Станції лондонського метрополітену Piccadilly Circus вже понад 100 років. Щодня нею користуються тисячі людей — і лише деякі з них знають, що історія її назви походить від географічного положення та жарту, якому вже не одне сторіччя.

Почнемо з того, що «piccadill» — це великий комірець з рюшами, який користувався особливою популярністю в кінці 16-го та початку 17-го сторіччя (щоб краще уявити про що мова, подивіться на цей портрет королеви Єлизавети І).

Їх вигадав лондонський кравець на ім'я Роберт Бейкер. Справа виявилася прибутковою: Роберт заробив неабиякий статок і на радощах від раптового багатства затіяв будівництво маєтку. Лондонцям розмах будівництва колись скромного кравця здався дотепним: маєток почали називати «Пікаділлі Хол», а саму вулицю — Пікаділлі. Назва стала місцевим фольклором і надійшла у спадок спочатку площі, яка з'явилася тут у 1819 році, а згодом — і станції метро, яку відкрили 1906 року.

Друга частина назви, «circus», перекладається з англійської не тільки як дім клоунів та акробатів, а ще й як «коло». Так у Англії називають круглі транспортні розв'язки. Однією з яких і є та сама площа Пікаділлі — місцевий центр реклами та розваг, під яким, власне, і функціонує однойменна станція метрополітену.

В 1907 році станцією Piccadilly Circus користувалося лише 1,5 мільйони людей на рік. 15 років потому ця цифра виросла до 22 мільйонів, а в наші дні сягає більше 42 мільйонів.

Френк Пік
Чарльз Холден

Piccadilly Circus — одна з небагатьох станцій лондонського метро, у якої немає надземної будівлі входу. Проте є цікавий вестибюль, який спроектував архітектор Чарльз Холден за зверненням Френка Піка.

І хоч на фоні сучасних станцій він виглядає досить скромно, але у рік свого відкриття вестибюль Piccadilly Circus нагадував одночасно великий торгівельний центр та розкішну пішохідну вулицю. Роздивитися грандіозний задум архітектора можна і в наші дні — рано вранці або пізно вночі, коли пасажирообіг досить низький. Тоді видно все: величний круглий променад, оранжево-червоні колони зі світильниками на місці капітелей, кільце магазинів по периметру, а також карта світу з годинником, які вже більше 90 років показують час у кожному часовому поясі.