Як Вінниця розвиває культуру і стійкість під час війни

Ця стаття створена за мотивами виступу Олександра Вешелені, директора департаменту маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради на CIM Forum — міжнародній події, присвяченій культурним і креативним індустріям. У форумі також взяла участь українська делегація, сформована за ініціативи Британської Ради в межах програми з розвитку креативної економіки.

Стратегія розвитку Вінниці

Вінниця — місто, яке часто згадують як один із символів децентралізації в Україні — вже понад десять років послідовно працює над власним розвитком, маючи чіткі стратегії та план дій. І не просто на папері: мешканці самі щороку підтверджують ефективність цих зусиль — протягом семи років поспіль Вінницю визнавали найкомфортнішим містом країни.

Але комфорт — це ще не розвиток. Він може заспокоїти, знизити мотивацію до змін. Тому Вінниця вирішила не зупинятись і пішла далі: новий стратегічний цикл передбачає перетворення міста на «місто ідей», де креативність — не просто стиль або бренд, а реальний інструмент трансформації.

До 2030 року Вінниця ставить перед собою амбітну, але цілком досяжну мету — бути динамічним, збалансованим і зручним для життя містом, яке розвиває культуру, туризм та творчі індустрії як ключові складники майбутнього.

Туризм і культура під час війни

З початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року креативне середовище Вінниці, як і вся міська спільнота, опинилось перед величезним викликом. Здавалося б, криза мала б зупинити культурне життя, але сталося навпаки: те, що формувалося роками — горизонтальні зв’язки, довіра, взаємна підтримка — стало опорою в найважчі моменти.

Культурні простори перетворилися на укриття, гуманітарні хаби, місця, де можна було зігрітись, зарядити телефон чи просто побути серед людей — справжні «пункти незламності».

А туризм, попри все, не зник. Він трансформувався. Міські екскурсії стали інструментом інтеграції — для внутрішньо переміщених осіб і для ветеранів, які поверталися до активного життя. І, можливо, найяскравіший приклад: запуск у Вінниці офіційної гілки Camino de Santiago — шляху паломників, який у мирному світі символізує пошук, зцілення й внутрішню рівновагу. Вже понад 500 людей пройшли цей маршрут саме з Вінниці.

Культура не чекає «кращого часу»

Попри постійне «не на часі», яке супроводжує будь-яку культурну ініціативу під час війни, у Вінниці на це вирішили відповісти інакше: культура — це простір взаємопідтримки, ідентичності й відновлення.

Завдяки участі в програмі EU4Culture місто не відклало роботу над культурною стратегією «до перемоги», а навпаки — адаптувало її до нової реальності. Основними пріоритетами стали безпека, інклюзія, освіта та підтримка нових ініціатив.

Щоб підкріпити стратегію фактами, команда вперше звернулася до податкової, аби отримати реальні цифри про внесок саме креативних індустрій у місцеву економіку (без урахування ІТ, яке має занадто велику вагу, щоб бути показовим для цього сектору). І навіть у воєнних умовах цифри виявилися надихаючими: 1,5% бюджету міста формують креативні бізнеси — і ця частка продовжує зростати.

Нові простори та ініціативи

Вінниця стала місцем, де під час війни народжуються десятки нових ініціатив — щирих, сміливих і глибоко вмотивованих.

• Книгарня «Герої», заснована на честь загиблого захисника з Вінниці Миколи Рачка, перетворилася на простір пам’яті та сили. Тут відбуваються зустрічі, книжкові клуби, презентації — кожна подія наповнена сенсами.
• «Етно Чари» — керамічний простір, заснований місцевою парою, що поєднує традиції подільської гончарної справи та сучасне мистецтво. Вони не лише продають вироби й проводять арттерапію, а й відкрили першу в Україні школу гончарства для ветеранів із порушенням зору.
• Артпростір «ПіЧ», розміщений у невеликому підвальному приміщенні, став серцем незалежної культури: underground-концерти, освітні курси, мистецькі виставки, інтеграційні програми для переселенців.
• «Галерея MŌNТАЖ», що працює у приміщенні торгівельного центру, — ще одне свідчення того, як сучасна культура може проростати навіть у найнесподіваніших локаціях. Тут розвиваються кураторські практики, мультимедійні та перформативні проєкти, проводяться резиденції, які стають джерелом нових продуктів.

На цьому місто не зупиняється. Вінниця вже готує до запуску Центр культурних інновацій у великій муніципальній будівлі. А ще — масштабний проєкт під назвою «Територія SUN». Це колишній табір на околиці міста, серед лісу, скель і річки — 4 гектари простору, що перетворюється на центр для відновлення, культури, екологічної освіти та креативного виробництва. Тут уже кілька років проходять мистецькі, туристичні та волонтерські події, і щоразу цей простір оживає через спільну дію.

І наостанок

Усе стало можливим завдяки чітко сформульованим потребам громади та довірі, яку вдалося вибудувати з партнерами, бізнесом і донорами. Ця довіра — не випадковість. Вона є прямим наслідком усвідомленого переконання: культура — це не розкіш у часи кризи. Це фундамент стійкості, взаєморозуміння та оновлення.

«Де б ви не працювали, у який би момент не жили — пам’ятайте про досвід українських міст у часи війни. Навіть коли все руйнується, продовжуйте творити. Будьте сміливими. Тримайте горизонт», — такими словами завершив свій виступ Олександр Вешелені.

Всі доповіді можна переглянути безоплатно на YouTube.