Портфоліо: з чого почати та як розвивати
Відповідно до опитування, яке ми проводили напередодні запуску курсу «Основи дизайну», наявність власного портфоліо у дизайнерів на момент розгляду резюме — обов’язкова вимога 80% працедавців у креативних компаніях. Та й для клієнтів воно часто є визначальним, коли вони обирають компанію чи фахівця для виконання роботи.
Але попри таку важливість портфоліо, у багатьох дизайнерів-початківців воно ще не оформлене належним чином або ж взагалі відсутнє. Часто це пов’язано із тим, що вони просто не знають, як саме його слід наповнювати, на що звертати увагу, як оформити роботи та скільки їх там взагалі має бути.
З усіма цими питаннями ми й спробуємо розібратись у завершальному матеріалі циклу «Дизайн-процес». Але перш за все відповімо на більш загальне запитання — що таке портфоліо?
Що таке портфоліо
Найчастіше, коли ми кажемо портфоліо, то маємо на увазі сукупність робіт, створених дизайнером, ілюстратором, фотографом тощо.
Саме слово «портфоліо» походить від англійського portfolio, що дослівно перекладається як «портфель».
Дійсно, декілька десятиліть тому дизайнери та й інші творчі фахівці носили фізичні аркуші з власними роботами саме у портфелях.
Сьогодні носити роботи у портфелях на зустріч з працедавцями не обов’язково, але назва збереглась.
Самі роботи тепер зберігаються у цифровому вигляді. А найбільш відомою платформою для зберігання творчого портфоліо є Behance. А ще портфоліо можна зберігати на платформі CASES.
Отже, для того, щоб зібрати власне портфоліо, вам достатньо зробити два прості кроки:
- Створити профіль у Behance або на CASES (тут у вас профіль, радше за все, вже є).
- Додати до профілю свої роботи.
Але при цьому додавати роботи можна у двох форматах: можна додати роботу як таку, або ж оформити її як дизайн-кейс.
Зараз розберемось, в чому тут різниця.
Роботи та дизайн-кейси
Робота дизайнера сама собою дає змогу чимало зрозуміти про дизайнера: його техніку, відчуття смаку, розуміння сучасної естетики та відповідність його рівня тій позиції, на яку його розглядають.
Але навіть для досвідченого артдиректора чи дизайн-директора часто не є очевидним, яку саме роботу виконав дизайнер в межах проєкту. Адже часто дизайн-проєкти створюються в колаборації з творчим колективом агенції чи продакшена, де раніше працював дизайнер. В цьому випадку чимало якостей роботи є спільним надбанням дизайнера та інших учасників проєкту.
Тому все частіше креативні компанії прагнуть бачити в портфоліо дизайнера не просто роботи, а дизайн-кейси.
Дизайн-кейс відмінний від роботи тим, що містить на додачу до роботи опис процесу та докладніше розкриває роль дизайнера в даному проєкті.
Дизайн-кейс, як правило, містить такі складові:
1. Титульний екран — з назвою та типом проєкту. Тут слід вказувати найголовнішу інформацію про проєкт — його тип, назву, можливо, логотип клієнта та ключове зображення.
2. Опис завдання. Тут важливо описати, які перед дизайнером ставились задачі, а якщо в проєкті були обмеження — зазначити, які саме. Наприклад, лише тиждень на виконання.
3. Характеристика клієнта, для якого виконується завдання. Клієнту також корисно приділяти увагу. Це дозволить ліпше зануритись у контекст проєкту.
4. Загальний опис процесу. Корисно, якщо є блок, що описує загальний шлях, яким пройшов дизайнер. Цей блок слугує також своєрідною легендою до подальшої структури кейса.
5. Докладний опис окремих етапів роботи дизайнера над проєктом. В його межах варто пояснити зроблений дизайнером вибір. Не просто показати шрифт, а пояснити, чому був обраний саме він. Якою логікою керувався дизайнер.
6. Демонстрація ключових віжуалів. Якщо це фірмовий стиль, ви демонструєте перш за все логотип, а якщо, скажімо, інтерфейс — його головний екран.
7. Докладна демонстрація окремих дизайн-рішень, які, на вашу думку, заслуговують уваги. Якщо це фірмовий стиль — варто показати мокапи з його застосуванням. Якщо вебсайт — окремі сторінки.
8. Якщо в проєкті брали участь інші фахівці, варто звернути увагу, хто це був і які саме вони виконували задачі.
9. Також корисно описувати, які саме інструменти дизайнер застосовував у своїй роботі.
Так, звісно, такий підхід до формування портфоліо займає більше часу, але разом із тим він дає змогу набагато краще зрозуміти рівень дизайнера та навіть його спосіб мислення.
А на додачу до цього, портфоліо, наповнене дизайн-кейсами допомагає зрозуміти:
Якими інструментами дизайнер володіє. Адже один і той самий проєкт дизайнер міг створити численними способами, а для креативної компанії корисно бачити, що ви володієте інструментами, які використовуються у неї.
Проєкти якого типу дизайнер виконував. От, наприклад, є графічні дизайнери, що мають досвід створення фірмових стилів, а є такі, що знають, як верстати буклети або книжки. Всі ці навички є корисними, але для кожної характерним є власний дизайн-процес, і якщо ви робили проєкти певного типу, то ліпше розумієте процес для них.
З якими галузями працював дизайнер. Пам’ятаєте, ми розповідали в матеріалах про стилістику, що для багатьох галузей є характерною власна естетика. І дизайнери, що вже працювали з проєктами, дотичними до певної галузі, радше за все, вже досліджували її й ліпше орієнтуються в ній. На додачу до цього, для багатьох галузей характерними є й деякі законодавчі вимоги — зокрема, для пакувань, медицини, банків, страхування.
