Як робота стає джерелом стабільності під час війни? Історії співробітниць мережі супермаркетів VARUS

Вже понад два роки повномасштабної війни українці живуть у безпрецедентних умовах: постійні тривоги та ракетні обстріли, відключення світла, економічна криза та надвисокий рівень стресу. Мільйони людей виїхали за кордон або змушені були шукати прихистку у більш безпечних регіонах України та будувати своє життя з нуля.

Усі ці обставини, звісно, суттєво впливають і на ринок праці. Попри кадровий голод у більшості галузей, багатьом українцям складно знайти роботу. Комусь не вистачає навичок, хтось не може знайти компанію з рівнем зарплати, яка б відповідала очікуванням.

Попри це все, кожен із нас знаходить у собі сили продовжувати жити, виховувати дітей, радіти маленьким дрібницям та працювати, підтримуючи економіку України та заради нашої спільної перемоги.

Можливості для розвитку  

У поточних умовах ми часто змушені жити одним днем, адже планувати щось на довготривалу перспективу дуже складно. Близько 70% українців не відчувають впевненості в завтрашньому дні. Проте навіть у таких невизначених обставинах можна знайти можливості для розвитку та кар’єрного зростання, якщо намагатися зберігати оптимізм і бути наполегливими.

Власним прикладом ділиться Ганна Кандзюба, яка приєдналася до команди мережі VARUS 5 років тому на посаду продавця гастрономії. Згодом вона перейшла у відділ фреш-продукції. Після переїзду в Дніпро з Покровська (Донецька область), через повномасштабне вторгнення, Ганна стала фахівцем з управління товарними запасами. Завдяки гарній роботі вона отримала підвищення до завідувачки складу другої категорії.

Її колега, Людмила Ткаченко, працює у VARUS вже понад 20 років. Її шлях починався з посади бригадира виробництва. Спочатку вона проходила навчання, а згодом почала і сама навчати підлеглих у відділі кулінарії, зокрема, як робити тісто, випікати ту продукцію, яку всі ми бачимо в супермаркетах мережі.

Досягти кар’єрного зростання допомогли наполегливість, готовність навчатися і, як розповідає Людмила, готовність керівництва винагороджувати за сумлінну працю. Власне не так давно вона отримала посаду заступниці керуючого магазину першої категорії.

«Звісно, підвищення у посаді — це і підвищення зарплатні, для кожного українця зараз це надважливо. Але не менш важливо те, що завдяки цьому відчуваю, що я на своєму місці, я потрібна і можу дати компанії щось більше!», — ділиться Людмила.

Щоб просуватися кар’єрними сходами, особливо в умовах війни, важливо розуміти свої сильні сторони та використовувати їх у роботі. Тому завжди треба бути відкритими до нового, навчатися та підвищувати свою кваліфікацію. Це допоможе знайти стабільність та підтримку навіть у найскладніші часи.

Знайти те, що мотивує

Що надихає нас прокидатись кожного ранку та братися за роботу? Що допомагає наповнитися енергією та відновити внутрішні ресурси? Знайти власну мотивацію дуже важливо, адже саме від цього залежатиме, як ми будемо почувати себе протягом робочого дня.

Для кожної людини мотивація різна: для одних – це висока зарплата, для інших – престиж професії або кар’єрні перспективи. Для деяких, як для Ганни, це стабільність і впевненість у завтрашньому дні, що забезпечує робота, а також система бонусів, яка підвищує ефективність.

Людмила також цінує ці фактори, але для неї важлива й атмосфера в колективі: приязні відносини з колегами, взаємодопомога у складних ситуаціях і довіра мотивують її продовжувати працювати та цінувати свою роботу.

Мотивація не обов’язково має бути пов’язана з робочими процесами. Можуть надихати й ті можливості, які кар’єра відкриває перед вами, або навіть неспішні прогулянки парком після робочого дня. Важливо проаналізувати свої відчуття та знайти власне джерело натхнення, бо у важкі часи дуже потрібне емоційне розвантаження.

Робота як джерело стабільності

У нинішніх умовах, в яких опинився кожен українець, надзвичайно важливо мати те, що надає відчуття впевненості у майбутньому. Це грає особливу роль зараз, коли більшість із нас почуває себе розгублено та перебуває у постійному стресі.

