Заклики не допоможуть. Як комунікувати зменшення навантаження на електромережу.
Останнім часом у соціальних мережах частіше почали з'являтися звинувачення на кшталт "якби сусіди не включали пралку, в мене б зараз було світло". Поряд з цим офіційні ресурси публікують інфографіки з відсотками споживання електроенергії у різних регіонах. "А ось вчора Київ аж на 7% спожив більше електроенергії, ніж Харків. Вам має бути соромно!".
Нумо розбиратися, чому такі порівняння та звинувачення не працюють.
Давайте згадаємо нещодавню пандемію COVID-19. Дехто ходив у респіраторах, мив руки, і дотримувався дистанції. А дехто знімав маску у громадських місцях, чхав повз лікоть, і сідав не через одного у кінотеатрі.
Хоча стоп. Чому ми говоримо про цих людей, як про дві окремі групи? Це одні й ті самі люди. Тільки у різний час.
Перший місяць ми протирали антисептиком дверні ручки та носили латексні рукавички. Згодом почали знімати маску на вулиці і вдягати її тільки у приміщені. Пізніше маска й загалом стала обов‘язковою тільки на вході в метро і мед.закладах.
Цієї зими нас чекає приблизно така ж трансформація. Так, в день перших масштабних ракетних ударів по об'єктах інфраструктури вмотивовані українці на заклик влади виключили всі електроприлади та всією країною сиділи при свічках.
Вже за декілька днів дехто з нас зрозумів, що плитка та духовка в нього електричні. А серед робочого дня виділити час на приготування їжі важко. Вночі все ж варто поспати, а не займатися пранням. А в рекомендовані 12.00-17.00, коли можна користуватися "благами цивілізації", багато хто знаходиться на роботі.
Як вписати графік економії у звичний розклад дня — незрозуміло.
Тепер поглянемо на причини такої зміни поведінки. На це впливають три ключові фактори:
1. Дискомфортові умови впродовж тривалого часу
Тиждень вечорів при свічках вже не виглядає так романтично, як перший день. Температура на вулиці все нижче, і без обігрівача все холодніше. Свідомо місяцями знаходитись у крижаному приміщенні буде складно. Адже тепло — одна з базових потреб людини.
2. Невидимість загрози
Як із COVID-19, ми не бачимо загрози очима. Перевантаження мережі — ефемерне словосполучення для нашої рептильної частини мозку. А саме вона відповідає за виживання у кризових умовах.
3. Психологічна компенсація "взяти більше, поки є можливість"
Згадайте бабусь і дідусів, які змушували нас доїдати шматок хліба при будь-яких обставинах. Не через те, що вони фанати хлібобулочних виробів. Просто вони пам‘ятають часи, коли в їжі була гостра потреба. І цю потребу не було змоги задовольнити.
З нами відбувається теж саме. Віялові відключення світла економлять енергію прямо зараз. Але на рівні сприйняття найдавнішої частини людського мозку змушують нас компенсувати цю недостачу збільшенням споживання.
«Поки є світло, треба зарядити всі прилади. Поставити прання. Завантажити посудомийку. Тримати на зарядці ноут та телефон». Такий от парадокс економії, який тільки збільшує побутове споживання.
Але економити все ж таки потрібно. То як заохотити українців дотримуватись правил?
- Позитивна мотивація
Нам властиво бути частиною соціуму. Флешмоби у соц.мережах «Я економлю. Купую свічки. А ще рекомендую газовий пальник» — цілком доречні, бо дають відчуття приналежності до спільноти. Вони працюють. Однак більшість українців не мають горизонтальних зв’язків у соціальних мережах, але мають їх на рівні громади. Тож варто подумати над тих, як заохотити людей в громаді бути «свідомими».
- Візуалізація загрози
Що таке «перевантаження мережі»? Чому конкретно ця електростанція потребує допомоги? Цифри, дані, подані у зручному форматі. Людина має розуміти, заради чого відчуває дискомфорт. За аналогією з подіями на фронті — "ми працюємо, аби ЗСУ могли нас захищати. Ось цілком конкретний герой. Він захищав Маріуполь. Ми пишаємося. Щоб далі вистояти, донатимо".
- Зручний інструмент з розкладом віялових відключень
Наразі анонсовані віялові відключення часто не збігаються з реальністю. На сайтах офіційних держструктур з'явився інструмент з пошуком вулиць. Однак багатьох адрес в цій базі немає. А значить всі жителі цих вулиць та кварталів позбавлені можливості розуміти, коли матимуть світло, а коли — ні.
Дотримання прозорих правил не може бути одностороннім.
Будь-які гарантії щодо планів відключення збільшуватимуть результати економії. Бо допоможуть планувати день. З часом це стане критично важливим.
Якщо робити точні плани відключень неможливо — людям потрібні максимально прозорі пояснення, чому план відключення не збігається з реальністю.