На платформі CASES доступні матеріали конференції CASES: Marketing, Strategy & PR 2020. Цього разу вона була присвячена проблемам і змінам, з якими ми зіткнулися у результаті коронакризи. Креативні фахівці з різних галузей зібралися, щоб поговорити про маркетингові та бізнес-стратегії, кризовий менеджмент і комунікації в новій реальності. Записи всіх виступів можна побачити на сторінці конференції.

Ми поговорили зі спікерами, щоб дізнатися їхню думку про адаптацію креативного бізнесу до світу з коронавірусом. Цього разу спостереженнями ділиться Мстислав Банік, керівник проєкту Дія.

Ви маркетолог. Раніше у вас була своя SMM-агенція. Як вийшло, що ви почали працювати в Міністерстві цифрової трансформації та керувати проєктом Дія?

Після демократичної зміни влади я вирішив, що хочу зробити щось хороше для країни. Мені вдалося потрапити до команди віцепрем'єр-міністра Михайла Федорова. Це класний стрибок. Маркетинг дозволяє отримати досвід роботи з продуктами, як працювати з командою, як точно розумітись на комунікації. Бо все, що робить держава, має публікуватись у публічному просторі, і треба комунікувати з громадянами. Проте дуже часто щось відбувається, а громадяни навіть про це не знають.

Я прийняв для себе рішення покинути власну SMM-агенцію, все передав і перейшов до Міністерства цифрової трансформації. Починав з радника віцепрем'єр-міністра, а згодом став директором директорату розвитку електронних послуг.

Спочатку я виконував різні завдання, а потім почав працювати безпосередньо з проєктом Дія. Не тільки з точки зору послуг, а й самого бренду, айдентики, комунікацій тощо. У мене був відповідний досвід, і Михайло Федоров делегував мені цю задачу. Зокрема завдяки моїй участі Дія, яку розробляла Fedoriv agency, сталася саме такою, якою ми її зараз знаємо.

Що було для вас найбільш незвичним при переході на державну службу?

Перше — це швидкість, тому що на державній службі всі процеси відбуваються набагато повільніше через велику систему.

Друге — це відповідальність. У бізнесі в тебе є право на помилку, можна з кимось не працювати, ігнорувати незадоволеного клієнта тощо. На державній службі такого немає: ні права на помилку, ні зайвого часу, ні права ігнорувати громадян.

Ще є маленький фактор: на відміну від компанії, де я працював і від агенції, державна служба нагадала мені, що таке субординація та підлеглі, і простота спілкування в деяких речах зникла.

Ок. Тепер трохи поспілкуємось про Дію. У свідомості більшості людей Дія — це застосунок із цифровим паспортом. Але ж насправді — це щось більше. Чи не так?

Дія — це екосистема, яка зараз складається з мобільного застосунку та веб-порталу diia.gov.ua. Це єдина система, але є відмінності. Мобільний застосунок навмисне був розроблений спочатку з документами, щоб залучити велику кількість аудиторії, полегшити на базовому рівні життя.

А з порталом ми почали одразу з послуг. Зараз там доступні послуги з відкриття, закриття, внесення змін до ФОП, отримання матеріальної допомоги, послуги для безробітних та єМалятко, яке зараз ще потребує роботи та постійної участі відповідальних осіб.

Взагалі у нас дуже амбітні плани. У мобільному застосунку зараз є водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, страховий поліс транспортного засобу, студентський квиток, ID-картка та біометричний закордонний паспорт.

Закордонний паспорт у застосунку не можна використовувати для виїзду за кордон, але він дає право отримувати державні послуги нарівні з паспортом громадянина України.

Восени ми плануємо запустити перші послуги в застосунку — сплату штрафів ПДР та виконавчих проваджень. Також з'явиться довідка внутрішньо переміщеної особи та свідоцтво про народження дитини.

Розкажіть детальніше про Дія City. Що це за проєкт і на кого він орієнтований?

Дія City — це перша у світі віртуальна бізнес-країна, окрема економічна зона зі своїм законодавством, податками та правом. Це проєкт, який локально розв'яже проблеми бізнесу: корупція та рейдерство, високі податки на старті, проблеми з кредитуванням, нестача кваліфікованих кадрів, низький рівень захищеності інтелектуальної власності тощо.

