Вже за кілька днів, 24 серпня, в Одесі відкриється Фестиваль ідей — платформа для поглибленого дослідження ідей та проблем, місце зустрічі тисяч лідерів з різних сфер: бізнесу, науки, управління, медіа, культури. Цього року тема фестивалю — українське суспільство в контексті світових тенденцій розвитку.

Ми вирішили поговорити з одним зі спікерів фестивалю, Романом Гавришем, засновником та керуючим партнером маркетингової агенції Aimbulance, про потенціал української креативної економіки, про те, що допомагає і що заважає їй розвиватися, і про те, чому треба вчитися, щоб бути конкурентоспроможним.

Романе, ваша тема стосується потенціалу української креативної економіки. Певно, ще не всі розуміють, що це за економіка. Можете докладніше розповісти, чому ви вважаєте, що в неї є якийсь особливий потенціал?

Креативна економіка — це такий тип економіки, у якому цінність створюється за рахунок використання креативного чи інноваційного потенціалу людини. Вона суттєво відрізняється від ресурсної (де сировина є основною цінністю), індустріальної (де виробництво та його ефективність є ключовою цінністю) та постіндустріальної (де сервіси і винаходи стають головною цінністю) економік. Головна відмінність у тому, що продукти креативної економіки дуже важко або навіть неможливо роботизувати. А там, де можливо роботизувати (роботи зараз пишуть вірші), не відбувається заміщення людської праці (те, що робот написав вірш, ще не значить, що людський вірш став менш цінним). Зараз до креативної економіки зараховують мистецтво (у тому числі традиційні його форми), розроблення програмного забезпечення, медіа (книги, відео, кіно тощо), ігри, маркетинг та рекламу, дизайн у широкому сенсі.

Особливий потенціал креативної економіки полягає в тому, що роботизація дасть можливість знизити цінність індустріальних продуктів та постіндустріальних сервісів. Тому додана вартість по всьому світу буде генеруватися саме за рахунок креативної економіки.

Які напрями креативних індустрій у контексті України ви вважаєте наразі найбільш перспективними?

Вочевидь, на сьогодні найбільша індустрія в Україні за обсягами — це software development. Там ховається також перспектива стрімкого розвитку, але водночас уже намітилася низка великих проблем та викликів, які треба буде долати основним гравцям. Наприклад, перегрітий ринок праці та нестача працівників.

Розроблення відео, ігрова індустрія, дизайн, маркетинг та реклама — це ринки, що мають активний потенціал.

Оскільки ми вже заговорили про потенціал, то що, на вашу думку, не давало українській креативній економіці протягом останніх років дихати на повні груди?

Я не думаю, що тут доречно використовувати саме такий зворот, як «на повні груди». Бо він передбачає те, що хтось хотів дихати, а йому не давали. В Україні креативна індустрія зародилася радше випадково як відповідь на розрив між освітою і потребами ринку. Люди почали шукати, як себе реалізовувати з математичною освітою, і зрозуміли, що програмування — це варіант себе зайняти й заробити копійку. Те саме з дизайном та рекламою чи відео. У нас не було як такого ринку, системного запиту, але були люди, котрі хотіли щось робити.

Останніми роками головна проблема полягає в слабкому внутрішньому попиті. Наші основні гравці креативної індустрії шукають щастя (читай: попит) за кордоном. І це насправді як проблема, так і можливість. Бо адаптуючись до міжнародних умов, креативна індустрія вже на старті стає конкурентоздатною глобально. А це, я думаю, головна вимога для всіх індустрій, що хочуть розвиватися, — глобальна конкурентоздатність.

Крім того, у нас є велика проблема з недобором кадрів та якістю освіти. Просто в нас система освіти не заточена для потреб креативної економіки. Тому наші індустрії (ІТ, реклама та маркетинг, дизайн, відеопродакшн) не отримують достатньої кількості кадрів. А якщо є недобір кадрів, то, відповідно, є слабка конкуренція серед кадрів, що призводить до низької якості роботи.

Цілком зрозуміло, що максимальний потенціал креативної економіки — це все ж таки експорт, адже внутрішній ринок України поки що не в ліпшому стані. І тут постає питання: що допоможе українським креативним компаніям стати більш конкурентоспроможними?

Я би поставив це запитання трохи інакше, бо допомогти може багато чого: державна підтримка експорту, реклама на зовнішніх ринках, стимулювання бізнесу у форматі звільнення від низки податків тощо.

Але важливіше питання, що заважає стати більш конкурентоздатними, — перше — це мова. В Україні є величезна проблема з англійською мовою. На щастя, нове покоління (представникам якого зараз по 15 років) уже адаптувалося до англомовного середовища за допомогою Youtube та Instagram, але поки вони стануть кваліфікованими кадрами, мине ще 10-20 років. До того часу нам потрібна маса працівників зі знанням мови.

Інша системна проблема — це освіта. Зараз навіть у дуже привабливій для молоді ІТ-індустрії не вистачає кадрів і мало профільних закладів, де вчать саме програмуванню. І це не кажучи вже про дизайн, відео чи рекламу. Тут усе значно гірше. Немає закладів, що дають бодай базові знання. І чисельні приватні ініціативи не здатні глобально вирішити проблему. Саме тут потрібна допомога держави.

Що думаєте про перспективи креативних індустрій в умовах автоматизації та роботизації, які щораз зростають?

Це єдина індустрія, яка за своєю суттю має захист ролі людини.

Для кого буде ваша доповідь? Який її головний меседж?

Моя доповідь буде до молоді та підприємців. Головний меседж у тому, щоб ми всі звернули увагу на креативні індустрії в Україні: як на потенціал для інвестування, так і на потенціал для вибору персонального професійного шляху.

Кого самі плануєте слухати на фестивалі?

Дуже багато цікавих виступів. Був би радий послухати і Юрка Филюка, Антона Мартинова, Юрія Антонюка, Арміна Піалека, Джона Гербста. Дуже багато цікавих доповідей.


Більше дізнатися про креативну економіку, а також поспілкуватися з лідерами з інших сфер ви зможете на Фестивалі ідей в Одесі 24-26 серпня. Участь безкоштовна після обов'язкової реєстрації.