22 серпня Дмитро прочитав лекцію про підходи «Тойота» і розповів, як їх можна застосовувати у інших проектах. А напередодні ми поспілкувались з ним про те, чим займаються продуктові менеджери, як ними стають і з якими викликами вони стикаються.

Дмитре, розкажи трохи про себе. З чого почалась твоя кар’єра?

Я почав працювати ще на третьому курсі університету розробником системи планування ресурсів підприємства у великій консалтинговій компанії. Те, що починалось як літня практика, згодом переросло в повноцінну співпрацю, впродовж якої я був не лише розробником, а також тімлідом групи розробників і продакт-оунером для свого проекту, який став основою для моєї магістерської роботи

Саме з тих часів я захопився автоматизацією бізнес-процесів, розробкою нових продуктів та рішень, які можуть змінити життя людей на краще.

Як вийшло, що ти став продуктовим менеджером у SoftServe?

Це був досить довгий шлях, на якому я встиг попрацювати в різних компаніях і у різних сферах. Не тільки в ІТ, але і в продажах, плануванні, маркетингу тощо.

Так сталося, що цей мікс знань та досвіду став затребуваним в SoftServe, яка пропонує клієнтам не тільки «класичні» IT-аутсорс-послуги, але й експертизу продуктового рівня.

Що саме ти робиш на цій посаді?

Напевно, легше перерахувати те, що я не роблю. Всупереч поширеній думці, що продакт-менеджер відповідальний лише за продукт — це не зовсім так. Фактично ти відповідальний майже за все: за успіх проекту у сенсі термінів і скоупа [концепції], за коректну комунікацію з клієнтом, за мотивацію команди та донесення цілей та задач. Дуже часто доводиться розв’язувати архітектурні питання, займатися організацією процесів і навіть кадровими питаннями. Багато всього.

Розкажи про взаємодію з твоєю командою: хто до неї входить, як плануєте процес?

Склад команди залежить від проекту. Взагалі під командою я розумію не тільки людей безпосередньо залучених до процесу, але й усіх, хто так чи інакше має відношення до продукту, який ми робимо. Це, звісно, команда розробників, UI/UX-дизайнери, архітектори, дата-аналітики, менеджери проектів, замовники та експерти з боку клієнта.

Для прикладу, на поточному проекті базова команда складається з вісімнадцяти людей, але взагалі залучено вдвічі більше. Організувати взаємодію такої кількості людей буває досить непросто, особливо враховуючи те, що більшість розкидана по різних містах, країнах і навіть континентах. Це, мабуть, тема для окремої дискусії.

Яким чином вам вдається дотримуватись термінів? Вдається?

Ще одне питання, варте книги. З термінами буває по-всякому. Здебільшого вдається, або якщо трапляється зсув, то намагаємось, щоб він був мінімально болісний для проекту. Взагалі, з мого досвіду, кращі результати дає ретельне планування зверху вниз (раптово, вотерфол! [водоспадна модель]). Коли спочатку ми фіксуємо, яку проблему ми вирішуємо, кому це потрібно і взагалі навіщо це все. А вже далі плануємо, як ми це робимо, будуємо роадмапи [плани реалізації], складаємо плани тощо.

Відповідно до досліджень, більшість проектів були невдалими чи із значним порушенням термінів не тому, що щось робили погано чи повільно, а тому, що робили не тe, і довелось переробляти.

Що б ти порадив тим, хто хотів би також стати продуктовим менеджером? Про що варто замислитись вже зараз? Як підготувати себе?

Як я казав раніше, позиція продуктового менеджера передбачає дуже широкий спектр відповідальності. Сьогодні ти робиш маркетингове дослідження, завтра намагаєшся помирити дизайнера з розробником, а післязавтра брейнштормиш з архітекторами, як побороти проблеми з перфомансом [роботою] мобільного додатку.

Тому не має якоїсь універсальної поради, книги або курсу. Моя порада буде «від кепа»: намагатися отримати якомога ширший досвід у різних сферах, брати участь у різних проектах, читати книжки та спілкуватися з розумними людьми.

Більшість рішень, які приймают продакт-менеджери, базуються нe на якійсь технології або фреймворку, а на розвинутому здоровому глузді. Ось його і треба прокачувати.

Про що твоя лекція?

Моя лекція про цей самий «common sense» [здоровий глузд] у розумінні компанії «Тойота». Отже, це не про фреймворки і не про «how to» інструкції. І вже точно не огляд загальновідомих бізнес-практик компанії, як, наприклад, канбан або лін-продакшн. Кому цікаво — існує безліч літератури про це.

Вона скоріше про мою особисту колекцію підходів та технік, зібраних за дев’ять років, протягом яких я працював в цій компанії. Підходи, які доволі прості в розумінні та у впровадженні, але які реально працюють і допомагають в рішенні як стратегічних питань, так і щоденних задач.

Окрім цього, я розказую трохи східної філософії, оскільки головне перед тим, як щось робити, — мати чітку відповідь на питання «Навіщо ми це все робимо?», «Що ми від цього отримаємо?», «Кому це взагалі потрібно?»

Дякуємо за інтерв’ю!