Які він ще має навички на додачу до основних (наприклад, може створювати ілюстрації та писати тексти). Саме про подібні ваші навички артдиректор може дізнатись завдяки докладному опису вашої роботи.
Гнучкі навички як додаток до портфоліо
Все, що ми описували вище, є так званими професійними навичками (англійською мовою їх називають hard skills). Це, власне, розуміння професійної тематики, володіння термінологією, професійними інструментами, розуміння процесів у творчій галузі.
Такі навички є неодмінними для дизайнера. Ними він має володіти безумовно.
А ще є так звані гнучкі навички (відповідно, soft skills). Гнучкі навички не пов’язані з конкретною галуззю, і тому їх іноді ще називають надпрофесійними. До них зокрема відносять навички з комунікації, вміння аналізувати та приймати рішення, організовувати власний процес, будувати соціальні відносини з колегами, контролювати емоції тощо.
Простіше кажучи, професійні навички відповідають за те, якою буде якість проєкту, а гнучкі — за те, якою буде якість процесу створення цього проєкту. Тут дійсно слід пам’ятати, що для багатьох клієнтів та креативних компаній важливим є не лише результат, а й процес, який йому передує.
Тож чемність і вміння спілкуватись з клієнтом — корисні чесноти для дизайнера. Вони чимало допомагають наповненню вашого портфоліо роботами.
Але на додачу до цього, дизайнерам корисно мати стратегію формування та розвитку власного портфоліо.
Стратегія формування та розвитку портфоліо
Насправді те, яким чином наповнене портфоліо дизайнера, суттєво впливає на те, скільки замовлень він отримує, якої вони якості й направленості та, звісно, скільки будуть коштувати його послуги.
Звісно, чимало залежить від вашого рівня кваліфікації, і сам собою він є значущим чинником. Але на додачу до цього є декілька простих правил, які допоможуть вам створити якісне портфоліо:
1. Якість важливіша за кількість.
У випадку портфоліо це дійсно так! Краще опублікувати три хороші роботи, ніж тридцять посередніх.
2. Оновлюйте портфоліо регулярно.
Іноді цікаво подивитись на старі роботи дизайнера. Але насправді, люди здебільшого роздивляються ваші роботи не для того, щоб дослідити творчий шлях. Вони хочуть ліпше розуміти саме поточний рівень.
3. Не лініться й оформлюйте дизайн-кейси.
Іноді творчий процес може розказати про дизайнера навіть більше, ніж результат. Тож інвестуйте час в оформлення дизайн-кейсів і розповідайте в них, як саме створили цю роботу і чим керувались, роблячи те чи інше рішення.
4. Збирайте зворотний зв'язок, а не лише вподобайки.
Багатьом з нас хотілося б, щоб нам говорили про нашу роботу лише приємне. Але критика фахівців часто допомагає нам ліпше розвиватись. Не варто нехтувати можливістю отримати рецензії від фахівців. Для цього можна просити про зворотний зв’язок фахівців, чию думку ви шануєте.
5. Подібне притягує подібне.
Думайте про те, якими проєктами хотіли б займатись, і докладайте до портфоліо роботи тих форматів, які б хотіли робити й надалі. Це працює так: скажімо, ви створили яскравий вебсайт для банку. А хто слідкує за сайтами банків? Інші банки. І вони звертаються до вас із запитом створити й для них яскравий дизайн. Тож беріться за проєкти помірковано.
6. Не фокусуйтесь на одному типі робіт.
Звісно, багатьом фахівцям до вподоби мати чітко обмежену зону відповідальності. Але насправді, світ дуже динамічний, потреби клієнтів швидко змінюються. І тому завжди корисно вміти робити різноманітні проєкти. Наприклад, якщо ви вебдизайнер, корисно навчатись робити проєкти суміжних типів, скажімо, інтерфейси. Так ви зможете пропонувати більше альтернативних послуг вашому працедавцю або клієнтам.
7. Викладайтесь на повну. Не варто зрізати кути.
Завжди намагайтесь перевершити себе, свої попередні проєкти. Пам’ятайте, що кожен проєкт є складовою вашого портфоліо, і відтак його якість може впливати на якість подальших ваших проєктів. І не забувайте пробувати нове!
8. Якщо у вас не замовляють проєкти, якими ви б хотіли займатись — зробіть їх без замовлення.
Часто ваші потенційні клієнти або працедавці просто не знають, на що ви здатні, лише тому, що не бачать відповідних проєктів у вашому портфоліо. Оскільки, як ми вже зазначили, подібне притягує подібне, роздивляючись портфоліо, вони бачать лише те, що ви вже зробили. Тож якщо поточні проєкти не розкривають ваш потенціал через обмеження брифа або ж через інші причини, вигадайте для себе завдання, що допоможе розкрити цей потенціал повноцінно.
9. Поширюйте ваше портфоліо.
Публікуйте роботи не лише в Behance та на CASES. Робіть також публікації в facebook та в instagram. Часто фахівці дещо шаріються демонструвати роботи.
На завершення
Ну і, звісно, слід пам’ятати, що ви завжди здатні на більше. Не засмучуйтесь, якщо ваші роботи поки що вам не подобаються або ж видаються аматорськими.
Лупайте сю скалу і ніколи не зупиняйтесь. У вас обов’язково все вийде! Адже саме для цього ми й створили курс «Основи дизайну»!