Робота може стати тим самим джерелом стабільності, яке додає спокою та комфорту у ваше життя. Це може проявлятися у звичності обстановки, виконанні рутинних завдань, своєчасній виплаті заробітної плати, соціальних гарантіях та підтримці з боку компанії.

Ганна розповідає, що у роботі найбільше цінує саме відчуття стабільності та захищеності. І VARUS для Ганни був цим осередком стабільності та тилу, бо допоміг з переїздом. Для мережі VARUS одразу після початку повномасштабного вторгнення важливим завданням було евакуювати співробітників з їхніми родинами з територій, де велись активні бойові дії. Але не тільки вивезти, але й надати їм всі умови для адаптації на новому місці. Так, протягом перших пів року працівникам, які стали ВПО, компанія частково компенсувала витрати на житло, забезпечувала їх харчуванням та робочими місцями в інших містах, де представлені магазини мережі VARUS.

«За 20 років роботи я можу впевнено сказати, що VARUS — це мій другий дім. Це моє джерело стабільності, спокою та впевненості у собі», — такої ж думки дотримується і Людмила Ткаченко.

Заручитися підтримкою

Кожній людині важливо відчувати, що вона не сама, і в критичній ситуації може розраховувати на підтримку навколишніх. Зазвичай такими людьми є наші рідні, але підтримку можна знайти й на роботі – зокрема, від керівництва. Якщо у взаєминах між керівництвом та працівниками панують повага, довіра та готовність допомагати одне одному, це надихає і дає можливість стійко долати труднощі.

Ганна розповідає, що саме підтримка керівництва допомогла їй у важкий момент – після початку повномасштабного вторгнення, коли їй разом із сім’єю довелося евакуюватися з Покровська.

Так, з початку повномасштабного вторгнення у VARUS працевлаштували понад 900 вимушених переселенців. Можливості працевлаштування для ВПО у VARUS доволі широкі – це різні посади, від касирів та вантажників до керівників підрозділів. Лінійний персонал має змогу розвиватись всередині компанії, навчатись та змінювати кваліфікацію, наприклад, з касира на пекаря.

«У переїзді нам дуже допомогла компанія VARUS. Для нас зарезервували кімнату в гуртожитку, тож нам вже було куди їхати. Перший час, поки ми оговтувалися від переїзду та ставали на ноги, компанія оплачувала нам це житло. Крім того, зі мною постійно залишалися на зв’язку, телефонували дізнатися, чи все в порядку, чи ми в безпеці. Це дуже підтримувало і надихало», — ділиться Ганна.

Не менш важливо і те, щоб керівництво звертало увагу не тільки на помилки, але й на досягнення своїх працівників. Як це відбулося у випадку з Людмилою, яка після чергової перевірки керівництва отримала подяку та підвищення до заступниці керівника магазину першої категорії. За її словами, це надзвичайно мотивує працювати ще ефективніше та продовжувати свій шлях разом з компанією.

Допомога та опора для інших

Саме від людей, які нас оточують, часто залежать наш настрій, самопочуття та мотивація. У період війни, коли багато українців залишилися в Україні, а їхні рідні – за кордоном, робочий колектив може стати надійною опорою у складний момент. Це особливо відчувається, коли емоційно та фізично впоратися з труднощами стає дуже важко. Для цього важливо і самим бути відкритими до допомоги іншим. Наприклад, так про своє ставлення розповідає Ганна:

«Зі своїми колегами я завжди на зв’язку, завжди допомагаю, відповідаю на всі питання, вводжу в курс справ. На мою думку, краще запитати, а якщо все одно не зрозуміло — перепитати ще раз. Я ніколи не відмовляю у допомозі. Коли працюю з вантажниками, то показую їм, що куди краще поставити, як розмістити палету так, щоб вона не заважала покупцям у торговому залі».

Приклади Ганни та Людмили доводять, що попри всі складнощі, знайти те, що підтримуватиме вас та даватиме натхнення працювати й жити далі – цілком реально. Знайти своє джерело мотивації, бути відкритими до нових можливостей, не боятись просити про допомогу та пам’ятати про важливість підтримувати своїх колег – лише разом ми зможемо подолати ці складнощі та побудувати краще наше спільне майбутнє.