Юрій Ганиченко, Kyiv School of Economics: чистий ефект для економіки України від впровадження карантину складає від 4 до 7,5 мільярдів доларів США
На платформі CASES стали доступні матеріали конференції CASES: Marketing, Strategy & PR 2020. Цього разу вона була присвячена проблемам і змінам, з якими ми зіткнулися в результаті коронакризи. Креативні фахівці з різних галузей зібралися, щоб поговорити про маркетингові та бізнес-стратегії, кризовий менеджмент і комунікації в новій реальності. Всі виступи ви можете подивитися в запису на сторінці конференції.
Ми поговорили зі спікерами конференції, щоб дізнатися, що вони думають про адаптацію креативного бізнесу до світу з коронавірусом. Цього разу своїми спостереженнями та висновками ділиться Юрій Ганиченко, керівник ключових проєктів і старший дослідник Kyiv School of Economics.
Наскільки адекватною була, на вашу думку, реакція української влади на коронавірус, чи був виправданий суворий карантин?
Аналіз Київської школи економіки вказує на своєчасність і виправданість карантину разом з його етапами — жорстким на початку і подальшою його адаптацією.
Жорсткий карантин в Україні було введено в момент великої невизначеності, коли в Італії, Іспанії та Франції вже спостерігався значний сплеск. Аналогічний сплеск в Україні на той час міг привести до колапсу нашої системи охорони здоров’я. Таким чином, ми виграли час на підготовку системи охорони здоров’я для прийняття хворих на COVID-19 та на налагодження системи тестування. Паралельно розроблялася і впроваджувалася система адаптивного карантину, яка дозволила не тримати всю країну в жорстких обмеженнях, а виявляти та локалізувати спалахи в окремих районах.
Економічна виправданість карантину оцінюється двома речами: з одного боку — це врятовані життя від впровадження карантину, а з іншого — це втрати економіки від впровадження карантину, коли економіка не працює на повну потужність.
За результатами епідеміологічної моделі Київської школи економіки, карантин дозволяє врятувати близько 121 000 осіб, що в перерахунку на статистичну вартість життя українця складає сумарно близько 55 мільярдів доларів США. При цьому втрати економіки від впровадження карантину в Україні складають від 47 до 51 мільярдів доларів США. Таким чином, чистий ефект для економіки України від впровадження карантину складає від 4 до 7,5 мільярдів доларів США.
Як ви оцінюєте заходи державної підтримки бізнесу та громадянам?
Добре, що держава зробила кроки назустріч підприємцям, була скасована низка дозвільних процедур, введені кредитні канікули тощо. Те ж саме із населенням — запрацювали програми на базі Державної служби зайнятості. Але цих мір було недостатньо для підтримки попиту від домогосподарств. Підприємцям були (і залишаються) потрібні гроші (ліквідність, кредити), державні замовлення та подальше спрощення процедур — дозвільних, реєстраційних, звітових. Загальна сума підтримки могла би дорівнювати 20 млрд грн, а самі виплати отримувати ті, хто веде бізнес чесно та легально та платить податки.
На конференції ви розповідали про дослідження та прогнози, пов'язані з коронакризою. Для тих, хто ще не дивився доповідь, можете сказати, чи слід очікувати другої хвилі коронавірусу та посилення карантину?
Варто зауважити, що немає такого поняття як перша, друга чи третя хвилі коронавірусу. Ми спостерігаємо зростання чи спадання захворюваності в залежності від зміни стримуючих факторів — це і карантинні заходи, це і дотримання вимог індивідуального захисту та соціального дистанціювання, це і вплив сезонності тощо. З початку поширення захворювання в Україні, ми вже мали декілька «хвиль» — коли ввели жорсткий карантин, коли почали його відпускати, коли почався вплив сезонності в літній час, коли почали локалізувати випадки.
Вже зараз можна говорити про те, що восени варто очікувати більш сильних карантинних обмежень, аніж ті, що ми маємо зараз. Усе тому, що восени не буде впливу додаткового природнього стримуючого фактору — сезонності. Аналіз поточної ситуації розвитку поширення захворюваності на COVID-19 в Україні вказує на те, що стримуючий фактор сезонності досить значний — від 20 до 40 відсотків зменшення розповсюдження захворювання в літній час. Якщо уряд буде і надалі дотримуватися поточного плану карантинних заходів, то відсутність такого природнього стримування восени буде компенсуватися додатковими карантинними обмеженнями з боку держави.
У деяких закордонних країнах держава роздавала людям так звані «вертолітні гроші» — це фінансова допомога всім, без урахування їх достатку, просто щоб підтримати внутрішній попит і допомогти таким чином бізнесу. Як ви думаєте, наскільки ефективна така міра і чому це не робили у нас?
Як тимчасову міру надання прямої фінансової допомоги людям під час пандемії вводили такі розвинені країни як Австрія, Великобританія, Чехія (на рівні до 80% зарплати працівників). Але треба наголосити, що це був саме тимчасовий захід.
В Україні подібні виплати могли би стати допомогою для людей та економіки на початку карантину, коли життя в країні завмерло. Виплати мали б отримувати усі, хто втратив основний дохід: тимчасово непрацюючі наймані працівники, пенсіонери, самозайняті. Але в першу чергу, ті, хто залишився взагалі без засобів до існування. Пенсіонери, звичайно, постраждали від коронавірусу, адже збільшилися їхні витрати на засоби захисту і медичні засоби, проте, вони продовжують отримувати пенсії від держави.
Такі виплати, безумовно, збільшили б дефіцит бюджету, який потрібно було б фінансувати через запозичення.
Як ви оцінюєте поточну ситуацію з економікою креативних індустрій в Україні?
Ключовим фактором, який впливатиме на креативну індустрію, залишиться невизначеність із обмеженнями на будь-які офлайн-активності — події із великими скупченнями людей, виставки, перфоманси тощо. Водночас, перехід в онлайн створює нові можливості для компаній, які працюють із діджітал-рішеннями. З точки зору доступності фінансів, працюють державні програми, такі як кредити під 5–7–9%, а банки пропонують своїм клієнтам кредитні канікули. Водночас, поступове зростання курсу долару може вплинути на економічну ситуацію компаній, які мають витрати у доларах — наприклад, закуповують товари, необхідні для їх діяльності, за кордоном.
Якщо говорити, що коронакриза — це не лише епідеміологічне, але й економічне явище, то на вашу думку, в якій його частині ми знаходимось? Це початок, кінець чи середина кризи?
Економіка у червні продовжила відновлюватися досить швидкими темпами. Однак відновлення буде поступовим. Насамперед, через слабкий попит та негативний вплив пандемічних обмежень на показники продуктивності. Можна прогнозувати, що реальний ВВП України впаде на 5–6% у 2020 році та зросте на 4–5% у 2021.