Кирило Марікуца, Kyiv International Short Film Festival та KyivMusicFilm: фестивалі мають сприяти міжнаціональному обміну та бути орієнтирами у світі кіно

24–26 серпня в Одесі відбудеться Фестиваль ідей, де лідери бізнесу, медіа, місцевої влади, науки, благодійних організацій, мистецьких об’єднань та інших спільнот з усієї країни зустрінуться, щоб поділитися своїми ідеями та поглядами, знайти однодумців і партнерів. Цього року тема фестивалю — українське суспільство в контексті світових тенденцій розвитку.

Напередодні фестивалю ми поговорили з одним із його спікерів — Кирилом Марікуцей, засновником Kyiv International Short Film Festival та KyivMusicFilm, про сучасне українське і світове кіно, розвиток кінофестивалів та роль в цьому глядачів.

Кирило, вітаємо! Розкажіть трохи про себе та про ваші проекти.

Ми одні з тих, хто дає можливість «іншому» кіно потрапляти в українські кінотеатри. Це короткий метр, документальні фільми про музику, моду, мистецтво, великих митців та величні музеї, постановки опери та балету кращих світових театрів та багато інших фільмів. Це кіно що не є продуктом глобальної індустрії розваг, але допомагає нам трошки глибше побачити багатогранність нашого світу. Ми є ретрансляторами різних ідей через інструмент кіно. Все це у форматі регулярних показів по всій Україні та фестивалів: Київського міжнародного фестивалю короткометражних фільмів, Фестиваля кіно про музику та нову культуру «INTRO», «100 фільмів за 100 хвилин» та інших.

Можете в декількох реченнях окреслити стан українскього кіно сьогодні та динаміку його розвитку?

Українське кіно сьогодні — це цікавий, а головне, динамічний організм. Наріман Алієв з фільмом «Додому» в Канській програмі Двотижневика режисерів, Антоніо Лукіч «Мої думки тихі» в Карлових Варах, Валентин Васянович з «Атлантидою» у Венеції — це все за один рік, і це далеко не всі здобутки.

Значна доля в цьому не тільки в ентузіазмі українських продюсерів, але і досить ефективній роботі Держкіно України під керівництвом Пилипа Іллєнка — відкриті пітчинги, підтримка виходу фільмів як в Україні, так і за кордоном, участь України в ключових кіноподіях світу.

А факт того, що хороше кіно завжди проб’ється до глядача, дає надію на те, що талановиті оповідачі-кінематографісти знайдуть своє місце на глобальному ринку.

Розкажіть про ваші улюблені роботи з останніх фестивалів.

Мій основний фокус зараз — це документальне кіно. Всі фільми не перерахуєш, але часто це стрічки, що зачіпають, для нашого, відносно ізольованого в плані інформації, українського суспільства. Занадто довго ми жили за залізною інформаційною завісою. Як приклад — фільм «Три однакові незнайомці», один з переможців кінофестивалю «Санденс», про трьох близнюків, яких віддали різним прийомним сім’ям в рамках експерименту дослідження впливу оточення на розвиток дітей. І все це руками єврейської інтелектуальної спільноти післявоєнного Нью-Йорку. Цей фільм викликає багато думок та запитань, а це завжди добре.

На яких українських режисерів, на вашу думку, треба звертати увагу вже сьогодні?

Кращим способом звернути увагу на українських режисерів є регулярне відвідування кінофестивалів: так можна прослідкувати динаміку розвитку та «дорослішати» разом з ними. Я з великою радістю слідкую за успіхами Нарімана Алієва, Микити Лиськова, Юрія Шилова, Антоніо Лукіча, Марини Степанської та ще величезного списку знаних режисерів, серед яких Сергій Лозниця, Валентин Васянович, Роман Бондарчук, Мирослав Слабошпицький та багатьох-багатьох інших.

Знаємо, що насправді, щоб почути все, треба прийти до вас на доповідь, але давайте трохи поговоримо про виклики у сфері кінофестивалів. Що є головним викликом для вас? Як ви з ним боретесь?

Кінофестиваль навряд чи можна назвати сферою — все це частина індустрії кіно, культури та освіти. Фестивалі завжди були площиною нових ідей та поглядів — вони і мають цим залишатися, а також екстраполювати свою діяльність в суміжні сфери.

Фестивалі мають продовжувати виконувати функцію комунікаторів, сприяти міжнаціональному обміну та співпраці та бути орієнтирами у світі кіно.

Глядачі теж повинні бути активними учасниками та фільтрами фестивального руху, чого, на мій погляд, немає в Україні.

Хто вас найбільше цікавить на Фестивалі ідей як спікер?

Багато цікавих людей з різних сфер, буду пробувати потрапити на максимум різних подій в рамках фестивалю.

Більше дізнатися про розвиток кінофестивалів в Україні та світі, а також поспілкуватися з лідерами з інших сфер ви зможете на Фестивалі ідей в Одесі 24-26 серпня. Участь безкоштовна після обов'язкової реєстрації.