Дія City — це конкурентна модель економіки з побудовою цифрового суспільства, прозорістю, самоврядуванням, інноваційністю. Тестувати модель будуть IT-компанії, а також бізнеси у сфері креативної економіки. Для них введуть податкові пільги, дерегуляцію та спеціальне адміністративне обслуговування. Для резидентів планують створити спеціальне посольство та податковий офіс, а в майбутньому — запустити технопарк з інфраструктурою на зразок Кремнієвої долини.

Ідея в тому, щоб у майбутньому можна було цей досвід використати та поширити на всю країну.

Як виникла ідея платформи Дія Бізнес, порталу для підприємців?

У міністерстві є ключові напрямки, які потрібні людям. І ми точно знаємо, що люди втомилися від складності отримання державних послуг, корупції тощо. У людей є проблеми з роботою в малому бізнесі, низький рівень навичок та складність процесів.

Якщо бути відвертим, досить поширена думка, що нереально вести справи чесно. На порталі є багато питань на кшталт «хочу відкрити власну справу, але боюсь, що прийде податкова чи я не заповню якісь документи». Через такі страхи людина працює напівлегально. І це відбувається часто через те, що бюрократична машина в державі доволі складна, люди не розуміють половини інформації.

Тому з’явилася Дія Бізнес, яка допомагає людям розвивати власну справу, знайомить з підводним камінням та надає відповіді на всі питання.

Наприклад, у нас є портал Дія Бізнес, де людина отримує консультацію, а потім на порталі Дія відкриває ФОП — заявку заповнює за 15 хвилин, все зрозуміло та просто. Потім, коли ми реалізуємо збір податків і декларування у мобільному застосунку, екосистема для підприємців буде значно зручніша.

Чи вплинула коронакриза на Дію глобально: на стратегію розвитку, на взаємини з користувачами, на фінансування?

Звісно, так. На внутрішні процеси це не вплинуло, ми рухаємося з тією швидкістю, з якою планували. Водночас, коли ми живемо в реальності коронакризи, ми не можемо запустити якийсь великий івент, щось презентувати. Як із запуском цифрових паспортів. Якби не коронавірус, мали б інший порядок денний у новинах та провели б великий офлайн івент замість зуму з президентом, прем'єр-міністром, міністром внутрішніх справ тощо. Тоді користувачів було б на декілька мільйонів більше.

Щодо фінансування, наприклад, ми б хотіли поїхати на конференції до інших країн та презентувати Дію, оскільки це дуже новітнє рішення. Але державне фінансування зараз спрямоване на боротьбу з коронавірусом.

Що для команди Дії було найважчим під час коронакризи?

Та нічого. Ми просто почали ще більше працювати. Раніше хоча б вранці був час, щоб зібратися та поїхати до Кабміну, а так ти прокинувся, сів і вже працюєш. І так до самого вечора. У нас дуже діджиталізована команда, багато зустрічей проходили в зумі, усі процеси налагоджені. Тому карантин не вибив з колії Мінцифру.

Чому ви стали робити проєкт Дія Цифрова освіта? В українців справді все настільки погано з цифровою грамотністю?

Так, зайти до стрічки у фейсбуці та перевірити мейл — це ще не цифрова грамотність. Враховуючи цифровізацію держави та величезну кількість способів контакту громадянина з державою: веб-інтерфейс, мобільні застосунки та інше, треба підтягувати можливості людей, розповідати їм про безпеку в інтернеті, цифрову гігієну та корисні поради.

Для цього ми випускали освітні серіали. І дуже довго одним з топових був «Цифрові навички для вчителів». Це дійсно практична навичка, яка необхідна вчителям, вони відчували потребу в цих знаннях. Наша задача — зробити перший державний продукт, який допомагає розібратися з тим, що робить держава.

Коли почалася історія з кризою та самоізоляцією, стали говорити: «Ось тепер усе почне швидко діджиталізуватися». Як гадаєте, чи дійсно є такі тенденції?

Так. Взагалі криза для держави та бізнесу робить певні виклики, змушує переосмислити, що добре, а що погано, з чим працювати, а чого позбутися. Ми знаємо, що деякі бренди зачиняють офлайн-магазини, переходять в онлайн. Дехто не зміг витримати кризу та взагалі змінив формат бізнесу. У державі теж є додаткові дзвіночки, наприклад, довідку внутрішньо переміщеної особи зараз не можна отримати онлайн, тому ми якраз над цим працюємо. Треба бути зручними та зрозумілими для людей в умовах, які нам диктує коронакриза.