Як не втрапити в халепу під час інтерв’ю для ЗМІ

Оксана Яновська, менеджерка з комунікацій, Newsfront Communications

Те, що ми говоримо публічно, впливає на нас та нашу репутацію. Те, що говорять публічно люди, наділені владою чи високим статусом, впливає не лише на них, а й на інших важливих стейкхолдерів. Особливо це актуально в часи кризи, коли кожне необережне слово ризикує тільки поглибити її.

Ситуація, що днями виникла навколо української депутатки Кіри Рудик, підтверджує це. Її коментар для The New York Times щодо евакуації бійців з Азовсталі вивів на поверхню безліч питань ― чи всім доречно коментувати такі чутливі теми зараз, чи завжди журналісти розуміють контекст і деталі.

Серед іншого, ця історія наштовхнула на роздуми про те, як діяти розсудливо та обережно при спілкуванні зі ЗМІ. Тож далі хочу нагадати декілька основних принципів підготовки та спілкування з журналістами під час інтерв’ю.

1. Переконайтеся, що ви маєте достатньо інформації та компетентні обговорювати те чи інше питання. Якщо тема інтерв’ю не входить у вашу зону відповідальності, краще порадити журналістам звернутися до когось із колег. Так вас поважатимуть як експерта, що коментує тільки те, на чому справді знається. Тоді як необачні коментарі ― це ризик наробити помилок і зашкодити своїй репутації чи компанії/організації, яку ви представляєте. Було б дивно, якби HR-директор коментував фінансові показники компанії, а біолог – нові види озброєння (хіба що йдеться про бойових птахів:).

2. Чітко продумайте, що будете говорити. Найчастіше журналісти окреслюють тему розмови або надсилають запитання заздалегідь. Щоб підготуватися, визначте, яких цілей ви хочете досягнути. Продумайте 2-3 найважливіші тези, які хочете донести, та аргументи до них. Порадьтеся з колегами, відділом комунікацій своєї організації, щоб сказане вами йшло в розрізі з позицією компанії чи інших важливих стейкхолдерів (суспільства, держави).

3. Подумайте про ширший контекст. Спробуйте прорахувати, як ваші слова вплинуть на інших людей. Чи доцільно, наприклад, розголошувати плани компанії щодо співпраці з новим партнером, якщо остаточної угоди ще не досягнуто? Чи не змусить це конкурентів вплинути на ситуацію та, як наслідок, поставить під загрозу вашу компанію та співробітників? Досягнення короткочасних особистих цілей може мати згубні наслідки в перспективі для ширшого кола людей.

4. Говоріть так, ніби сказане вже не можна буде виправити. Найчастіше журналісти не показують текст інтерв’ю перед публікацією, тож варто говорити тільки те, що ви ретельно продумали та запланували. Також не варто розраховувати на «off the record» (тобто не під запис, приватно), адже журналіст може опублікувати сказану вами інформацію без посилання конкретно на вас. Не хочете, щоб інформація потрапила в ЗМІ, не говоріть її.

5. Висловлюйтеся чітко. Хороша навичка, якої варто повчитися у професійних юристів. Будь-які розмиті формулювання, неоднозначні висловлювання – ризик того, що ваші слова будуть сприйняті неправильно чи перекручені. Наприклад, не «я залучений до процесу», а «я координую проєкт». Чітко відділяйте припущення від фактів: «Мені здається, що…» та «Цифри показують, що…» ― це різні речі.

6. Уважно слухайте запитання. Журналісти також можуть помилятися, особливо якщо пишуть на непрофільну для себе тему чи працюють в іншій країні. Якщо в запитанні прозвучала помилкова інформація, ви не просто можете, але й мусите спростувати її. Інакше буде здаватися, що ви погодилися зі сказаним та мимоволі підтвердили неправду. Наприклад, інтерв’юер запитує, що ви, як учасник переговорного процесу, можете сказати про ці події. Відповідаючи, варто одразу уточнити, що ви не залучені до перемовин.

Чіткі, продумані відповіді, розуміння контексту та настроїв у суспільстві ― запорука якісного інтерв’ю та запобіжник репутаційних втрат. Навіть досвідчені спікери, які часто спілкуються зі ЗМІ, мають час від часу проходити комунікаційні тренінги під керівництвом досвідченої команди. Тим більше це варто робити тим, хто планує поспілкуватися зі ЗМІ вперше.

Недостатньо знати, як правильно побудувати структуру відповіді. Варто також постійно слідкувати за інформаційним полем, медіа ландшафтом, суспільними настроями. Як слушно колись зауважив історик Ярослав Грицак, в 2004 Джон Керрі програв Бушу-молодшому, бо сказав, що він не проти ЛГБТ-шлюбів. Якби він сказав це зараз, ймовірно, він би виграв вибори.

·
1183
·
super 4
Головна