Фірмовий стиль фестивалю «Де кіно»
Клієнт
Одним з організаторів фестивалю «Де кіно» виступив медіахолдинг 1+1 media, до складу якого входить 7 телеканалів і кілька новинних порталів. PR-відділ холдингу розробив концепцію та комунікацію фестивалю, а нам належало реалізувати її візуально.
Фестиваль
«Де кіно» — спільна ініціатива 1+1 media та FILM.UA Group. Фестиваль відбувся вперше 30 вересня та 1 жовтня 2016 року на кіностудії FILM.UA і мав три сцени: головну, «Де арт» просто неба та «Де профі» у кінотеатрі. Для гостей підготували кінопокази, майстер-класи, дискусії та лекції, зустрічі з гостями фестивалю.
В основі конкурсної програми «Де кіно» — ідея, що фільм може зняти кожен, для цього потрібні тільки бажання та мінімум техніки. Тому номінації першого конкурсу — ролик, знятий на мобільний, трейлер до власного серіалу, вебізод та рімейк відомого фільму. Тема конкурсних робіт — «Я знаю країну, в якій я живу».
Цільова аудиторія
- Потенційні фільммейкери, які не знають або мало знають про численні можливості, доступні без державної підтримки;
- кияни, які цікавляться новим кіно та культурними івентами в цілому;
- більшість — користувачі смартфонів та інших гаджетів, виробники та споживачі digital-контенту.
В одному з Facebook-постів організатори самоіронічно назвали місце проведення «Троєвудом» — це кіностудія FILM.UA у мікрорайоні Троєщина (Деснянському районі) Києва, незвична локація для події з кількатисячною аудиторією.
Інсайт
Організатори фестивалю бачать можливості для сучасного українського кінематографу в тому, щоб відійти від постійної апеляції до спадщини — Параджанова, Іллєнка і Довженка. Ця спадщина подібна до фільму «Хрещений батько», який часто цитують, але давно перебувають поза контекстом цитованого. Нам потрібно було показати символічну дистанцію з минулим, а отже, уникнути стилю, який би міг із ним асоціюватися.
Натомість важливим смисловим елементом мали стати сучасні технології, які роблять кіновиробництво доступним для всіх охочих, надихають і перетворюють споживачів контенту на виробників.
Нашим ключовим візуальним образом (key visual) стали фотопортрети Сергія Параджанова та Олександра Довженка, які ми змінили режимами накладання та перекрили патерном із простих векторних елементів. Кожен елемент — свого роду іконка, що відсилає до однієї чи кількох реалій кіновиробництва і, ширше, сучасного життя.
Процес
Ми зробили стиль сучасним і технологічним, багатошаровим як у метафоричному сенсі, так і в буквальному.
Таймлайн
Першим викликом став розклад робіт: хоча клієнти почали діалог у березні — квітні, задовго до фестивалю, на розробку загального візуального концепту в нас було всього кілька тижнів.
Пошуки
У візуальному дослідженні ми орієнтувалися не тільки на стилі кінофестивалів, а й на дизайн подій загалом. Тут стала в нагоді наша студійна колекція друкованих матеріалів із західних музеїв та фестивалів; для розуміння контексту переглядали й українські постери 30–60-х років. Ми шукали презентабельну, але досить андерграундну мову.
Були спроби експериментувати з рукотворним і рукописним матеріалом, аж до стилю Occupy Wall Street. Цей напрям пошуків представлений на ескізах.
Однак врешті рукотворна графіка видалася нам надто схожою на летеринг радянських кіноафіш, тож основою для концепції став альтернативний варіант із елементами-іконками.
Як і перший знайдений нами символ, тризуб, кожна іконка проста і має мінімум деталей, але може викликати кілька асоціацій одночасно (наприклад, тризуб ukraine можна зчитати і як корону, тому ця форма має потенціал як нагорода фестивалю, а favicon сайту відсилає до потоку світла, прожектора).
Так зростає залученість аудиторії, адже патерн із символів хочеться роздивлятись і розшифровувати. На фестивалі ми і справді помітили, що відвідувачі зупиняються біля наших патернів.
Рішення
Перша знахідка стала частиною цілісної системи, яка могла б існувати роками і мала простір для зростання. Ми відмовилися від нетривалих трендів (як-от глітч) і запровадили кілька принципів, щоб відштовхуватися від них і в айдентиці наступних івентів проекту:
1. Розшарована структура
Системою режимів накладання (multiply та інших) ми змінили фото відомих кінорежисерів та інші фото, що асоціюються з історією кіно, до такого вигляду, щоб їх не відразу можна було впізнати. Деякі глядачі навіть критикували таке наше рішення, оскільки вважали його неповагою до фото.
