6 грудня Creative Economy Day зібрав найвпливовіших людей креативної економіки у Львові, щоб об’єднати людей, які створюють бізнес з дизайну і за допомогою дизайну покращують свій бізнес. У трьох тематичних блоках — Комерційна цінність дизайну, Еволюція бізнесу в дизайні (кейси), За яких умов дизайн в Україні може стати бізнесом виступали спікери з України, Бельгії, Великої Британії.

Тематично подія сфокусована на предметному і промисловому дизайні. У конференції взяло участь близько 150 осіб. Серед них предметні дизайнери, представники креативних агенцій, менеджери з розробки продуктів та виробничих компаній, що спеціалізуються на промисловому дизайні. Захід організовано Центром інформаційної підтримки бізнесу у м. Львові, щоб допомогти бізнесу знайти ефективні бізнес-моделі, підсилити капіталізацію, застосування ноу-хау, зрозуміти, як працювати в екосистемі зі здоровою конкуренцією.

Світовий досвід демонструє пряму залежність економічних показників від використання компаніями дизайн-підходу: чим раніше застосовується дизайн у розвитку продукту, тим більший дохід отримує компанія. Наприклад, у 2016 році дизайн приніс 7% від загального ВВП країни Великобританії, а це £85.2 млрд фунтів стерлінгів.

За словами організаторів, екосистема креативних індустрій розвивається поступово. Сьогодні потреба бізнесу — це дизайн, а дизайну — стати бізнесом. Віримо, що і в Україні є багато дизайнерів і бізнесів, які готові створювати вартісні речі на міжнародному рівні. Тому ми продовжуємо говорити про предметний дизайн і ключова тема цього року — Дизайн як бізнес та дизайн для бізнесу. Дизайн має працювати як бізнес і бізнес має розуміти і усвідомлювати цінність дизайну і залучати його на всіх етапах і бізнес-процесах. Бачимо великий потенціал у комерціалізації дизайну в тому числі через налагодження партнерств та співпарці між дизайнерами та виробниками. Ми також віримо в цінність дизайну так як саме дизайн створює додану вартість для виробників.

Ендрю Волтерс (Keynote speaker) — директор з досліджень в Міжнародному центрі дизайну та досліджень (PDR), професор з дизайну орієнтованго на споживача в Університеті Cardiff Metropolitan (Великобританія). Вже 19 років займається дослідженнями в сфері дизайну і його впровадженням в компаніях, щоб покращити інноваційність та конкурентоспроможність продукту. Впроваджував дизайн-підходи в компаніях-виробниках мотоциклетного одягу і спорядження, човнобудівних компаніях тощо.

Дизайн — це креативний підхід до вирішення проблем, який починається з аналізу потреб користувачів та залучає користувачів до спільного створення, розробки та тестування рішень.

Можна означити чотири етапи впровадження дизайну за схемою Данської драбини дизайну (Danish Design Ladder):

  1. Відсутність дизайну (No Design)
  2. Дизайн для надання форми (Design as form-giving)
  3. Дизaйн як процес (Design as process)
  4. Дизайн як стратегія (Design as strategy)

Зазвичай я говорю не з дизайнерами, а з людьми, які не дуже розуміють, що таке дизайн. Дизайн має багато різних значень для різних людей, професій, сфер діяльності: і не тільки те, як ми комунікуємо, як споживаємо продукт, який сервіс надаємо, а й залучення громадськості, соціальне вдосконалення та державні політики.

Дизайн — це постійні зміни, він враховує потреби людини і вирішує їх. Будь-яке дизайнерське рішення неможливе без дослідження навіщо і для кого ми це робимо. Тому потрібно аналізувати технології, потреби суспільства, потреби споживача.

Якщо дизайн працює, то це допомагає компаніям та організаціям здійснювати інновації у роботі зі споживачами продуктів і послуг, партнерами та іншими заінтересованими сторонами бути інноваційними і конкурентними на ринку.

Ярослав Белінський (модератор події) — графічний дизайнер, спеціаліст з брендингу та візуальних комунікацій, засновник та голова Асоціації Design4Ukraine.

Цього року світ відзначає сто років дизайну Баугауз. У маніфесті школи її засновник визначив ключові ознаки дизайну: простота, мультифункціональність, ощадливість у використанні простору, матеріалів, часу і грошей. Цю тезу сформували сто років тому, та вона актуальна і досі. Великі компанії, корпорації, підприємства формують свої бізнес-моделі використовуючи принципи сталого виробництва і циркулярної економіки. В Україні дизайн відроджується і займає вагоме місце серед 12 креативних індустрій.

Марта Кобринович — співавторка дослідження «Дослідження ринку предметного дизайну в Україні», аналітикиня в агенції економічного розвитку PPV Knowledge Networks презентувала результати дослідження з акцентом на тому, скільки приносить предметний дизайн в економіку країни, які є стандарти і критерії якості роботи предметного дизайнера, де навчатися , місце предметного дизайну в екосистемі креативних індустрій. Перше подібне дослідження проводили у 2017 році, друге у 2019.

Ключові спостереження і висновки дослідження:

Як і два роки тому, ринок предметного дизайну в Україні досі перебуває на початковій фазі свого розвитку, проте показує ознаки зростання. Найшвидше розвиваються профільні дизайн-агенції (компанії), вони є й найбільш стійкими до нестабільності та негативних явищ ринку. На противагу, дизайнери-фрілансери зростають найповільніше, навіть, стикаються зі спадом свого бізнесу.

Ринок предметного дизайну досі орієнтований на внутрішнього споживача, дві третини опитаних дизайнерів працюють тільки з українськими клієнтами. Тільки 18% респондентів мають справу з іноземними ринками.

Дизайнери відзначають, що екосистема підтримки ринку досі слабка, бракує спеціальних програм, які б допомогли їм втілити свої задуми. Водночас дизайнери не часто використовують такі інструменти як залучення інвестицій чи грантові можливості від фондів й інших організацій.

Ринок предметного дизайну більше потребує готових рішенням від ідеї до фінального продукту ніж окремі послуги. Так само рівень затребуваності готових проєктів предметного дизайну є вищим, ніж на ринку дизайну в Україні загалом. Виробники, що використовують предметний дизайн, визнають цінність дизайну, але сприймають його тільки як підхід до розробки продукту. Натомість дизайн як спосіб організації роботи чи окремий бізнес-процес наразі ігнорується.

Неякісна профільна освіта та брак технічної бази – основні фактори, які, на думку учасників дослідження, стримують розвиток ринку. Натомість, збільшення кількості замовлень від клієнтів та професійне зростання завдяки якісній спеціалізованій освіті – головні умови розвитку ринку предметного дизайну в Україні.

Конференцію Creative Economy Day організовує Центр інформаційної підтримки бізнесу у м. Львові, заснований на базі агенції економічного розвитку PPV Knowledge Networks за підтримки ЄБРР в рамках ініціативи #EU4Business Європейського Союзу. Вже три роки подія об’єднує та підтримує українське підприємництво у сфері креативної економіки. Вона збирає тих, хто відчуває необхідність створювати щось нове і прагне робити це на світовому рівні. Попередні конференції відбулись у 2017 та 2018 роках щоб сприяти діалогу виробників та промислових дизайнерів.