Футуризм і фашизм, т. зв. соцреалізм, “розстріляне відродження”, опозиційне шістдесятництво — мистецтво рідко може бути аполітичним, те саме ми можемо сказати й про тих, хто його творить.

Півстоліття тому перед прем’єрою “Тіней забутих предків” пройшла хвиля арештів української інтелігенції. Кінотеатр оточили КДБ-істи. Режисер фільму Параджанов (пізніше засуджений у колонію строго режиму на 5 років) сказав пару слів про фільм, потім говорив критик Дзюба (пізніше заарештований), який почав поіменно називати несправедливо засуджену творчу молодь. Директор кінотеатру хотів забрати в нього мікрофон, навіть ввімкнув сирену, щоб заглушити. Публіцист та політик Чорновіл (в сумі відбув у засланні 12 років) вигукнув: “Хто проти тиранії — встаньте!”. Встала третина. На перерві показу Стус знову закликав усіх до протестів (кілька разів ув’язнений у сумі на понад 20 років, зокрема за сприянням того самого Медведчука, Опозиційний блок якого цього року зайняв 2 місце на виборах). Так ось, засилали всіх на виправні роботи в концтабори, фабрикували судові справи, розстрілювали.

Зараз усе інакше. У нас війна з Росією. І коли Олега Винника питають: “Чий Крим?”, а він ухиляється від прямої відповіді, то мене аж корючить. Бо Росія веде загарбницьку політику щодо України. Бо на т.зв. ДНР і ЛНР не громадянська, а війна з Росією.

Публічність дає тобі аудиторію, на яку ти маєш вплив. І ти відповідаєш за те, що говориш. Що не називаєш війну війною. Так, ти можеш бути аполітичним, але не дивуйся на відра лайна та хейту, яке на тебе поллється.

Мистецтво — це спосіб вираження реальності, яке чарує, дивує, провокує, згуртовує і т.д. Воно може бути політично заангажованим або ні. Головне питання, як ти до цього ставишся.

Я вважаю, що мистецтву не потрібно бути політичним (не беру до уваги шоу-біз, це інше). Митці теж можуть бути аполітичними. Але коли тебе питають, чий Крим, коли тебе питають, із ким воюють у т.зв. ДНР і ЛНР, не треба гавнитися. А тим паче, брати участь у заходах, організованими прихильниками анексії Криму. І пізно просити вибачення. Потрібно думати.