В графічній композиції дизайнер втілює на площині цілісну ідею за допомогою окремих графічних елементів: текстів, графічних образів, декоративних елементів та колірних палітр. Але самі собою ці складові — лише очевидна частина графічної композиції. Їх легко помітити і зрозуміти.

А є ще один рівень композиції, дещо менш очевидний, але не менш важливий — взаємодія цих елементів між собою та зі сприйняттям споглядача.

Розглянемо дві графічні композиції, що складаються з двох однакових наборів чорних елементів на білому тлі: лінії, кола та чотирьох квадратів.

Попри те, що самі конструктивні елементи композиції є цілком ідентичними, ми сприймаємо два зображення геть по-різному. Ліве здається нам статичним, нерухомим, врівноваженим. На правому — відчувається рух елементів.

Тобто, те, яким чином елементи розміщуються в композиції, визначає те, як ми її сприймаємо. І навпаки — те, як ми сприймаємо композицію, залежить від того, яким чином елементи композиції розміщені в її просторі.

Через саме лише розміщення елементів в тому чи іншому місці композиції під певним кутом і на певній відстані від інших елементів, ви можете радикально змінювати те, як споглядач сприйматиме композицію.

При цьому формування сприйняття композиції схоже на приготування страви. Тут, як і в рецепті борщу, важливо враховувати не сам лише перелік інгредієнтів, але й те, в якій послідовності та в який спосіб ви додаватимете їх. Зіпсувати композицію неправильним підходом до роботи з її елементами так само нескладно, як зіпсувати борщ, недоваривши картоплю або пересоливши.

Щоб цього уникнути, важливо з самого початку роботи з композицією навчитись коректно відповідати на запитання, які якості повинен мати ваш майбутній твір. Знаючи, який ефект ваша композиція має справляти на глядача, набагато легше віднаходити правильні прийоми та конструктивні рішення.

Почати можна з того, щоб визначитись із відповідним вашій ідеї типом графічної композиції.