2. Піксельна сітка
Елементи патерну і літери логотипу вибудувані по простій сітці, де кожна окрема іконка може сприйматись як умовний піксель. Така структура відсилає до digital-середовища, звичного для нашої аудиторії.
3. Лаконічна гама
Основою став помаранчевий (відповідно до задуму клієнта, це мала бути антитеза червоним килимовим доріжкам), до нього додалися чорний, білий та колір мокрого асфальту. Ці контрастні кольори зручні для кодування простору, а водночас виділяють фестиваль серед ряду подібних івентів зі значно ширшим набором кольорів у стилях.
4. Актуальна типографія
Щоб додати стилю сучасності, ми зумисне обрали кириличні шрифти, які були відносно новими на ринку, не зужитими, зручними для читання і при цьому графічно римувалися з нашим патерном. Основою став Ultratype Beta Кирила Серебрякова, для рівноваги ми взяли вдвічі вужчий шрифт Diaria Sans Pro Андрія Константинова.
Ці принципи та деякі технічні особливості застосування графіки описані в паспорті стандартів стилю.
Логотип
Логотип побудований на основі тієї самої сітки, що й увесь стиль, і ефектно виглядає в об’ємному втіленні. Щоб додати графічної рими, ми скруглили в ньому літеру Д, яка спершу була кириличною, а для більшої статики опустили і на одні лінію з рештою літер. Окремі літери можуть, як іконки патерну, викликати додаткові асоціації.
Для зовнішньої реклами (білбордів та сітілайтів) клієнт обрав ті варіанти постерів, де було найбільше яскравих і контрастних деталей, щоб привернути увагу.
Для самої локації ми спроектували брендвол, оформлення сцен, банери, браслети учасників, форму волонтерів та працівників фестивалю, роздатки з програмою і тематичні бейджі.
Окрему увагу приділили сувенірній продукції: олівцям, наклейкам, записникам, сумкам, футболкам (брендовані футболки також мав персонал фестивалю). Нас дуже надихає підхід до сувенірної продукції в західному культурному середовищі, де речі з фестивалів хочеться носити у повсякденному житті, а у крамниці музею можна провести не менше часу, ніж у самому музеї.
Фестивальні речі — не просто ще один спосіб заробити, а внесок у графічну культуру суспільства. Саме завдяки сувенірам виникає додатковий контакт із цільовою аудиторією: не тільки зоровий і словесний, а й тактильний. Тому для кожної речі ми створили самодостатню комунікацію: наприклад, на сумках футболках розмістили не логотип, а збільшені елементи патерну, у деяких місцях підсиливши їх контрастом за масштабом із меншими елементами.
Приємним відкриттям для нас стало те, що стиль за рахунок елементарних форм зберігає візуальну ідентичність навіть попри несподіванки на продакшені або в середовищі: наприклад, коли носієм стає звичайний папір або на сітілайті з нашим постером з’являється графіті.
Результати
Нам вдалося створити виразний графічний стиль, не очевидно рекламний, але привабливий для широкого кола відвідувачів і з потенціалом для розвитку.
Результати кампанії
Комунікаційна кампанія 1+1 media з нашим стилем зібрала на фестивалі неочікувану кількість відвідувачів — більше 7000 за два дні у периферійному районі Києва, а також 205 публікацій у медіа і велику частку позитивних відгуків на фестиваль у соціальних мережах (95%).
Реакція гостей на стиль
На додачу, відвідувачі виявили інтерес саме до графічного стилю фестивалю:
1. Використали елементи стилю у власних анонсах і відгуках.
2. Узяли участь у кампанії #буду_там_де_кіно (#де_кіно_авафлешмоб), створивши аватарки з елементами патерну фестивалю.
3. Купували, роздивлялися та приміряли сувенірну продукцію.
У розіграші сувенірів узяли участь 167 користувачів.
Наступному «Де кіно» — бути, і ми вже починаємо продумувати нові модифікації стилю.
Відгуки
Розвиток проекту
Зі стилем наступного фестивалю хотілося б експериментувати ще більше:
- Змінити один із обраних нами параметрів графіки. Це може бути принципово інший key visual (наприклад, візуалізація зміненої теми фестивалю), інші шрифти або гама, відсутність сітки, навіть повний постмодернізм — наприклад, білі плакати, на яких ми б розташували по одному з символів.
- Розвивати стиль на інших носіях: у відзнаках для конкурсантів, на постерах, стікерах для мобільних телефонів, плакатах для брендингу довколишньої території, в інсталяціях (наприклад, у дитячій зоні ми можна було б розмістити дерев’яні фігури у формі елементів патерну), у каталозі фестивалю на зразок тих, які розробляють для МКФ «Молодість».
Крім того, наступного року ми хотіли б долучилися не тільки до графіки, а й до комунікації події в цілому, і більше попрацювати з навігацією на місці.