Українське громадянське суспільство в авангарді роботи з культурною спадщиною. Досить часто може виникати відчуття, що ти зовсім один/одна у цьому секторі і що ніде шукати підтримки. Та насправді таких однодумців можна знайти в найвіддаленіших куточках нашої країни.

Команда проєкту REHERIT «Спільна відповідальність за спільну спадщину» і Wanna Production вирішили розказати історії про однодумців, які хоч і мають різні роботи, хобі, життєві виклики, але працюють з культурною спадщиною в Україні.

Усі ці люди могли б ніколи не дізнатись про спільноту, якби не проєкт, який зібрав всіх під час тренінгів та конкурсу мінігрантів навколо ідеї #СпадщинаМаєЗначення.

Завдання

Показати роль спільноти однодумців у роботі з темою і проблемою культурної спадщини в Україні. Саме на активістах тримається ця сфера, а унікальні та автентичні проєкти про те, що #СпадщинаМаєЗначення, виникають з особистого ентузіазму та небайдужості окремих людей до стану та майбутнього пам’яток.

Мотивація героїв

Було важливо запитати спільноту однодумців, що дає їм сили щодня працювати з такою складною, часом непомітною і не потрібною іншим темою культурної спадщини:

Володимир

Мені подобається те, що в цій роботі ти постійно застосовуєш щось нове. Робиш те, що до тебе ще ніхто не робив. Подобається дивитися на реакції людей, коли вони бачать готовий продукт. І те, що ти робиш суспільний внесок, щоб піднімати рівень культуру середовища. Все це дозволяє відчувати, що ти займаєшся чимось важливим. Плюс твоя робота не складається виключного з сидіння за комп’ютером.

Ганна

Бажання самореалізації, бо в Україні є ніша в культурній спадщині і тут мало «авторитетів», лідерів думок, тому потрібно щось змінювати. Це тусовка, куди потрапити може кожен, хто готовий змінювати і розвивати спадщину.

Анастасія

Робота зі спадщиною – це робота з цінністю, яку не завжди розуміють, та і це ще той виклик. Тут шлях важливіший, ніж результат, бо зазвичай він цікавий, непередбачуваний. Це не монотонна робота, тут ти постійно в русі. А результат скоріше нагорода і демонстрація того, що спадщини важлива для широкої аудиторії. Специфічність теми утворює мікроспільноти, і людям це подобається. Ніби як закрита тусовка, де ви можете обговорювати щось зрозуміле тільки вам. А ще це дає можливість проявити свій творчий потенціал і креатив.

Анонім

Моя освіта і моє виховання дали мені чітке розуміння важливості спадщини і її збереження. Як-то кажуть: «апетит з'являється після їжі», я хотіла працювати в туризмі, а тут ще до цього додалась спадщина, яка спочатку здавалась абсолютно безнадійною. Але коли зробила перші кроки, то далі вже не страшно. Водночас, коли чогось досягла, то з'являється відчуття відповідальності за спадщину. Коли почала, то треба робити далі, якось так.

Концепція

Серія з трьох персональних історій про досвід роботи з об’єктами культурної спадщини: як вони працюють, як взаємодіють з командою та який результат отримують.

Кожна історія наголошує на тезі про спільну відповідальність за спільну спадщину:

Яніна Діденко (м. Чигирин) – інтеграція культурної спадщини та спогадів про минуле міста у сьогодення за допомогою інфостендів із давніми фотографіями міста з приватного фотоархіву на фоні сучасного ландшафту.

Ольга Михайлишин (м. Рівне) – популяризація міжвоєнної архітектури Рівного завдяки вуличній виставці, показу документального кіно та проведенню наукової конференції.

Олексій Іващук (м. Ізмаїл) – об’єднання спільноти міста навколо архітектурної спадщини та у результаті створення онлайн-мапи з історіями будівель різних історичних періодів.

Ключове повідомлення

Проєкт REHERIT допоміг Олексію, Яніні та Ользі розказати історії про їхній внесок в порятунок і розвиток культурної спадщини міста та знайти однодумців із різних куточків України. Це історії про спільноту людей, яка розуміє цінність культурної спадщини та розділяє відповідальність за неї.

Формат

Усі три відео мають подібну структуру сценарію, яка поєднує мініпрезентацію героїв і їхньої діяльності, проблеми у роботі та їхнє вирішення, розповідь про команди героїв та результати/впливи цих проєктів на спільноту чи місто.

Також усі ролики передають спільну ідею, що зі спадщиною працює ціла спільнота однодумців по всій країні. Важливо було створити відео, яке буде відрізнятись від типових портретних історій, якими зловживають в соціальних кампаніях, коли історія побудована на інтерв’ю та додаткових кадрах-спостереженнях за героями. Саме тому команда Wannа Production обрала формат колажної стоп-моушн анімації, а про героїв та геройок розповідає автор-оповідач. Кожна історія говорить про конкретну людину, яка розуміє цінність спадщини і працює для того, щоб спадщина мала значення сьогодні і в майбутньому.

Замовник

ГО «Лабораторія міського простору» для проєкту REHERIT.

Анімація створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її наповнення є винятковою відповідальністю партнерів проєкту ReHERIT і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Команда

Концепція відео: Владислав Рудий, Ольга Гуцол, Марія Кравченко, Анна Малахова, Анна Дорожко.

Герої: Ольга Михайлишин, Яніна Діденко, Олексій Іващук.

Авторки сценарію: Анна Дорожко, Анна Малахова.

Голоси: Ігор Козак, Дмитро Пальчиков, Вікторія Мацькович.

Ілюстрування та анімація: Wanna Production.