24 серпня в Одесі відкриється триденний Фестиваль ідей, який збере лідерів бізнесу, медіа, місцевої влади, науки, благодійних організацій, мистецьких об’єднань та інших спільнот з усієї країни. Вони зустрінуться, щоб поділитися своїми ідеями та поглядами, знайти однодумців і партнерів.

В очікуванні цієї події ми поговорили з одним зі спікерів фестивалю — Антоном Мартиновим, співвласником видавництва «Наш формат», про те, як розвивається український ринок книговидавництва, як молодому автору пробитися до читача і про те, що таке «примітивне мислення».

Антоне, вітаємо! Розкажіть трохи більше про «Наш формат». Як виникло видавництво, як змінювалось з роками і що являє собою сьогодні?

«Наш формат» заснував у 2006 році мій бізнес-партнер Владислав Кириченко як мистецьку агенцію, що займалася випуском аудіокниг, значків, плакатів, футболок. Також компанія видавала книжки на історичну тематику. Я приєднався до компанії у 2012 році. Тоді ми вирішили змінити стратегію і запустити системне видання актуальної нехудожньої літератури про бізнес, мотивацію, саморозвиток, історію, політологію. 5 років роботи по 100 годин на тиждень — і моторчик завівся. За ці роки ми сформували сильний портфель із потужних авторів: нобелівські лауреати Деніел Канеман та Річард Талер, всесвітньо відомі мислителі Френсіс Фукуяма та Ніл Фергюсон, біограф Волтер Айзексон, бізнес-експерти Бен Горовіц, Генрі Мінцберг та інші. Загалом ми видали вже майже 300 назв, йдемо на подолання другого мільйону проданих книг. Всі наші книги паралельно видаються в електронному форматі, а нещодавно перезапустили ще й проект із запису аудіокниг.

Протягом останніх років з’являється все більше книжок українською мовою. Як, на вашу думку, це впливає на ринок літератури?

Звісно ж, конкуренція впливає позитивно. Читач отримує весь асортимент: від легкого чтива до класики та складних трактатів. Хоча надмірна конкуренція за права у деяких нішах відчувається. Але це ознаки кристалізації видавничої справи як повноцінного бізнесу. За класикою — виживуть найсильніші.

Які книжки читали останнім часом?

Останнє, що прочитав, — це «Європа Гутенберга» Федеріка Барб'є. Зараз ми відчуваємо, що знаходимося у центрі інформаційної революції: відбувається колосальний зсув у бік діджитал-контенту, інформація передається на неймовірній швидкості, її потік зростає. У книжці Барб'є ж розповідається про так звану «першу медійну революцію», яка почалася з появою масового книговидання у XV столітті, а також про те, який вплив вона мала на розвиток цивілізації.

Ви працюєте з новими авторами? Що порадите тим, хто хотів би видати свою книгу у вашому видавництві?

Ми зараз дуже активно розширюємо портфель українських авторів, при чому в різних тематичних напрямках. Цього року в нас вийшла історична книга «Військово-морська міць та її межі» Максима Паламарчука про стратегії та протистояння країн на морі. Також «Тут клює. Відверті історії українського бізнесмена» дніпровського підприємця Дмитра Томчука. Це реальний польовий досвід українського бізнесу від 90-х до сьогодні, написаний у дуже легкій та цікавій формі.

Зовсім скоро у книгарнях з’явиться книжка колишнього маркетингового директора компанії «Фокстрот», власника маркетингової агенції Filberry Олексія Філановського — «Гра в бренди». У ній Філановський пояснює техніку побудови та цикл життя бренду, наводячи кейси з нашого та закордонного ринків.

Зараз паралельно працюємо над ще кількома українськими проектами: історією про реформування державної системи на прикладі проекту Prozorro від одного із двигунів проекту Макса Нефьодова, книжкою заступника головного редактора The Village Україна Марка Лівіна про те, як писати тексти та створювати історії. Маємо у розробці ще кілька проектів, які будемо анонсувати найближчим часом.

Щодо порад авторам, то їх дві. Перша — це припинити недооцінювати власний досвід. Спектр тематик дуже великий. Це видно із західного ринку: від історії винаходів якихось звичних для нас предметів, наприклад, солі чи шоколаду, до опису власного досвіду в бізнесі й аж до глобальних досліджень. Головне, щоб сама історія була написана зі смаком і автор дійсно глибоко орієнтувався в темі.

Друга порада — це вчитися на якісному нон-фікшені. Ми довго видавали перекладну літературу, тож в нас встановилися досить висока планка вимог до якості текстів. Багато текстів доводиться відкидати саме через те, що вони, з нашого погляду, не відповідають вимогам за стилістикою або рівнем експертності. Хоча, якщо в автора є хороша ідея, експертиза й бажання працювати над текстом, ми завжди готові допомогти та підказати.

Про що має думати сучасний автор, щоб створити успішну книгу?

Про якісний текст. Конкуренція за увагу зараз надзвичайно гостра. Тому текст має, з одного боку, захоплювати читача, з іншого — створювати для нього додаткову цінність у порівнянні із простим прогортуванням стрічки у Фейсбуці.

Який зараз в Україні тираж книги вважається значним?

У середньому, від 10 000.

Як загалом оцінюєте сьогоднішню ситуацію на ринку та перспективи його розвитку?

Нам випав історичний шанс побудувати власний книжковий ринок, який стане підґрунтям для розбудови креативної економіки країни. Але розлучення з імперією — надто складний процес, щоб сказати, що ми досягли значних результатів. Це гра в довгу.

Що думаєте про книжки в електронному форматі та аудіоформаті?

Думаю, вони будуть розвиватись в межах 10-20% від обсягу загального легального ринку книг. Це зручно. Треба пам’ятати, що на підготовку макету електронної книги йде стільки ж часу і зусиль, як на підготовку паперової книги за всіма правилами: під керівництвом головного редактора над проектом працюють перекладач, літературний та науковий редактори, коректор, технічний редактор, верстальник, ілюстратор.

Тому важливо, щоб електронний формат компенсував видавництву витрати на проект, тоді й ринок буде розвиватись. Якщо ж всі будуть завантажувати все безкоштовно — видавці не витримають фінансового тягаря, і в результаті програють усі, адже нові книжки не з’являтимуться.

Чому в iTunes неможливо купити книжок українською мовою?

Насправді, можливо. Але iTunes досить слабко працює з українським контентом. І ваше питання це лише підтверджує. Тому ми й розробили власний додаток — Nashformat. Зараз ми зробили його реліз і продовжуємо доопрацьовувати. Він ще не ідеальний, але ми розуміємо, що поки не забезпечимо людям сервіс — розвитку електронного контенту не відбудеться. Натомість, буде процвітати піратство.

Про вашу доповідь — в її темі є таке словосполучення «примітивне мислення». Що це таке і чому з ним треба боротись?

Чим більше граней має людина — тим більша палітра емоцій, відчуттів та горизонту планування життя. Це на мою думку. Але знаю багато людей, кого це не обходить, і їм ок.

Примітивне мислення походить від нерозуміння повної картини через недостатність знань, а головне — через небажання ці знання діставати, що породжує неправильні дії і помилкові кроки.

Хто вас самого цікавить серед лекторів «Фестивалю ідей»?

Звісно ж, всі спікери цікаві. Людина із кожної сфери може дати поштовх та натхнення для появи власних ідей.


Більше дізнатися про розвиток кінофестивалів в Україні та світі, а також поспілкуватися з лідерами з інших сфер ви зможете на Фестивалі ідей в Одесі 24-26 серпня. Участь безкоштовна після обов'язкової реєстрації.