаборації всіх учасників Марафону ми змогли продовжувати захід цілий рік. Звісно, хочеться, аби він нарешті добіг кінця, адже це означатиме, що настала перемога.
Наостанок хочу згадати титри, якими закінчується кожна лекція Марафону: «Україна обов’язково переможе, а ми станемо сильніші». Це мантра, яка обов’язково стане реальністю.