Останній модуль нашого курсу про проєктування та дизайн інтерфейсів ми вирішили присвятити, певно, наймістичнішому компоненту інтерфейсного дизайну — зручності. 

Мабуть, всім вже стало очевидним, що ця якість цифрових продуктів є надзвичайно важливою. В умовах запеклої конкуренції на ринку застосунків вона стає одним з ключових факторів, через який споживач обирає той чи інший продукт.

Але попри очевидну важливість зручності, її природа та навіть сутність часто залишається для творців цифрових продуктів загадкою. Дійсно, не так вже й просто відповісти, що таке зручність, що її утворює, що їй сприяє, а що заважає.

В цьому матеріалі ми спробуємо відповісти на частину цих питань і визначити деякі найважливіші принципи створення зручних продуктів.

Визначення та складові зручності інтерфейсу за Нільсеном

Одними з найбільш авторитетних експертів у світі з питань зручності є засновники компанії Nielsen Norman Group, Якоб Нільсен та Дон Норман. Власне, метою утворення і діяльності їхньої компанії є саме дослідження та розвиток зручності цифрових продуктів. Значною мірою, методи проведення досліджень досвіду взаємодії та навіть сама їх важливість виникла завдяки їм.

У своїй статті «Зручність 101: Вступ до [вивчення] зручності», опублікованій в блозі компанії, Нільсен пропонував наступне визначення зручності в контексті цифрових продуктів:

Зручність — це якість, що визначає, наскільки простим у використанні є інтерфейс.

На додачу до визначення Нільсен запропонував також такі складові зручності:

  • Легкість опанування (Learnability) — тобто те, наскільки легко ваші користувачі можуть виконувати базові завдання під час першої взаємодії з продуктом.
  • Ефективність (Efficiency) — тобто те, наскільки швидко користувач виконує в інтерфейсі задачі, опанувавши його.
  • Запам’ятовуваність (Memorability) — це те, наскільки просто користувачеві буде згадати, як працювати з інтерфейсом, після тривалої перерви.
  • Робота з помилками (Errors) — як часто користувачі припускаються помилок, наскільки серйозними є ці помилки, і наскільки легко користувачі можуть з ними впоратись.
  • Задоволеність (Satisfaction) — наскільки приємним є дизайн продукту.

На додачу до зручності Нільсен зазначає, що іншою дуже важливою якістю цифрового продукту є його утилітарність — тобто, функціональність, можливості, які він надає користувачу. І, звісно, без розуміння потреб користувача складно забезпечити зручність.

Утилітарність передбачає, що продукт наділений саме корисними для користувачів можливостями.

Ось чому Нільсен пропонує ще одне важливе поняття для розуміння феномену зручності — потрібність. Потрібний продукт повинен водночас бути і утилітарним, і зручним.

Але попри очевидність цих ідей, чимало стартапів створюють свої цифрові рішення, часто бездоганно пропрацьовані, для проблем, які насправді нікого не бентежать. Дизайнери, з іншого боку, часто створюють для онлайн-сервісів та застосунків інтерфейс, в якому сатана ногу зломає. А буває і так, що інтерфейс вам здається максимально очевидним, а користувачі скаржаться. Чому так відбувається?

В більшості випадків — через брак взаємодії з аудиторією під час проєктування та впровадження дизайну.

Роль досліджень в розвитку продукту

Забезпечення зручності та утилітарності продукту спирається на дослідження. В одній з перших лекцій курсу ми згадували про інтерфейс Шредінгера. Без взаємодії з аудиторією продукту та відгуків ви насправді не знаєте, є ваш інтерфейс для неї зручним чи ні.

Адже особливості конкретної аудиторії можуть радикально впливати на сприйняття та розуміння тих чи інших інтерфейсних рішень. Через вік аудиторії, через досвід роботи з технологіями, через етнічні та культурні особливості.

Знати наперед всі подібні особливості, звісно, неможливо. Тому проведення досліджень є безумовно важливим.

В модулі про UX-дослідження ми вже описували докладно методи, фази та завдання досліджень, тож цього разу обмежимось кількома рекомендаціями від пана Нільсена:

  • Перед створенням нового дизайну продукту проаналізуйте старий [якщо це редизайн], визначте хороші рішення, які варто зберегти, та погані, яких варто позбутись.
  • Проаналізуйте дизайн конкурентів.
  • Проведіть польове дослідження, щоб побачити, як користувачі поводять себе в реальному світі.
  • Почніть з простих ескізів дизайну та спробуйте проаналізувати їх. Чим менше часу ви інвестуєте в роботу над ранніми ідеями, тим краще, адже не всі вони будуть вдалими, і класно, коли не доведеться перейматись через згаяний на помилкову концепцію час.
  • Пропрацьовуйте та деталізуйте дизайн поступово. І аналізуйте кожний проміжний крок. Не переходьте від ескізного дизайну одразу до фінального макету. Робіть кілька проміжних прототипів та аналізуйте їх разом з аудиторією.
  • Аналізуйте дизайн з огляду ваших власних напрацювань по зручним рішенням, а також озирайтесь на доступні в інтернеті рекомендації.
  • Перед впровадженням фінальної версії дизайну ще раз протестуйте його — і з командою, і з фокус-групою.
  • Не відкладайте тестування продукту з залученням користувачів на етап після впровадження дизайну. Інакше ви ризикуєте виявити суттєві помилки надто пізно.

Способи забезпечення зручності на рівні дизайну

Звісно, тестування та аналіз — це суттєві засоби перевірки зручності продукту. Але дизайнери мають знати, якими практиками керуватись під час створення продукту. Як і все інше в графічному дизайні, зручність інтерфейсів утворює:

  • Робота з композицією інтерфейсу.
  • Робота з текстами.
  • Робота з графікою.
  • Робота з кольором.

В цьому модулі ми опишемо загальні рекомендації по цим складовим проєктування зручних інтерфейсів.

Доступність та небайдужість

Чим далі, тим очевиднішою стає важливість доступності інтерфейсів. Велика доля користувачів інтернету і, відповідно, цифрових продуктів має ті чи інші фізичні обмеження: зору, слуху тощо.

Якщо відео на вашому ресурсі не супроводжуються субтитрами, їх не зможуть сприймати люди, які не чують. А якщо ви не використовуєте спеціальні інтерфейсні палітри для людей з дальтонізм, таким людям буде важко сприймати ваш продукт.

Прикро це визнавати, але часто специфічні потреби таких користувачів залишають без належної уваги на етапі проєктування. В той самий момент, коли ви маєте найліпші можливості закласти в продукт фундамент доступності.

Чим масовіший продукт ви створюватимете, тим більшим буде сегмент користувачів зі специфічними потребами. Як правило, впровадження тої чи іншої функції визначається комерційною доцільністю. Часто інклюзивність продукту не додає суттєвих додаткових доходів, і тому вона не може виникати на основі одної лише економіки. Для створення доступних продуктів важлива емпатія команди творців. Готовність докладати додаткових зусиль. І власне, тут ми згадуємо про останню важливу умову створення зручних продуктів — емпатію творців.

Небайдужість не можна виміряти балами чи якось полічити. Але вона безпомилково відчувається в кожному якісному продукті. До того ж саме вона допомагає вам не зупинятись на першій прийнятній ітерації. Саме вона штовхає вас на проведення додаткових інтерв’ю. Саме через неї ви будете сперечатись з колегами, що стомились перероблювати продукт. І через неї ви зможете створювати дійсно видатні продукти.